Ухвала суду № 94743309, 02.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3336/18

Провадження №: 1-кп/755/678/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040016879 від 21 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

захисника Гончарова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

22 жовтня 2020 року з Київського апеляційного суду на адресу Дніпровського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 13 лютого 2021 року включно.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, знищити або сховати невідшукані речові докази, незаконно впливати на свідківу кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема не з`являтися за викликами до слідчого, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Захисник Гончаров В.М. заперечував проти продовження строку тримання під вартою, оскільки обвинувачений з 22 грудня 2017 року перебуває під вартою (більше 3 років), а тому відпали ризики переховування від правосуддя, впливу на свідків, оскільки всі свідки неодноразово приводились до присяги, знищення чи приховання невідшуканих речових доказів, перешкоджання кримінальному провадженню. ОСОБА_1 має постійне місце проживання у місті Києві, є інвалідом 3 групи та має ряд захворювань. Із вказаних підстав просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника та заперечував проти продовження строку тримання його під вартою.

Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Щодо наявності захворювань у обвинуваченого, то слід зазначити, що вони жодним чином не спростовують, і не зменшують існування ризиків щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а лише характеризують стан його здоров`я, а саме визначають обставину визначену у п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, які судом враховуються при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому.

У судовому засіданні захисник Гончаров В.М. надав копію відповіді т.в.о. начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної виконавчої служби України» у м. Києві та Київській області» на його запит щодо інформації про стан здоров`я ОСОБА_1 , який тримається у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Як вбачається із вище зазначеної відповіді, за результатами проведеного обстеження ОСОБА_1 , наявної медичної документації та консультації встановлений діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у стадії ремісії. Хронічний вірусний гепатит С, стадія ремісії, у зв`язку з чим йому призначене симптоматичне амбулаторне лікування та дієтичне харчування. Але жодних медичних документів, які б підтверджували, що за станом здоров`я ОСОБА_1 протипоказано знаходитись у слідчому ізоляторі, а також те, що він перебуває у лікувальному закладі місць попереднього ув`язнення, стороною захисту суду не надано.

При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд бере до уваги те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, його вік та стан здоров`я, а саме те, що у нього є ряд хронічних захворювань, міцність соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, не працює, із середньою освітою, зареєстрований та має постійне місце проживання у місті Києві, те, що він раніше не судимий, з моменту затримання - 22 грудня 2017 року перебуває під вартою.

Крім того, на даний час свідки в кримінальному провадженні не допитані, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту у цей період не досліджені.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який закінчується 13 лютого 2021 року. Однак, в зазначений строк не вдалось розглянути дане кримінальне провадження, з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Із зазначених підстав суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 2 місяців.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 грн 00 к. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.177, 182, 183, 194, 199, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01 квітня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;

повідомляти судпро зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 00 хв 05 лютого 2021 року.

Суддя: В.Б. Левко