Ухвала суду № 94734318, 03.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 178/556/18

№ провадження 1-кп/208/1/21

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Івченко Т.П.

судді Ізотова В.М.

судді Савранського Т.А.

при секретарі Чорнобривець Р.Є.

за участю прокурора Резніченко І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Литвин Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Марусенко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області питання про продовження обраного запобіжного заходу, в межах кримінального провадження № 12018040460000107, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12018040460000107 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.187, ч.3 ст.187 КК України, та ОСОБА_2 за ч.3 ст.187 КК України, під час судового розгляду до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого спливає 04.02.2020р.

Прокурором подано клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яке підтримано в ході судового розгляду вцілому, з підстав наявності ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає, так як наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховуючи характеризуючи данні на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , можливий вплив на потерпілих які ще не допитані та свідків, враховуючи що злочин пов`язаний із застосування фізичного насилля, відсутність стійких соціальних зв`язків, а також попередні засудження, що свідчить про не бажання становитися на шлях виправлення, а тому не можливо застосування іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, який прохає продовжити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Литвин Н.О. у судовому засіданні посилаючись на тривалість строку перебування ОСОБА_1 під вартою, та не прийняття рішення в межах кримінального провадження, відсутність підтвердження впливу на потерпілих та свідків, заявили про необґрунтованість заявленого клопотання, і просили змінити обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Марусенко І.В. у судовому засіданні заявили проти задоволення продовження обраного запобіжного заходу пославшись на відсутність ризиків заявлених стороною обвинувачення, враховуючи тривалість знаходження обвинувачених під вартою, та не забезпечення явки потерпілих, що від ОСОБА_3 не залежить, крім того, не враховано наявність постійного місця проживання ОСОБА_2 , наявність підстав та можливості для забезпечення його належної процесуальної поведінки на умовах домашнього арешту.. А тому просили у клопотанні прокурора відмовити, змінити раніше обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Враховуючи вимоги ст.29 Конституції України, ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вирішує питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені п.п. 1 , п. 3, п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Судом враховується рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тяжкого та особливо тяжкого злочинів, але на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Оцінка ризиків проводиться з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Щодо характеризуючих данних на обвинувачених, судом враховується, що обвинувачені не мають постійного офіційного місця роботи, не одружені, не мають на утриманні неповнолітніх дітей, тобто не мають міцних соціальних зв`язків.

Судом враховується тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

Крім того суд бере до уваги чисельність фактів притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що останні не дотримується норм суспільної моралі та загальноприйнятих правил поведінки у соціумі, не стають на шлях виправлення, а тому можуть вчинити новий злочин, можуть ухилитися від суду, а при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винними, обвинувачені можуть переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинувачених та ухилення від правосуддя.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що раніше обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому строк тримання під вартою обвинувачених має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному

випадку, превалює над правом обвинувачених на свободу. Від цього підстав для зміни, скасування, обрання іншого запобіжного заходу на даний час немає.

Крім того, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, та з врахуванням обґрунтованої підозри в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні злочину кваліфікованого органом досудового розслідування за ознаками ст. 187 КК України, суд також не вбачає підстав для встановлення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 139, 140, 143 177, 178, 183, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 05.03.2021 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою до 05.03.2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя Івченко Т. П.

Суддя Ізотов В. М.

Суддя Савранський Т. А.