Рішення № 94743315, 20.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10329/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

представника 3-ої особи Немировської А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», 3-ті особи: державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, Міністерство юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису та поновлення відомостей в державних реєстрах,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», 3-ті особи: державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, Міністерство юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису та поновлення відомостей в державних реєстрах в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04 лютого 2015 державного реєстратора Марченка О.А., яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру під АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Вектор Плюс»; скасувати реєстраційний запис державного реєстратора Сипчук К.М. про право власності № 8624712 від 31 січня 2015 на квартиру за АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та поновити відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 липня 2008 року між позивачем та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 2706/0708/71-479, згідно з умовами якого банк надав позивачу кредитні кошти в розмірі 102 000,00 доларів США в строк до 31 липня 2038 року. В забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та ПАТ «Сведбанк» було укладено іпотечний договір № 2706/0708/71-479-Z-1, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Як зазначає позивач, 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права вимоги за кредитними договорами. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що в січні 2015 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернулося до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 04 лютого 2015 року державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченком О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Однак, позивач вважає, що реєстрація права власності на іпотечну квартиру за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» була здійснена з суттєвим порушенням вимог діючого законодавства з огляду на те, що звертаючись із заявою про оформлення права власності на спірну квартиру ні підставі іпотечного застереження, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» надано державному реєстратору лист-вимогу № И.191 512665-ЮР від 09 квітня 2014 року про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, однак як стверджує позивач, що в період з 2012 року та станом на теперішній час, вона не отримувала від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» жодних вимог (листів, заяв тощо) про його намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність на підставі застереження, що міститься в іпотечному договорі. А також, позивач в своєму позові зазначає підставою для скасування рішення державного реєстратора є також те, що таке рішення була прийнято у період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просила відмовити.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», третя особа: державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без задоволення.

Того ж дня, ухвалою суду від 23 вересня 2019 року розглянуто заяву представника позивача про забезпечення позову та задоволено в повному обсязі.

В підготовчому засіданні 17 жовтня 2019 року суддею Астаховою О.О. було задоволено клопотання представника Міністерства юстиції України про вступ до справи в якості третьої особи.

Прокольною ухвалою від 20 лютого 2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04 березня 2020 року представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності.

20 травня 2020 року на підставі розпорядження № 237 від 20 травня 2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено головуючого суддю Яровенко Н.О.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника Міністерства юстиції України, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, що 03 жовтня 2008 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

30 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 2706/0708/71-479 відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав позичальнику грошові кошти в сумі 102 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних строком повернення кредиту до 30.07.2038 року включно.

В забезпечення виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором 30 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» укладено Іпотечний договір №2706/0708/71-479-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2389, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка належала позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого того ж дня - 30 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 2386.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», було укладено договір факторингу №15, відповідно до умов якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених в реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якого належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну.

Як убачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 лютого 2015 року, державним реєстратором Сипчу К.М. реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві зареєстровано право власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19078274 ід 04 лютого 2015, відповідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ «Вектор Плюс», код ЄДРПОУ 38004195, дата державної реєстрації 31 січня 2015 р., номер запису про право власності 8624712.

При цьому підставами виникнення права власності зазначено: іпотечний договір № 2706/0708/71-479-Z-1, серія та номер: 2389, виданий 30 липня 2008 року, видавник: Приватний нотаріус КМНО Голубнича О.В., виписка з договору про відступлення пра за іпотечними договорами, серія та номер: 5361, виданий 26 жовтня 2014. Видавник: Приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А.

Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в період з 2012 року та станом на день звернення до суду від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надходило жодних вимог про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та другою підставою є те, що відповідач звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом перереєстрації права власності на квартиру під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Щодо тверджень позивача про відсутність повідомлення з боку ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 626, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 35 Закону України «Про іпотеку», визначає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з частиною першою статті 37 цього Закону підставою набуття права власності на предмет іпотеки є не лише договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а й відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір іпотеки містить пункт 3.1.6, яким передбачено, що у разі порушення позичальником зобов`язання за договором позики іподекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 607/5, встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку № 868.

Відповідно до пункту 46 Постанови КМУ «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 868 від 17.10.2013 року (далі - Порядок № 868) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо договором передбачено її видачу).

Відповідно до Порядку № 868 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у випадку відсутності підстав для відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

В матеріалах цивільної справи міститься повідомлення вих. № И.191 512665-ЮР від 09 квітня 2014 року про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звертається до позивачки із вимогою про усунення порушень, які виникли через неналежне виконання нею зобов`язань відповідно до кредитного договору № 2706/0708/71 - 479 від 30 липня 2008 року, а саме із проханням сплатити суму заборгованості в розмірі 181 841,03 долари США. Також, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» зазначив, що в разі несплати суми заборгованості в нього є право звернути стягнення на предмет іпотеки в 30-деннний строк з дати отримання цього повідомлення (том 1 а. с. 35).

В матеріалах реєстраційної справи № 567139680000 міститься картка прийому заяви № 19000028 в якій зазначено, що до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень крім тих документів, які були подані також містилося рекомендоване повідомлення № 0212503216679.

З фотокопії вказаного рекомендованого повідомлення вбачається, що 03 травня 2014 року отримувач ОСОБА_3 отримала особисто лист від ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Про що поставила свій підпис на даному повідомленні.

Однак, 19 червня 2017 року Управлінням державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві в складі трьох головних спеціалістів Ковальчук О.М. , Кулініченко А.А. та Перегуда Є.В. було складено акт про не виявлення документів № 2, відповідно до якого було встановлено відсутність в матеріалах реєстраційної справи за заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10007147, документів які були затребувані відповідно до вищевказаної ухвали суду, а саме: копії виписки договору про відступлення прав за іпотечними договорами, рекомендоване повідомлення № 0212503216679, копії довідки-розрахунку та копії витягу з ЄДРПОУ.

Таким чином, суд не погоджується із позицією позивача в позовній заяві про те, що нею в період з 2012 року по день звернення до суду від відповідача не надходили будь які вимоги, зокрема вимога про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, оскільки п. 1 пункту 46 Порядку № 868 передбачає надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця. При цьому надсилання не треба зводити до буквального тлумачення закону, як виключного особистого відправлення поштової кореспонденції, достатньо, щоб особа - адресат після отримання поштової кореспонденції та ознайомлення з її змістом усвідомлювала особу суб`єкта звернення.

Таким чином, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт виконання відповідачем ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вимог пункту 46 Порядку № 868.

Щодо тверджень позивача про незаконність звернення стягнення у період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд дійшов наступного висновку.

відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, в редакції, що діяла на час реєстрації за банком права власності на квартиру, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

?таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

?загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку (п.1 Закону).

Тобто, даною нормою визначено коло осіб, на яких може поширюватися вище зазначений Закон України.

Судом встановлено, що іпотечним майном за договором іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Згідно реквізитів кредитного договору № 2706/0708/71-479 від 31 липня 2008 року та договору іпотеки № 2706/0708/71-479-Z-1 від 31 липня 2008 року, позивач мешкає у АДРЕСА_4 , а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5

Крім того, з довідки форми 3а від 27 листопада 2013 року, вбачається, що позивач зареєструвала свою доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 грудня 2008 року в той час, коли вказана квартира перебувала в іпотеці, що також є порушенням умов договору іпотеки № 2706/0708/71-479-Z-1 від 31 липня 2008 року.

За вище вказаних обставин, доводи позивача щодо дії мораторію на час вчинення державної реєстрацію на дану квартиру не знайшли свого підтвердження, оскільки з вказаних договорів вбачається, що АДРЕСА_1 не є єдиним житлом позивача та у позичальника у власності знаходиться інше житлове приміщення. Доказів на спростування зазначених обставин позивачем до суду не було надано.

Статтею 5 ЦПК України визначені способи захисту, які застосовуються судом. Так, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 12 ЦПК України передбачає принцип змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вказані вище встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено факту незаконності здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Вектор Плюс», оскільки останніми було направлено вимогу про усунення порушень по кредитному договору на ім`я позивача, яка була отримана нею особисто, що підтверджується зворотнім повідомленням. Також, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» під час здійснення державної реєстрації, оскільки судом було встановлено, що у позивача іпотечна квартира не є єдиним її житлом, оскільки місце реєстрації позивача є місто Шостка, Сумська область, а адресою проживання є АДРЕСА_4 . Позивачем будь яких доказів на спростування даних обставин суду не було надано. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», 3-ті особи: державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, Міністерство юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису та поновлення відомостей в державних реєстрах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 259, 264, 265, 355 ЦПК України, ст.ст. 35, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд,

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», 3-ті особи: держаний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, Міністерство юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису та поновлення відомостей в державних реєстрах відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 01 лютого 2021 року.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місяця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ЄДРПОУ 38004195, адреса місцезнаходження: місто Київ, проспект Степана Бандери, 28А.

Третя особа: держаний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 15;

Третя особа: Міністерство юстиції України, ЄДРПОУ 00015622, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, 13.

Суддя Н.О. Яровенко