Рішення № 94734897, 13.01.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/490/20

Провадження № 2/390/40/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , на день смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою. За життя померлий склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 . Після її звернення до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, так як правовстановлюючий документ на спадкове майно у зв`язку з припиненням колгоспного двору не оформлений відповідно до чинного законодавства. З метою захисту своїх спадкових прав позивачка звернулась до суду та просить задовольнити позов.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, від її представника - адвоката Бойко З.С. до суду надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позовну заяву задовольнити, справу розглядати без їх участі.

Від представника відповідача - голови Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області надійшла заява, в якій вона зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглядати справу без участі представника Соколівської сільської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, від неї до суду надійшла заява, в якій вона вказала, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, просить розгляд справи проводити без її участі. До вказаної заяви долучила копію свідоцтва про шлюб та копію паспорта на підтвердження зміни прізвища.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.07.2003 року Вільненською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 6 (а.с. 4).

З витребуваної судом спадкової справи № 487/2003 року, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 , вбачається, що на випадок своєї смерті останній склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 26.09.2002 року, посвідченого секретарем Крупської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області Тарасенко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №120 (а.с.53).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

03.12.2003 року позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса (а.с.44).

Після звернення до Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області із вказаною заявою державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , так як правовстановлюючий документ на спадкове майно у зв`язку з припиненням колгоспного двору не оформлений відповідно до чинного законодавства (а.с. 8).

Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва на право власності на жилий будинок (домогосподарство), виданого 12 грудня 1988 року Крупською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Кіровоградської районної Ради народних депутатів № 487 від 09.12.1988 року. Свідоцтво видано на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_5 Свідоцтво зареєстроване 29.11.1988 року в Обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» реєстрова книга № 1 запис № 98 (а.с. 6).

Відповідно до рішення місцевого суду Кіровоградського району Кіровоградської області від 12.01.2004 року свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане на підставі рішення виконкому Кіровоградської районної Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі за № 487 від 09.12.1988 року на ім`я ОСОБА_5 , дійсно належить ОСОБА_3 (а.с.7).

Право власності ОСОБА_3 зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», реєстрова книга №1 запис № 98, на підставі вищевказаного свідоцтва, яке не змінювалось, що підтверджується архівною довідкою виданою Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 21.12.2019 року № 61180 (а.с. 5).

В примітці вищевказаної архівної довідки зазначено, що згідно архівних відомостей, наявних в «ОКП Кіровоградське ОБТІ», адреса: вул.Щорса, 15, с.Ганнинське, Кіровоградського району Кіровоградської області, відповідає адресі: АДРЕСА_1 .

Згідно погосподарської книги № 9 за 1991-1995 роки, особового рахунку № НОМЕР_2 суспільна група господарства: колгоспний житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 . У вказаному житловому будинку, станом на 15.04.1991 року були зареєстровані ОСОБА_3 - голова домогосподарства та ОСОБА_6 (а.с.9, 85).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00028289433 від 24.10.2020 року та записом акта про смерть № 2 від 24.01.2003 року (а.с.94, 95).

На запит суду Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області надано спадкову справу № 279/2003 до майна померлої ОСОБА_6 , з якої вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернулась ОСОБА_2 , якій видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Інші спадкоємці відсутні. (а.с.100-112).

Після укладення шлюбу ОСОБА_2 із ОСОБА_7 дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 , що вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст.16 цього ж Кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 цього ж Кодексу передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

На підставі Закону України від 16 грудня 1993 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.120 - 127 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) були виключені у зв`язку з прийняттям Закону України "Про власність". Отже, в даному випадку після зміни законодавства, майно та всі правовстановлюючі документи колгоспних дворів мали бути приведені у відповідність із законодавством, але цього не було виконано, тому свідоцтво про право власності, на підставі якого колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 , належить спадковий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст.120, 123 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно з підпунктом «а» пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 23 грудня 1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Згідно довідки Крупської сільської ради Кіровоградського району та області № 644 від 05.02.2004 року, ОСОБА_3 до дня смерті був прописаний і проживав у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Впродовж шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 у зазначеному будинку ніхто не зареєстрований. Від імені ОСОБА_3 Крупською сільською радою 26.09.2002 року посвідчений заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 120, який не змінений та не скасований (а.с.54).

За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР.

За приписами ст.ст 524, 548 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 487/2003, заведеної після смерті ОСОБА_3 , Інформаційних довідок зі спадкового реєстру: № 60029425 від 21.04.2020 року, № 60236737 від 19.05.2020 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємицею за заповітом ОСОБА_1 03.12.2003 року подано заяву про прийняття спадщини. Заяв він інших спадкоємців не надходило (а.с.27-28, 43-65).

Відповідно до абзацу 2 підпункту «г» цього ж пункту постанови Пленуму на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства за колгоспним двором, головою якого на момент припинення існування колгоспних дворів був ОСОБА_3 , відтак на підставі закону він був власником цього будинку. Колишній член колгоспного двору - ОСОБА_6 , за життя не скористалась своїм правом на виділ частки з майна колишнього колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 , а тому спадкування спірного житлового будинку має відбутися на загальних підставах, тобто будинок має успадкувати позивачка, як спадкоємець за заповітом, яка прийняла спадщину.

Визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 328, 380, 392, 1216-1218, 1269, ч.ч.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 77-81, 95, 200, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідачі - Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, вул.Шевченка, 23, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27641, код ЄДРПОУ 04364905;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко