
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/4148/20
№ 1-кп/183/688/21
04 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., суддів – Сороки О.В., Майної Г.Є., секретаря судового засідання - Бабенко Л.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040350000717 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первоуральськ Свердловської області Російська Федерація, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю прокурора - Дахно М.М.,
захисника - Мисика О.І.,
потерпілого - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и л а:
В судовому засіданні колегією суддів поставлено на розгляд питання доцільності продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .
Прокурор Дахно М.М. просила продовжити обвинуваченому строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу продовжують існувати, про що подав відповідне клопотання.
Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.
Захисник Мисик О.І. просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує те, що останній за місцем мешкання характеризується посередньо.
Разом з тим, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує: тяжкість інкримінованих злочинів, які віднесено до категорії особливо тяжких, а також ступень відповідальності за них, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, суспільно корисною працею не займається, підтверджень наявності на його утриманні будь-яких осіб суду не надано, так само як і не надано підтверджень неможливості його утримання під вартою, внаслідок чого необхідно запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, тому відповідно до вимог статей 177, 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий, з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування його на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для продовження раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, перестали існувати.
Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_1 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.
Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 02 квітня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
С У Д Д І :
Олійник А.В. Сорока О.В. Майна Г.Є.
Судове рішення № 94734538, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/4148/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: