Ухвала суду № 94742280, 05.02.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/578/21

Провадження № 1-кп/644/474/21

05.02.2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі : головуючого - судді Матвієвської Г.В., за участю: секретаря судових засідань - Узденової М.Р., прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області - Попелкова В.В., захисника обвинуваченого - адвоката Пацурковської О.М., перекладача - Верзадзе І.С., обвинуваченого - ОСОБА_1 , потерпілого - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020220530002332 від 08.12.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.02. 2021 року від Харківської місцевої прокуратури № 3 надійшов обвинувальний акт, складений слідчим СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області Мазаловим М.С. 25.01.2021 року, затверджений прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області Попелковим В.В. 25.01.2021 року та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220530002332 від 08.12.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Підготовче судове засідання призначене на 05.02. 2021 року о 12-45 год.

У підготовчому судовому засіданні 05.02.2021 року особа, яка представилася суду як обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надавши жодного належного документу на підтвердження своєї особи та захисник обвинуваченого - адвокат Пацурковська О.М. заявили суду, що відсутній документ, який видається компетентним органом, за яким суд мав би можливість встановити особу обвинуваченого, документ ( паспорт громадянина Грузії), виданий компетентним органом , втрачено близько 6 років тому, крім того такий документ був відсутній й на час проведення досудового розслідування, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, тобто під час досудового розслідування особу підозрюваного не було встановлено, всі слідчі дії проводились без належного встановлення особи підозрюваного, бо будь-яких документів, що їх видають компетентні органи підозрюваний не мав, постанови про встановлення особи підозрюваного ані слідчим ані прокурором не виносилося, що й не спростовано прокурором у підготовчому засіданні й перевірено ним за матеріалами кримінального провадження. Прокурор пояснив суду, що матеріали досудового розслідування містять повідомлення Грузії щодо особи громадянина ОСОБА_1 , але відповідна постанова слідчого або прокурора про встановлення особи підозрюваного відсутня.

Стороною захисту повідомлено суд, що обвинувачений не отримував копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім того, сторона захисту не згодна з кваліфікацією дій обвинуваченого.

Прокурор вважав можливим призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту. Крім того, прокурором повідомлено суду, що обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від отримання копії зазначеного обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у присутності понятих, доказів намагання вручення обвинуваченому обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування самим прокурором або за його дорученням слідчим суду не надано, крім того не надано письмового доручення прокурора, яким він уповноважує слідчого Мазалова М.С. на

вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 .

Сторони та потерпілий не заперечували проти думки прокурора про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, але захисник обвинуваченого звернула увагу суду на ті обставини, що під час проведення слідчих дій та складення процесуальних документів особу підозрюваного/обвинуваченого не встановлено належним чином.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема , згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Таким чином, хоча й формулювання обвинувачення у даному випадку відповідає вимогам кримінального процесу, але виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, - відсутній, тобто виклад фактичних обставин є лише копією формулювання обвинувачення, що є неприпустимим та унеможливлює призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції").

Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред`явлене обвинуваченому, призведе до порушення його прав на захист та позбавляє суд можливості роз`яснити йому суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення злочину та залежно від цього обрати певну лінію захисту.

Незазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення суперечить передбаченим ст.ст. 2, 7 КПК України завданням кримінального провадження та загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Отже , обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що є підставою для його повернення прокурору.

Згідно зі ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику.

До обвинувального акту долучені розписки(бланки) підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пацурковської О.М «про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування від 25.01.2021», у яких невідомою особою зроблено( втиснуто) допис «у присутності понятих підозрюваний ОСОБА_1 відмовився отримувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів », також містяться підписи двох понятих ОСОБА_3 2000 р.н. та ОСОБА_4 , 1980 р.н. (а.с. 29,30). Адвоката Пацурковської О.М. та слідчого Мазалова М.С.

До обвинувального акту не долучено диску з відеозаписом, на якому б містилося відео здійснення процесуальної дії, а саме вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, не повідомлено про наявність такого доказу вручення підозрюваному обвинувального акту й в підготовчому судовому засіданні, відсутні докази такого вручення обвинувального акту слідчим Мазаловим М.С. на підставі доручення прокурора Попелкова В.В..

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 40 КПК слідчий уповноважений здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи вищевказані норми КПК України , суд вважає, що прокурор, який здійснює процесуальне курівництво, може уповноважити слідчого на здійснення такої процесуальної дії, як вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, враховуючи, що норми КПК України такої заборони не містять.

Разом з тим, стверджуючи, що обвинувальний акт вручався підозрюваному та його захиснику уповноваженою особою - слідчим Мазаловим М.С. , до обвинувального акту повинно бути додано доручення прокурора Попелкова В.В., враховуючи, що вказане доручення є необхідним документом для належного підтвердження вручення у встановленому КПК порядку обвинувального акту з реєстром та відмови підозрюваного від його отримання.

Відсутність вказаного доручення спростовує факт виконання у встановленому порядку вимог ст. 293 КПК України, спростовує факт належного вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1 , тому розписки, підписані слідчим Мазаловим М.С. про відмову підозрюваного від отримання обвинувального акту з реєстром не можуть свідчити про виконання вимог ст. 293 КПК.

Тому обвинувальний акт підлягає поверненню і з вказаних підстав.

Посилання захисту на те, що обвинувальний акт містить, як на думку обвинуваченого, неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, - не є підставою для повернення акту, оскільки перевірка обґрунтованості обвинувачення здійснюється під час судового розгляду.

Заслухавши доводи повноважного захисника, обвинуваченого, прокурора, який не зміг довести суду наявність повідомлення про підозру саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Грузії, проведення досудового розслідування щодо належно встановленої особи, отримування або відмови отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування саме ОСОБА_1 , перевіривши зміст обвинувального акту, якій не містить викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а лише повністю копіює формулювання обвинувачення, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування прокурору, бо вони не відповідають вимогам КПК України з наступних підстав.

Підозру пред`явлено громадянину, особу якого не встановлено належним чином, внаслідок чого слідство проведено з неустановленою особою, слідчим та прокурором не винесено ( в цьому випадку) належну постанову про встановлення особи підозрюваного.

Крім цього, стороною обвинувачення не виконано у встановленому порядку вимог ст. 293 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.314, 315 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220530002332 від 08.12.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, - повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання цією ухвалою законної сили, але не більш двох місяців.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя