
Справа № 357/950/21
2-з/357/20/21
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" лютого 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. трозглянувши заяву громадянина Німеччини ОСОБА_1 про забезпечення позову,-ест
В С Т А Н О В И В :
Громадянин Німеччини ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дерун Каріна Анатоліївна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, мотивуючи тим, що він є учасником та представником Українсько-Німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС» (далі - УН ТОВ «АГРОС»), код платника податків згідно із Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 14283800, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Красне, вул. Пролетарська,47, що підтверджується відповідною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 13.08.2011 УН ТОВ «АГРОС» було власником низки нежитлових будівель і приміщень, які знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Чупира.
В той же час, громадянка України - ОСОБА_2 станом на 13.08.2011 була генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА-АГРО».
В серпні 2011 року у ТОВ «АГРОС» виникла необхідність відчужити деякі нежитлові будинки і споруди, які розташовані в селі Чупира, Білоцерківського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА-АГРО».
За пропозицією ОСОБА_2 місцем укладання Договорів купівлі продажу нерухомості була обрана нотаріальна контора приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області - Дерун Каріни Анатоліївни, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
13 серпня 2011 року ОСОБА_1 перебував в зазначеній нотаріальній конторі приватного нотаріуса Дерун К.А., де підписав від імені УН ТОВ «АГРОС» чотири договори купівлі - продажу нежитлових приміщень, що розташовані в АДРЕСА_2 за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 , будучи впевненим, що продає ці приміщення ТОВ «ОЗЕРНА- Агро», засновником якого він був (частка ОСОБА_1 в ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» становила на той момент 87,59%), що підтверджується копією Статуту ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО».
На час укладання зазначених договорів, він не володів українською мовою, і тому не міг самостійно ознайомитися зі їх змістом. Переклад договорів на німецьку мову дипломованим перекладачем не здійснювався, що підтверджується змістом самих договорів.
В той же час, генеральний директор ТОВ «ОЗЕРНА- АГРО» - ОСОБА_2 , яка володіла на побутовому рівні німецькою мовою та яка на той момент представляла інтереси «Покупця» запевнила ОСОБА_1 в тому, що зміст договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень повністю відповідає його волевиявленню і таким чином ввела його в оману. Поряд з тим, ОСОБА_2 не було передано ніяких грошових коштів ОСОБА_1 в рахунок оплати за вказаними вище договорами купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна. Такі кошти також не надходили і на банківські рахунки УН ТОВ «АГРОС».
Кілька тижнів тому, ОСОБА_1 Алоіс дізнався від ОСОБА_2 про те, що саме вона, а не ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» є власником нежитлових приміщень, що знаходяться в с.Чупира і про те, що ОСОБА_2 , скориставшись його незнанням української мови, свідомо ввела його в оману, і як з`ясувалося, належні УН ТОВ «АГРОС» нежитлові приміщення він фактично відчужив саме ОСОБА_2 як фізичній особі, що не відповідало його намірам і волевиявленню. А тому, просив суд визнати вищевказані договори недійсними.
05 лютого 2021 року Вільд Бертольд Карл Алоіс подав заяву про забезпечення позову, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування наступне нерухоме майно:
- нежитлові будівлі та споруди, що включають в себе: цегляну вагову, загальною площею 12,4 кв.м., зазначену в плані літерою - «А», зерносховище, побудоване з залізобетонних панелей, цегли, загальною площею 1236,7 кв.м., зазначене в плані літерою - «В», цегляний склад зерновий, загальною площею 695,0 кв.м., зазначений в плані літерою - «Д», металевий зерносклад, загальною площею 720,7 кв.м., зазначений в плані літерою - «Ж», цегляне зерносховище, загальною площею 562,6 кв.м., зазначене в плані літерою - «Е», цегляна олійня-млин, загальною площею 146,2 кв.м., зазначена в плані літерою - «И», дерев`яна вагова, зазначена в плані літерою - «Б», сушарка з азбофанери, зазначена в плані літерою - «Г», ЗАВ з азбофанери, зазначена в плані літерою - «З», асфальтна площадка зернотоку, зазначена в плані - № 1, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта: 34333634);
- нежитлові будівлі, що включають в себе: цегляний гараж, загальною площею 1263,0 кв.м., зазначений в плані літерою - «И», цегляну диспетчерську, загальною площею 58,0 кв.м., зазначену в плані літерою - «Ж», цегляну майстерню, загальною площею 455,6 кв.м., зазначену в плані літерою - «З», цегляну пилораму, загальною площею 238,7 кв.м., зазначену в плані літерою - «Е», та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта: 34334143);
- нежитлову будівлю літера «В», що включає в себе: цегляний корівник, загальною площею 789,5 кв.м., зазначений в плані літерою - «В», сіносховище - бетонні боки, зазначене в плані літерою - «М», та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта: 34333750);
- нежитлові будівлі та споруди, що включають в себе: цегляну їдальню, загальною площею 216,7 кв.м., зазначену в плані літерою - «А», цегляну автозаправку, загальною площею 20,3 кв.м., зазначену в плані літерою - «Б», металеві ємкості - № 1-4, 5-15, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта: 34333369).
Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього ж майна.
В обґрунтування заяви, зазначив, що кілька днів тому йому стало відомо, що ОСОБА_2 має намір найближчим часом здати вищезазначені приміщення в оренду третім особам, а тому вважає, що невжиття таких заходів може призвести до подальшої неможливості виконання рішення суду в рамках цивільної справи щодо визнання договорів купівлі-продажу майна недійсними.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 статті 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України.
Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пунктом 1, 2 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Мотиви поданої заяви зводяться до того, що відповідач може передати вищезазначені приміщення в оренду третім особам, що унеможливить виконання можливого рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року було вжито заходи по забезпеченню позову про визнання недійсними вищезазначених договорів купівлі- продажу нерухомого майна, шляхом накладення арешту, а саме встановлення заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), а саме на:
- нежитлові будівлі та споруди, що включають в себе: цегляну вагову, загальною площею 12,4 кв.м., зазначену в плані літерою - «А», зерносховище, побудоване з залізобетонних панелей, цегли, загальною площею 1236,7 кв.м., зазначене в плані літерою - «В», цегляний склад зерновий, загальною площею 695,0 кв.м., зазначений в плані літерою - «Д», металевий зерносклад, загальною площею 720,7 кв.м., зазначений в плані літерою - «Ж», цегляне зерносховище, загальною площею 562,6 кв.м., зазначене в плані літерою - «Е», цегляна олійня-млин, загальною площею 146,2 кв.м., зазначена в плані літерою - «И», дерев`яна вагова, зазначена в плані літерою - «Б», сушарка з азбофанери, зазначена в плані літерою - «Г», ЗАВ з азбофанери, зазначена в плані літерою - «З», асфальтна площадка зернотоку, зазначена в плані - № 1, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта: 34333634);
- нежитлові будівлі, що включають в себе: цегляний гараж, загальною площею 1263,0 кв.м., зазначений в плані літерою - «И», цегляну диспетчерську, загальною площею 58,0 кв.м., зазначену в плані літерою - «Ж», цегляну майстерню, загальною площею 455,6 кв.м., зазначену в плані літерою - «З», цегляну пилораму, загальною площею 238,7 кв.м., зазначену в плані літерою - «Е», та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта: 34334143);
- нежитлову будівлю літера «В», що включає в себе: цегляний корівник, загальною площею 789,5 кв.м., зазначений в плані літерою - «В», сіносховище - бетонні боки, зазначене в плані літерою - «М», та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта: 34333750);
- нежитлові будівлі та споруди, що включають в себе: цегляну їдальню, загальною площею 216,7 кв.м., зазначену в плані літерою - «А», цегляну автозаправку, загальною площею 20,3 кв.м., зазначену в плані літерою - «Б», металеві ємкості - № 1-4, 5-15, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта: 34333369).
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, оскільки ухвалою суду від 24.12.2020 року було накладено арешт на спірні нежитлові приміщення, що виключає можливість як розпорядження ними, так і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо них.
Поряд із цим, суду не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову в спосіб, обраний заявником, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки при задоволенні позовних вимог відповідач буде зобов`язаний повернути нежитлові приміщення позивачу.
Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні заяви громадянина Німеччини ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяБ. І. Кошель
Судове рішення № 94739863, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 08.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/950/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: