Рішення № 94732213, 02.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/413

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10:06

02 лютого 2021 року м. Київ № 640/13341/20

за позовомОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції пропоновлення на роботі, стягнення заробітної платиСуддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Позивач: ОСОБА_1 ;

Від позивача: Муравйов О.В.;

Від відповідача: Дубаневич О.З.;

Від відповідача: Діманова Т.А.

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про:

визнання протиправним та скасування наказу № 342-к/тр від 08.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ;

поновлення на посаді керівника відділу комунікацій та інформаційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції;

стягнення з Національного агентства з питань запобігання корупції заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні 02.02.2021 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.09.2019 р. був призначений на посаду керівника відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами конкурсу на підставі наказу №467-к/тр від 28.08.2019 р.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" скорочено у НАЗК посади згідно з переліком, ліквідовано в структурі НАЗК підрозділи згідно з переліком, в тому числі, Відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ (п. 7 ч. 2), утворено в структурі НАЗК підрозділи згідно з переліком, в тому числі, Відділ комунікацій та інформаційної політики (п. 14 ч. 3).

Згідно з затвердженою вказаним наказом Структурою Національного агентства з питань запобігання корупції передбачено Відділ комунікацій та інформаційної політики у складі 5 одиниць (п. 17).

02.03.2020 р. ОСОБА_1 під підпис надано на ознайомлення попередження про наступне звільнення з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", наказ НАЗК від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції", згідно з яким ліквідується Відділ інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ.

Наказом від 08.04.2020 р. №342-к/тр "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про запобігання корупції", п. 1 ч. 1 та 4 ст. 87 Закону України "Про державну службу" з 08.04.2010 р. ОСОБА_1 звільнено з посади керівника відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ; підстава - наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції", наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 0603.2020 р. №85/20 "Про затвердження та введення в дію штатного розпису Національного агентства з питань запобігання корупції", попередження про наступне звільнення від 02.03.2020 р. №100-18/7184/20.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказаний наказ протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що підстави для звільнення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", були відсутні, і скорочення посади не мало місця.

Фактично ліквідації Відділу комунікацій та інформаційної політики не відбулося, оскільки наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" було утворено в структурі НАЗК Відділ комунікацій та інформаційної політики, аналогічний за функціями.

Посада керівника Відділу вакантна, і конкурс на неї не оголошувався.

При звільненні позивачу не пропонувалася інша посада; звільнення відбулося в період карантину, і введені у зв`язку з цим обмеження унеможливили наступне працевлаштування позивача.

Позивач звернувся до суду з передбачений законодавством строк, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", Закону України від 18.06.2020 р. № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Підстави для звільнення позивача чітко зазначені в оскаржуваному наказі - п. 1 ч. 1 та 4 ст. 87 Закону України "Про державну службу", наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції", наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 0603.2020 р. №85/20 "Про затвердження та введення в дію штатного розпису Національного агентства з питань запобігання корупції", попередження про наступне звільнення від 02.03.2020 р. №100-18/7184/20.

Зокрема, згідно з наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 було скорочено посаду державної служби, яку обіймав позивач, у зв`язку зі зміною структури та штатного розкладу державного органу.

Позивача належним чином попереджено про звільнення, виплачено вихідну допомогу.

Щодо пропонування вакантних посад, то згідно зі ст. 87 Закону України "Про державну службу" це є правом, а не обов`язком керівника державної служби.

Щодо звільнення в період карантину, то п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. № 256 носить рекомендаційних характер.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Оскаржуваний наказ № 342-к/тр про звільнення ОСОБА_1 датовано 08.04.2020 року, позивач звернувся до суду 15.06.2020 р., з пропуском передбаченого місячного строку.

Згідно з пп. 2) п. 9 Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Оскільки станом на 15.06.2020 р. запроваджений карантин тривав, позивачем не пропущено строк звернення до суду, і спір підлягає розгляду по суті.

Щодо позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII (в редакції станом на березень-квітень 2020 р.) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

В даному випадку мала місце зміна структури та штатного розпису НАЗК, що підтверджується матеріалами справи та про що зазначено в оскаржуваному наказі.

Зокрема, 02.10.2019 р. було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" № 140-IX, згідно з п. 2, 3 р. II "Прикінцеві та перехідні положення" якого Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк із дня набрання чинності цим Законом: забезпечити проведення конкурсу на зайняття посади Голови Національного агентства з питань запобігання корупції у порядку, визначеному цим Законом; встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Національного агентства з питань запобігання корупції, керівника апарату, заступників керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції або осіб, які виконують їхні обов`язки, членів Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції припиняються достроково.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 р. №2-р призначено ОСОБА_2 Головою Національного агентства з питань запобігання корупції строком на чотири роки.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 р. №1700-VII (в редакції станом на лютий-квітень 2020 р.) Голова Національного агентства: 1) організовує та контролює роботу Національного агентства, несе персональну відповідальність за законність, прозорість та ефективність діяльності Національного агентства, звітує про роботу Національного агентства; 2) призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного агентства; 6) затверджує штатний розпис та кошторис Національного агентства, положення про територіальні органи Національного агентства.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" скорочено у НАЗК посади згідно з переліком, ліквідовано в структурі НАЗК підрозділи згідно з переліком, в тому числі, Відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ (п. 7 ч. 2), утворено в структурі НАЗК підрозділи згідно з переліком, в тому числі, Відділ комунікацій та інформаційної політики (п. 14 ч. 3).

Згідно з затвердженою вказаним наказом Структурою Національного агентства з питань запобігання корупції передбачено Відділ комунікацій та інформаційної політики у складі 5 одиниць (п. 17).

При цьому, затвердження нової структури НАЗК призвело до скорочення чисельності штату установи, зокрема, чисельність Відділу комунікацій та інформаційної політики визначено у складі 5 одиниць, на одиницю менше, ніж ліквідованого Відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ.

Таким чином, хоча наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" посада керівника відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ не скорочена, фактично мало місце скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII як підстава для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Суд не може погодитися з позивачем, який посилається на фактичну відсутність ліквідації Відділу комунікацій та інформаційної політики, оскільки наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" було утворено в структурі НАЗК Відділ комунікацій та інформаційної політики, аналогічний за функціями.

Суд зазначає, що ліквідація державного органу в цілому, без перерозподілу в установі покладених на неї повноважень, передбачена окремим пунктом ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII як окрема підстава для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, тоді як зміна структури державного органу не передбачає припинення виконання нею будь-яких повноважень.

Законодавством не визначено форми зміни структури державної установи; оскільки установа складається з окремих підрозділів (з різними назвами), то зміна структури може мати місце у формі ліквідації певних підрозділів, утворення нових, тощо.

В даному випадку видачі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції" передував факт ухвалення 02.10.2019 р. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" № 140-IX, яким змінено принцип роботи НАЗК як колегіального органу, а також призначення нового керівника розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 р. №2-р.

Тобто, для впорядкування структури НАЗК мали місце об`єктивні підстави, і відповідні дії не можна кваліфікувати як такі, що носять очевидно свавільний характер.

Порівняння Положення про Відділ інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ, затвердженого рішенням НАЗК від 13.04.2018 р. №722, та Положення про Відділ комунікацій та інформаційної політики, затвердженого наказом НАЗК від 22.07.2020 р. №319/20, свідчить про наявність в останньому додаткових функцій.

При цьому, суд наголошує на тому, що не надає оцінку доцільності впорядкування структури НАЗК згідно з наказом від 28.02.2020 р. №74/20, зокрема, доцільності ліквідації Відділу інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ та утворення Відділу комунікацій та інформаційної політики, а також взаємозамінності їх функцій, оскільки це є виключні повноваження державної установи.

Та обставина, що Положення про Відділ комунікацій та інформаційної політики затверджене наказом НАЗК лише від 22.07.2020 р. №319/20, тобто, після звільнення позивача, не є підставою для висновку про відсутність факту зміни структури установи станом на час звільнення, оскільки підставою для звільнення був наказ від 28.02.2020 р. №74/20 та затверджений на його підставі штатний розпис.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Закону № 889-VIII зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім випадків, передбачених статтею 87-1 цього Закону.

На думку суду, для встановлення порушення вказаного правила та звільнення позивача з посади саме внаслідок призначення нового керівника НАЗК, необхідним є з`ясування конкретних причин звільнення новопризначеним керівником саме конкретної особи.

В даному випадку позивач не посилається на наявність таких підстав, зокрема, особисті неприязні стосунки з новопризначеним керівником, іншими посадовими особами установи, тощо.

Як зазначає позивач, посада новоутвореного Відділу комунікацій та інформаційної політики вакантна, тобто, підстави для висновку про звільнення позивача для призначення іншої особи, відсутні.

З врахуванням вищевикладеного суд не може погодитися з висновком позивача про відсутність передбачених п. 1 ч. ст. 87 Закону № 889-VIII підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Щодо посилання на порушення процедури звільнення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Щодо позивача була дотримана вказана процедура, що ним не заперечується, оскільки 02.03.2020 р. йому під підпис надано на ознайомлення попередження про наступне звільнення з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", наказ НАЗК від 28.02.2020 р. №74/20 "Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції", згідно з яким ліквідується Відділ інформаційної політики та зв`язків із ЗМІ; звільнення мало місце не раніше ніж 30 календарних днів після попередження - 08.04.2020 р.; позивачу виплачено вихідну допомогу.

Щодо пропонування вакантної посади, то відповідний обов`язок у відповідача був відсутній, тому посилання на невиконання цього обов`язку не може бути визнане обґрунтованим.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 08.02.2021 р.