Ухвала суду № 94738383, 08.02.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/834/20

Провадження № 1-кп/168/21/21

У Х В А Л А

щодо застосування запобіжного заходу

08 лютого 2021 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю секретаря Островерхої Т.С.,

прокурора Давидюка М.М.,

захисника Наконечного В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, яке обґрунтовує тим, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, а також в подальшому для його продовження не зменшились, підтверджують необхідність продовжити строк запобіжного заходу на 60 днів.

Прокурор просить врахувати характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а саме, за двома епізодами. Також посилається на існування таких ризиків: усвідомлюючи міру покарання, не маючи міцних соціальних зв`язків, про що свідчить характеристика з місця проживання, і грошових коштів в с.Сераховичі ОСОБА_1 може переховуватись від слідства і суду та виїхати в інші населені пункти. Таким чином є ризик переховування від суду. Крім того, прокурор посилається на те, що є ризик впливу на свідків - обвинувачений може впливати на свідків, які ще не допитані, з метою зміни їх показань, оскільки один зі свідків це легендована особа, то є ризик викриття особи, щодо якої застосовано заходи безпеки. Метою вчинення злочинів було отримання доходу, що разом з характеристикою особи обвинуваченого та тим, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності свідчить про ризик вчинення нових злочинів.

Обвинувачений та його захисник частково заперечили проти клопотання та просять обрати обвинуваченому домашній арешт в нічний час доби, а не цілодобовий. Посилаються на те, що обвинувачений тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, а саме з вересня 2020р., у зв`язку з цим не можливості працювати, тобто позбавлений можливості заробляти кошти на проживання, не ухилявся від суду, постійно проживає в с.Сераховичі, своєчасно прибував в судові засідання, причина відсутності за місцем проживання 08.10.2020 р. є поважною, оскільки він пішов в магазин купити хліба. Крім того, характеристика за місцем проживання є позитивною. Має тимчасові підробітки. Судимості є погашені. Сторона захисту вважає, що ризику впливати на свідків не існує, оскільки ще недопитаний один свідок, який є працівником поліції, і на якого обвинувачений ніяк не вплине, а відомості щодо легендованої особи йому теж невідомі. Крім того, будучи під цілодобовим домашнім арештом, обвинувачений не був позбавлений можливості контактувати зі свідками, але не зробив цього. Вказані обставини свідчать про можливість застосування менш суворого виду запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний період доби з урахуванням тривалості цілодобового домашнього арешту, що був застосований до нього.

Заслухавши учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи вказане клопотання, слід врахувати наступне.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 в указаному вище кримінальному правопорушенні перебуває в провадженні суду.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Старовижівського районного суду Волинської області від 28.09.2020 р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою від 27.10.2020 р. запобіжний захід продовжено до 26.12.2020 р. включно, а ухвалою від 23.12.2020 продовжено до 20.02.2021 р. включно.

Підставою раніше обраного запобіжного заходу в виді цілодобового арешту 28.09.2020 р. була необхідність запобігти можливості розкриття даних про осіб, що беруть участь в справі, і анкетні дані яких змінені.

З моменту постановлення ухвали від 28.09.2020 р. до моменту вирішення даного клопотання, обставини, які стали підставою для продовження запобіжного заходу 23.12.2020р. змінилися.

Так, частина свідків безпосередньо у судовому засіданні вже допитані. Доказів про спроби обвинуваченого впливати на цих свідків в цьому кримінальному провадженні не надано. Прокурор також не довів існування ризику впливу на двох свідків, які ще не допитані, і один з яких є працівником поліції. Як і не обґрунтував можливість впливу на свідка, який є легендованою особою.

Щодо доводів про ризик ухилення від суду і слідства і відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, то вони не обґрунтовані, оскільки встановлено, що обвинувачений проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , є власником цього будинку. Позитивно характеризується за місцем проживання. Також суд враховує вік обвинуваченого - 57 років. Доказів переховування чи спроб обвинуваченого переховуватись від слідства чи суду не надано.

Прокурор посилається на те, що обвинувачений один раз порушив умови домашнього арешту і був відсутній за місцем відбування домашнього арешту 08.10.2020 р. Відсутність обвинувачений в судовому засіданні пояснив необхідністю купити хліба. Разом з тим, така обставина відбулась в жовтні 2020 р. та могла бути врахована при обранні запобіжного заходу 27.10.2020 р. Суд при вирішенні питання обґрунтованості запобіжного заходу враховує ті обставини, які існують на момент обрання запобіжного заходу, і вважає, що відсутність обвинуваченого 08.10.2020 р. за місцем відбування домашнього арешту не може братись до уваги під час розгляду даного клопотання 08.02.2021 р. Суд враховує, що обвинувачений виконує умови цілодобового домашнього арешту і до суду на розгляд кримінального провадження з`являється своєчасно.

Таким чином, суду не надано доказів того, що обвинувачений порушував умови застосованого до нього домашнього арешту.

Щодо ризику продовжувати вчиняти злочини, який прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення двох епізодів злочинів і в порядку ст. 89 КК є не судимим, то суд зазначає, що судимість останнього погашена і враховує той факт, що обвинувачений покарання відбув в 2005 р.

Також суд звертає увагу на те, що обвинувачений перебуває під цілодобовим домашнім арештом понад чотири місяці, і доцільним є застосувати до нього менш суворий запобіжний захід.

З огляду на те, що судовий розгляд на даний момент не завершено, і не всі свідки допитані, суд вважає, що прокурор довів обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 177 КПК, однак не довів необхідність обрання саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Обираючи вид запобіжного заходу, крім викладеного вище, суд враховує також тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, стадію розгляду кримінального провадження в суді, а також поведінку обвинуваченого, який з`являється на виклики суду, офіційних доходів не має, обставини справи, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, та приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків щодо нього слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною йому в період доби з 22.00 год. по 07.00 год. залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 08.04.2021 р. включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- за першим викликом прибувати до суду у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Контроль за виконанням ухвали покласти на Ковельське РУП ГУНП у Волинській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Й. Хаврона