Рішення № 94734354, 25.01.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3460/20

Номер провадження 2/213/162/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

секретар судового засідання - Гукова Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні /у залі судових засідань №14/, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №213/3460/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання наказу №28н від 14.09.2020 року незаконним та його скасування,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 , -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що він з 06.10.2010 року працює на підприємстві відповідача, займає посаду водія автотранспортних засобів (легкових). 14.09.2020 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху (перевозив двох пасажирів, один з яких під час руху не був пристебнутий паском безпеки), оголошено догану та позбавлено премії за вересень 2020 року. Свою вину у вчиненні порушення не визнає і вважає наказ незаконним, «штучно створеним», з метою позбутися «неугодного» працівника. Зазначає, що відповідач не ознайомлював його як з вимогам Робочої інструкції водія, так і з іншими локальними актами; жоден відеозапис порушення йому не демонструвався; інші працівники («інкогніто»), який він перевозив, дисциплінарному стягненню піддані не були. Крім того, вважає, що відповідач в цілому не наділений повноваженнями щодо перевірки дотримання ним Правил дорожнього руху України (уточнена позовна заява – а.с.29-35).

Стислий виклад заперечень відповідача.

30.11.2020 року судом отриманий відзив на позовну заяву, в якому представник АТ «ПІВДГЗК» зазначає наступне:

- позивач, працюючи водієм в управління дробильно-транспортного комплексу, ознайомлений з робочою інструкцією №02-024 від 10.10.2006, наказом Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.10.2013 №762 та наказом Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.04.2016 №407 і має бути обізнаний з нормами Закону України «Про охорону праці» та Правил дорожнього руху України і несе безпосередньо відповідальність за їх порушення;

- факт порушення позивачем був зафіксований камерами відеонагляду. В зв`язку з виробничою необхідністю наказом АТ «ПІВДГЗК» №466 від 01.09.2017 введено в експлуатацію нематеріальний актив «Програмне забезпечення системи відео моніторингу». На балансі підприємства знаходяться три камери, які обладнані на КПП №13;

- відеофіксація відбувається на вулиці та не потребує письмової згоди. АТ «ПІВДГЗК» письмово повідомило своїх працівників про проведення відео зйомки на території підприємства, зокрема при вході на територію підприємства КПП №2, а також безпосередньо на КПП №13;

- відповідач, на виконання вимог КЗпП України, та для встановлення обставин, що стали підставою порушення Позивачем трудової дисципліни, 03.09.2020 відібрав у нього пояснення;

- в посадові обов`язки начальника виробничо-технічного відділу УДТК ОСОБА_4 (одного з пасажирів), не входить знання та дотримання Правил дорожнього руху. Дисциплінарна відповідальність застосовується лише за порушення працівником трудової дисципліни, що в свою чергу не було порушено ОСОБА_4 ;

- позивач не надає жодного обґрунтування доказу зв`язку між заявою до Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення працівників відповідача до кримінальної відповідальності та наказом №28н від 14.09.2020;

- наказ №28н від 14.09.2020 підписано уповноваженою на те особою - в період часу з 07.09.2020 по 18.09.2020, на час відпуски Генерального директора ОСОБА_5 , тимчасове виконання його обов`язків було покладено на ОСОБА_6 , заступника Генерального директора з виробництва та інвестиційної діяльності.

Таким чином, АТ «ПІВДГЗК» вважає, що наказ №28н від 14.09.2020 «Про притягнення до відповідальності» винесено правомірно, за порушення позивачем обов`язків, які є складовими його трудової діяльності, а тому позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (відзив на позовну заяву – а.с.71-95).

Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання.

Позовна заява отримана судом 22.09.2020, але не відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України і була залишена без руху ухвалою судді від 25.09.2020.

09.10.2020 до суду від позивача надійшла "Заява на виконання Ухвали судді Попова від 25 вересня 2020 року "Про залишення позовної заяви без руху". У зазначеній Заяві позивач послідовно повідомив суд, які недоліки стосовно кожного з пунктів ухвали він усуває. За таких підстав, ухвалою судді від 15.10.2020 позовна заява була повторно залишена без руху для усунення недоліків із врахуванням роз`яснень цієї ухвали та подання до суду Позовної заяви, яка відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, разом з її копією для відповідача.

Уточнена позовна заява отримана судом 02 листопада 2020 року. До позовної заяви позивач додав клопотання про витребування доказів у відповідача.

Ухвалою від 06.11.2020 провадження у справі відкрито та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

30.11.2020 відповідач скористався правом надання відзиву на позов. Додатково надав заяву про виклик свідків та долучення до матеріалів справи документів, на виконання ухвали суду в частині витребування доказів.

14.12.2020 представником позивача до матеріалів справи долучено відповідь АТ «ПІВДГЗК» на її адвокатський запит.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не здійснювались.

У судовому засіданні:

Позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Додатково позивач зазначив, що починаючи рух транспортного засобу, він подивився і переконався, що пасажир був пристубнутий паском безпеки, але в подальшому він не міг відволікатися від керування, щоб перевірити це.

Представник відповідача підтримала обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.

Допитаний, за клопотанням представника відповідача, свідок ОСОБА_4 показав, що позивача знає, підтримує з ним виключно робочі відносини. 03.09.2020 вони, виконуючи роботу, їхали до Рудоуправління. Коли він сів до транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 – він пристебнувся і під час руху був пристебнутий, але після зупинки в районі «Матрьонівка» він вийшов у магазин і повернувшись забувся пристебнутись. Після цих обставин він був викликаний до служби безпеки комбінату для надання пояснень, але його до відповідальності не притягували. Камери він бачив, але не знав чи вони працюють. Підтвердив, що працівників про режим відеокамер не ознайомлювали.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 з 06 жовтня 2010 року по теперішній час працює в Управлінні дробильно-транспортного комплексу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді «водій автотранспортних засобів» (а.с.58-59).

14 вересня 2020 року Генеральним директором АТ «ПГЗК» видано Наказ «Про притягнення до відповідальності» №28н (а.с.4).

В наказі зазначено, що 03.09.2020 близько 14:00 годин ОСОБА_7 перетинав КП №13, керуючи автомобілем УАЗ «Hunter» (державний реєстраційний № НОМЕР_1 ) та перевозячи двох пасажирів, один з яких під час руху не був пристебнутий паском безпеки. Здійснюючи перевезення пасажирів таким чином, водій ОСОБА_1 наражав їх на небезпеку, не дотримувався виробничої дисципліни і порушив вимог законодавства і ряду нормативно-правових актів з охорони праці. Саме за порушення статті 14 розділу ІІІ Закону України «Про охорону праці», пункту 2.3.в) розділу 2 Правил дорожнього руху, пункту 2.1 наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.10.2013 №762, пунктів 12, 33, 34 наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.04.2016 №407, пункту 1.1 глави 1 Робочої інструкції №02-024, що виразилося в незабезпеченні безпеки пасажирів в процесі їх перевезення, ОСОБА_1 оголошено догану та вирішено не виплачувати премію за вересень 2020 року.

Додатково у наказі зазначено, що ОСОБА_7 в минулому був притягнутий до відповідальності за аналогічні правопорушення, про що свідчить припис служби охорони праці №194/02-05 від 14.05.2019, повідомлення про його виконання (вихідний №315 від 15.05.2019) і протокол засідання Наради з роботи з порушниками правил і норм охорони праці УДТК від 15.05.2019.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з незаконним, на думку позивача, його притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України та Кодексу законів про працю України.

Так, стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до ч.3 ст.149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу.

Також, суд враховує норми статей 12 та 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд частково погоджується з аргументами позивача про скасування наказу №28н від 14.09.2020 про притягнення його до відповідальності як незаконного виходячи з наступного.

Підставою притягнення позивача до відповідальності є перевезення ним, як водієм, під час керування автомобілем, пасажира, не пристебнутого паском безпеки, що є порушенням вимог законодавства і ряду нормативно-правових актів з охорони праці, а саме:

-Закону України «Про охорону праці»;

-Правил дорожнього руху;

-наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.10.2013 №762;

-наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.04.2016 №407;

-Робочої інструкції №02-024.

Статтею 14 розділу ІІІ Закону України «Про охорону праці» визначені обов`язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці .

Так, працівник зобов`язаний:

-дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

-знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

-проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Пунктом 2.3.в) розділу 2 Правил дорожнього руху (в редакції від 20.05.2020), встановлено що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Пунктом 2.1 наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.10.2013 №762 «Про безпеку руху автотранспорту» встановлений обов`язок всіх осіб, які керують автотранспортом, при керуванні автомобілем застосовувати ремені безпеки.

Пунктами 12, 33, 34 наказу Генерального директора АТ «ПІВДГЗК» від 22.04.2016 №407 «Про затвердження переліку грубих порушень охорони праці та промислової безпеки» визначено, що дисциплінарна відповідальність передбачається, зокрема, за порушення правил дорожнього руху (п.12), повторне порушення вимог правил, за яке раніше працівник притягувався до матеріальної відповідальності розпорядженням по цеху (п.33) та інші порушення вимог ОП і ПБ, які потенційно створюють загрозу для життя та здоров`я працівників.,

Пункт 1.1 глави 1 Робочої інструкції №02-024 зобов`язує водія загальнофабричної дільниці управління дробильно-транспортного комплексу керувати автомобілем з дотриманням правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Аналогічне положення закріплене в статті 53 Закону України "Про дорожній рух" - юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Так, за вчинення правопорушень, пов`язаних з дорожнім рухом, до порушників застосовуються заходи адміністративного впливу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення у межах санкцій, передбачених Кодексом за їх вчинення.

Порушення пункту 2.3.в) Правил дорожнього руху України, а саме: порушення правил користування ременями безпеки, тягне за собою відповідальність, передбачену ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, передбачені частиною 5 статті 121 КУпАП, розглядають Органи Національної поліції (ст.222 КУпАП).

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Таким чином, постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, саме постанова уповноваженої посадової особи Національної поліції встановлює і підтверджує факт вчинення особою порушення Правил дорожнього руху України і може бути підставою для подальшого притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення нормативно-правових актів підприємства з охорони праці.

В даному ж випадку, факт вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України встановлений не уповноваженими на те особами.

З цих же підстав, суд не може погодить з фактом вчинення ОСОБА_7 у минулому аналогічних правопорушень, оскільки вони виявлені та встановлені приписом служби охорони праці №194/02-05 від 14.05.2019, повідомленням про його виконання (вихідний №315 від 15.05.2019) і протоколом засідання Наради з роботи з порушниками правил і норм охорони праці УДТК від 15.05.2019.

При цьому, слід звернути увагу, що пунктом 2.1.2 посадової інструкції начальника відділу по забезпеченню внутрішньої безпеки управління безпеки ПАТ «ПІВДГЗК» від 29.12.2016 №59-20 визначено, що він зобов`язаний взаємодіяти з державними правоохоронними органами при реалізації задач внутрішньої безпеки, при виявленні однак складу злочину.

На думку суду, дане положення має поширюватись і на його взаємодію з органами Національної поліції при виявленні ознак адміністративного правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, Наказ №28н від 14.09.2020 підлягає скасуванню з підстав не доведення порушення ОСОБА_7 саме Правил дорожнього руху. Інших підстав для скасування наказу суд не вбачає. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати Наказ Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191000) від 14 вересня 2020 року №28н «Про притягнення до відповідальності».

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду, в зв`язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача – адвокат Колесніченко Інна Володимирівна, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», місцезнаходження: м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000.

Представник відповідача – Матвєєва Тетяна Володимирівна, паспорт серії НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий суддя В.В.Попов.