Ухвала суду № 94743682, 12.01.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2648/21

ун. № 759/23414/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними дій органу державної влади та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивачка звернулась до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить:

- визнати незаконними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області, які виразились у складенні та наданні з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 356 2016 від 29.12.2016, щодо земельної ділянки площею 1,8 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:049:0048.

- скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 356 2016 від 29.12.2016, які складені та надані Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області щодо земельної ділянки площею 1,8 га, розташованої по по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020р., залишеною без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020р. закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій з підстав, що спірні правовідносини мають приватно-правовий характер і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

Як вбачається з позовної заяви, спір виник з приводу незаконних, на думку позивача, дій відповідача щодо складання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 356 2016 від 29.12.2016р. щодо земельної ділянки площею 1,8 га, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відноситься до категорії зелених насаджень спеціального призначення та порушення, у зв`язку з цим, прав позивача як члена територіальної громади с. Петропавлівська Борщагівка на використання вказаної земельної ділянки, на якій ростуть багаторічні дерева, у якості паркової зони для відпочинку.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Тобто зміст позовних вимог свідчить про наявність спору щодо законності складання на надання містобудівних умов забудови земельної ділянки, яка знаходиться за межами Святошинського району міста Києва.

В свою чергу, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, оскільки нерухоме майно розташоване поза межами дислокації Святошинського району м. Києва, існують підстави для передачі матеріалів вказаної справи на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом - передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області (адреса: 03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Т.В. Кириленко