Рішення № 94736105, 08.02.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 лютого 2021 року м. ТернопільСправа № 921/708/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Беги В.М.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс”за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку, передбаченому ст. ст. 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс”, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, поштова адреса вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, м. Київ, 03187

до відповідача Селянське (фермерське) господарство “Тереза”, с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання в загальній сумі 3 463 грн 50 коп.

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 ГПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Встановив:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021, ухваленим за відсутності учасників справи (повне судове рішення складено 15.01.2021), позов задоволено; стягнуто з Селянського (фермерського) господарство “Тереза” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” 955 грн 74 коп. пені, 1 994 грн 63 коп. штрафу; 137 грн 34 коп. 3 % річних, 375 грн 79 коп. інфляційних втрат та 2 102 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

19.01.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява ТзОВ “Компанія “Ніко - Тайс” за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 (вх. №435) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку, передбаченому ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України. Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 786 грн 98 коп. згідно з Договором №17-08-2020/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.08.2020.

Ч. 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 224 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви ( ст. 244 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Як вже зазначалось вище, рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 було ухвалене за відсутності учасників справи. Повне судове рішення складено 15.01.2021.

Копію рішення суду від 13.01.2021, повний текст якого складено 15.01.2021, надіслано на адреси учасників справи 16.01.2021, про що свідчить відтиск вихідного штемпеля суду на зворотній частині оригіналу судового рішення та отримано, зокрема, позивачем 21.01.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення потового відправлення від 16.01.2021.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві за вих. №09-2/11 від 09.11.2020 позивач повідомляв про те, що у майбутньому, із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), додатково буде змушений понести витрати, пов`язані із розглядом даної позовної заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до СФГ "Тереза" про стягнення данарахованого розміру грошових коштів, у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з Договором №ЗУФ-132/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008, об`єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даним позовом остаточно буде вирішено та котрий розмір витрат змушений буде додатково понести заявник – ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Разом із тим, у позовній заяві ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", в порядку ст. 124 ГПК України, зазначало та просило врахувати те, що орієнтований розмір понесених судових витрат, у зв`язку із існуванням вказаного вище позову, не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). При цьому позивачем було зазначено, що вартість однієї години роботи Виконавця вкладає до 600 грн (включаючи всі витрати в межах даної справи) та участь у судовому засіданні (за необхідності), вартість участі у котрому складає 800-1200 грн (в залежності від різного роду умов та чинників), розмір гонорару не перевищуватиме 7-12% від ціни позову.

Окрім цього, до позовної заяви позивачем було долучено попередній орієнтований розрахунок судових витрат, згідно з яким загальна сума останніх становила 9 984 грн 50 коп., в т. ч.: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи 1 год. -525,50 грн; правовий аналіз документів 2 год. - 1 051 грн; пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах 2 год. – 2 102 грн; процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту позову та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позову ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до СФГ "Тереза" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів, у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з Договором №ЗУФ-132/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008 – 4 год. 4 204 грн; підготовка копії примірника позову та доданих до нього документів для інших учасників справи, їх направлення адресатам – 23 год. 2 102 грн; участь у судовому засіданні у даній справі – 1 зас. 1 000 -1 200 грн; гонорар адвоката у справі – 7/12% до 3 000 грн.

Наведені вище обставини свідчать про те, що ТОВ "Компанія "Ніко -Тайс" при поданні позовної заяви, на виконання приписів ч. 1 ст. 124 ГПК України, повідомлено про понесення витрат на правову допомогу, їх орієнтований розмір, у зв`язку із відсутністю можливості визначити такий остаточно.

Таким чином, зважаючи на те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, що судове рішення у справі №921/708/20 постановлено судом за відсутності учасників справи, що у позовній заяві позивач повідомляв про понесення витрат на правову допомогу, долучав попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, а заяву про розподіл судових витрат подав в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку (у п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду), суд прийшов до висновку про дотримання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку встановленому процесуальним законодавством.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2020, враховуючи те, що провадження у справі №921/708/20 здійснювалось судом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, зазначену вище заяву ТзОВ "Компанія "Ніко – Тайс" за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 було прийнято до розгляду та призначено судове засідання по її розгляду на 15:30 год. 01.02.2021.

Ухвалою суду від 01.02.2021, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи відсутність у суду відомостей про отримання відповідачем ухвали від 28.01.2021, строк розгляду заяви ТзОВ "Компанія "Ніко – Тайс" за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 продовжено на десять днів; судове засідання у справі №921/708/20 по розгляду заяви ТзОВ "Компанія "Ніко – Тайс" за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 відкладено на 11:45 год. 08.02.2021.

В судове засідання 08.02.2021 позивач не прибув. Разом із тим, у заяві за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 просив її розгляд здійснити за відсутності представника ТзОВ "Компанія "Ніко - Тайс".

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 08.02.2021 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча судом було вжито всіх можливих передбачених законом заходів з метою повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду заяви.

З матеріалів справи також вбачається, що 15.01.2021 примірник заяви за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 та долучені до неї документи ТзОВ "Компанія "Ніко – Тайс" направлено СФГ "Тереза", про що свідчать опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладна АТ "Укрпошта".

Окрім того, як вже зазначалось вище, відомості про орієнтований розмір очікуваних витрат, які позивач може понести у зв`язку із розглядом даної справи було долучено останнім до позовної заяви, примірник якої, згідно з вимогами ч. 1 ст. 164 ГПК України, позивачем направлявся на адресу відповідача.

Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на стислість передбачених чинним процесуальним законодавством строків для ухвалення додаткового судового рішення, вжиття судом всіх можливих передбачених законом заходів з метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву ТзОВ "Ніко Тайс" за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 (вх. №435) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в даному судовому засіданні, без участі представників сторін.

Розглянувши заяву позивача за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 (вх. №435) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно з ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 8 786,98 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надано:

- договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.08.2020 № 17-08-2020/2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (Виконавець);

- акт прийому-передачі документів від 17.08.2020;

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.01.2020 за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.08.2020 № 17-08-2020/2.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.08.2020 № 17-08-2020/2 (надалі – Договір) Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та СФГ "Тереза", які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі Договору ЗУФ-132/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008 та Угоди №330/07-12 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із божника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником перед Замовником зобов`язання на підставі договору ЗУФ-132/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008 та Угоди №330/07-12 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів Замовника в суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

П. 1.2 Договору сторони погодили, що правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Важливою умовою цього Договору, що має вагоме значення для визначення розміру вартості послуг адвоката (гонорару) – є вимога Замовника щодо забезпечення Виконавцем найшвидшого виконання доручення, пріоритетність та першочерговість даної справи по відношенню до інших справ Виконавця, яка обумовлює необхідність відмови Виконавця від прийняття інших нових доручень від інших клієнтів та перегляду існуючого графіку завантаженості призначених до розгляду судових справ, де участь має приймати Виконавець (п. 1.4 Договору).

П. 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 525,50 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими в суді відповідної судової інстанції – 800 грн; судові засідання 800-1200 грн/ судове засідання в суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної докумертації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи – із розрахунку 525,50 грн/год.

Замовник повинен оплатити 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції та результатами завершення розгляду судом позовних вимог Замовника (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.8 Договору сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до п. 1.1, 1.2 Договору) визначається на рівні 5-12% від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом Замовника.

Долучений позивачем до матеріалів справи Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.01.2020 за Договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.08.2020 № 17-08-2020/2 містить: опис наданих послуг, обсяг наданих послуг у годинах та загальну вартість вказаних послуг (8 786,98 грн).

Таким чином, з доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення документів вбачається, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 786,98 грн є підтвердженими.

Повноваження адвоката Грищенка О.М. підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №3888, виданого на підставі рішення №35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009, посвідчення адвоката та довіреністю б/н від 07.08.2020.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 26.05.2020 у справі №906/656/19, додаткові Постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №873/91/19, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

За даних обставин, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 позовні вимоги ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до СФГ "Тереза" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання в загальній сумі 3 463 грн 50 коп. задоволено в повному обсязі, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі, у зв`язку із чим відповідно до положень статті 244 ГПК України суд ухвалює додаткове рішення про стягнення з Селянського (фермерського) господарство “Тереза” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” 8 786 грн 98 коп.

Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено і Додатковій постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №912/2171/18 від 14.01.2021.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко- Тайс" за вих. №15-7/01 від 15.01.2021 – задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарство “Тереза”, с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262, ідентифікаційний код 30419002, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс”, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187 (поштова адреса вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, м. Київ, 03187), ідентифікаційний код 38039872, 8 786 грн 98 коп. судових витрат на правничу допомогу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 09.02.2021

Суддя І.М. Гирила