Рішення № 94739145, 09.02.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15119/20

Категорія 96

2-а/295/11/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Полонця С.М., секретаря с/з – Глущенко Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил; визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №144/10000/20 від 03.12.2020р. заступника начальника Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 . В обґрунтування позову посилається на те, що вона митні правила не порушувала і на момент винесення оскаржуваної постанови сплив строк притягнення до відповідальності, встановлений законом.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.12.2020 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.02.2021 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом та у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.12.2020 року заступником начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічусом Кастітісом Альгіманто була винесена постанова в справі про порушення митних правил №1445/10000/20, згідно якої громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 11608,35 грн.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності стало те, що декларантом ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів не враховано та не зазначено в митній декларації фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу, що у відповідності до службової записки Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби від 27.07.2020 № 7.8-15-06/3792, призвело до несплати митних платежів в повному обсязі на загальну суму 3869 грн. 45 коп., а саме: акциз 3224,54 грн. та податку на додану вартість 644,91 грн., та відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації №U100530/2020/007537.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу.

Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.

Відповідно до ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

Згідно ч. 2 ст. 69 МК україни органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Тому, здійснення такого контрою є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

За змістом ст. 485 МК України передбачає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «Scoda» модель «Octavia», номер кузова – НОМЕР_1 , було здійснено позивачем з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст.485 МК України відповідальність.

При цьому, матеріали справи не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Тобто, у позивача був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей щодо року випуску товару, зазначеного в декларації, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України.

Згідно ч 2 ст. 77 КАС україни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС україни при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевказані обставини встановлені судом, оцінивши всі зібрані докази по справі, суд вважає, що притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення її вини, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Постанову заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічуса Кастітіса Альгіманто в справі про порушення митних правил №1445/10000/20 від 03.12.2020 року, скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил №1445/10000/20 від 03.12.2020 року закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби суму сплаченого судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби; місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 43337359.

Суддя: