Вирок № 94738790, 09.02.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/769/20

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Берелет В.В.,

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020040000000214 від 28 лютого 2020 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта базова середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, українця, громадянина України, раніше судимого 01 лютого 2019 року Довгинцівським районним судом м.Кривий Ріг за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

за участю: прокурора Резніченка І.М.,

цивільного позивача ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 28 лютого 2020 року, приблизно, о 18 годині 39 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також чинного страхового полісу (страхового сертифіката "Зелена картка") про укладення договору обов' язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (0,95%о), чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , у темний час доби, рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини авто дороги Н-11 «Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв», яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, з боку селища Українське в напрямку селища Любимівка у Криничанському районі Дніпропетровської області, перевозячи в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_4 .

Здійснюючи рух по зазначеній ділянці дороги, водій ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила дорожнього руху України, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при засліпленні світлом фар зустрічного транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та ввімкнення аварійної світової сигналізації, внаслідок чого, на відстані близько 120 м від кінця с.Українське у напрямку с.Любимівка, Криничанського району, Дніпропетровської області, допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля із задньою лівою частиною малотоннажного автомобіля «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у нерухомому стані на правому узбіччі, за напрямком руху водія ОСОБА_1 , при цьому лівий крайній кінець платформи автомобіля «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виступав на проїзну частину за лінію 1.1. горизонтальної розмітки (крайову лінію).

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.1., 2.3 б)., 2.9. а)., та 19.3 Правил дорожнього руху України відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не и повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної

категорії;

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно

реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення

вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від

керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9. Водієві забороняється:

а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 19.3. «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення..».

Порушення п. 19.3. Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: значного порушення анатомічної цілісності голови з обширною ділянкою осадження на обличчі та передній поверхні шиї, раною в лобній області, на переніссі, на підборідді, на передній поверхні шиї, чисельними переломами кісток обличчя, склепіння та основи черепу зі зміщенням відламків в області основи в порожнину черепу, чисельними розривами твердої та м`якої мозкових оболонок та речовини головного мозку в області лобних долів, рідка кров у шлуночках мозку, рана на зовнішній поверхні правої кисті, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, на переднє-зовнішній поверхні правого стегна, закритий перелом променового відростку правої ліктьової кістки, які є характерними як для,переднього пасажира автомобіля. Смерть потерпілого ОСОБА_4 , настала на місці пригоди 28 лютого 2020 року у проміжок часу з 18 години 32 хвилини до 19 години 32 хвилини, внаслідок сполученої тупої травми тіла з порушенням анатомічної цілісності голови не сумісної з життям.

Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав, підтвердивши обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення, пояснивши, що не побачив виступаючу частину автомобіля ВАЗ 2101, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та скоїв ДТП; щиро кається, просить суворо не карати; позовні вимоги визнає.

Цивільний позивач позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі.

Крім показань обвинуваченого, представника потерпілого, його вина підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

ТОМ №1:

протоколом від 28 лютого 2020 року огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яким установлено: місце ДТП 84 км+400м, а/ш М-11 м.Дніпро-Миколаїв; проїзна частина: горизонтальна; вид та стан покриття: асфальтобетон (сухе чисте); дорожня розмітка: 1.1.ПДР з фототаблицями (а.к.п.21-51);

постановою від 28 лютого 2020 року про визнання автомобіля марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 речовим доказом (а.к.п.54-55);

постановою від 28 лютого 2020 року про визнання автомобіля марки «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_3 речовим доказом (а.к.п.58-59);

висновком експерта №1056-20 від 26 березня 2020 року згідно якого на момент ДТП рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_3 перебувала у працездатному стані (а.к.п.147-152);

висновком експерта №1055-20 від 26 березня 2020 року згідно якого на момент ДТП рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала у працездатному стані (а.к.п.157-163);

висновком експерта №1045-20 від 25 березня 2020 року згідно якого у первинний момент автомобіль «ВАЗ2101» контактував передньою правою частиною з лівою задньою частиною кузова автомобіля «ГАЗ 3302» (а.к.п.169-178);

висновком експерта №234-Е від 28 лютого 2020 року згідно якого причиною смерті є сполучена тупа травма тіла з порушенням анатомічної цілісності голови не сумісне з життям (а.к.п.199-203);

висновком експерта №234-Е-1 від 02 березня 2020 року з якого вбачається, що у крові ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,71 %о, що відповідає середньому ступнею алкогольного сп`яніння (а.к.п.207-210);

протоколом від 15 квітня 2020 року проведення слідчого експерименту (а.к.п.211-219);

висновком експерта №1829-20 від 05 травня 2020 року згідно якого в даній ДТП дії водія «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в частині незастосування ним заходів на уникнення ДТП не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України і перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП(а.к.п.229-232);

ТОМ №2:

висновком експерта №1366е від 08 травня 2020 року щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 (а.к.п.22-24);

протоколами від 20 травня 2020 року проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_1 , свідків (а.к.п.40-48, 49-54);

висновком експерта №2389/2390-20 від 12 червня 2020 року згідно якого у даній дорожній обстановці у водія автомобіля «ВАЗ2101» ОСОБА_1 була технічна можливість здійснити зупинку в зоні видимості дороги - 66 м (а.к.п.61-66).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки в частині заподіяння тілесних ушкоджень, від яких настала смерть ОСОБА_4 .

Оцінюючи докази, суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (рішення ЄСПЛ «Козинець проти України», від 6.12.2007 року) та вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належними та допустимими, а їх сукупність достатня для визнання вини обвинуваченого.

Суд, враховує також те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується не вперше, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; вчинив злочин, який згідно зі ст.12 КК віднесено до тяжких злочинів, вчинений у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, тобто джерела підвищеної небезпеки. Такий злочин носить підвищену суспільну небезпеку, оскільки життя та здоров`я людини є найвищою цінністю і це право є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним і захищається державою. Беручи до уваги думку прокурора, враховуючи тяжкість моральних страждань, які понесли потерпілі в наслідок смерті ОСОБА_4 потерпілих; виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу. Тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, без застосування ст.ст.75, 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

У відповідності до ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа: АТ «АС «ТАС» про відшкодування шкоди внаслідок скоєння злочину в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 53735 грн., моральної - 500 000 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких умов, суд, суму завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в розмірі 53735 грн., яка складається з ритуальних послуг, з надання послуг з риття могили та транспортних засобів, одягу для покійного на суму 53735 грн., яка підтверджується копіями накладних (а.с.67-72), вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Завдана моральна шкода ОСОБА_2 , ОСОБА_5 полягає у душевних стражданнях, в порушення їх звичного укладу життя, які вони зазнали у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , що загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому суд, беручи до уваги вимоги розумності, справедливості та виваженості, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 200 000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_1 .

У відповідності до ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч.1 ст.23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Питання про речові докази в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, процесуальні витрати - згідно ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання та затримання засудженого.

У строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати тримання під вартою в період з 28 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року та з 10 березня 2020 року по 18 жовтня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26238495) витрати на проведення судової експертизи №1056-20 від 26 березня 2020 року процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2615 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26238495) витрати на проведення судової експертизи №1055-20 від 26 березня 2020 року процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2615 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26238495) витрати на проведення судової експертизи №1045-20 від 25 березня 2020 року процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5230 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26238495) витрати на проведення судової експертизи №1829-20 від 05 травня 2020 року процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5720 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26238495) витрати на проведення судової експертизи №2389/2390-20 від 12 червня 2020 року процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 8172 грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 - - повернути власнику;

автомобіля марки «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_3 - повернути власнику.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 04 березня 2020 року, на автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , проживаючому в АДРЕСА_2 - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа: АТ «АС «ТАС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_5 , ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_6 матеріальну шкоду у розмірі 53735 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_5 , ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_6 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: В. В. Берелет