Рішення № 94731841, 02.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2021 року №640/2848/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Універсал-Транс" (місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-А) до Головного управління Держпраці у Київській області (місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Приватного підприємства "Універсал-Транс" (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами від 12 листопада 2019 року №КВ1696/57/АВ/ТД/ФС-647 (далі - оскаржуване рішення).

Ухвалою суду від 21.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/2848/20 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову. Зупинено стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу №КВ1696/57/АВ/ТД/ФС-647 від 12 листопада 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова (прийнята) відповідачем з порушенням вимог законодавства, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана постанова (прийнята) ним, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

12 листопада 2019 року постановою №КВ1696/57/AB/ТД/ФС-647 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за підписом першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича (далі - постанова), на ПП "Універсал-Транс" було накладено штраф у розмірі 375570,00 гривень.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) та визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі - Порядок накладення штрафів).

У відповідності до п. 2 Порядку накладення штрафів, штрафи накладаються на підставі, зокрема, акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Згідно п.3 Порядку накладення штрафів, про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Натомість, уповноважена посадова особа відповідача, всупереч вимогам абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів, ні письмово, ні іншим способом не повідомила позивача про дату одержання акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № КВ 1696/57/AB від 29 жовтня 2019 року (далі - акт), на підставі якого на позивача й було накладено штраф.

Дані обставини вказують на те, що відповідач не видав процесуальний документ у вигляді повідомлення, тим самим порушив вимоги абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів.

У відповідності до пункту 4 Порядку про накладення штрафів, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем, всупереч положенням п. 4 Порядку накладення штрафів, під час розгляду справи про накладення штрафу не було досліджено матеріали, надані позивачем, і отже, необґрунтовано вирішено питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Так, під час розгляду справи про накладення штрафу відповідачем не досліджено та не надано оцінки наступним матеріалам, наданим йому позивачем:

08 листопада 2019 року в порядку, визначеному п. 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок здійснення контролю), позивач надав відповідачу зауваження до акту, на підставі якого на позивача накладено штраф. В цих зауваженнях позивач не погодився з викладеною в акті інформацією, виходячи з наступного.

На стор. 3 акту Головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі - інспектори праці) зазначено: "Приватним підприємством "Універсал-Транс" надано документи та копії не завірені належним чином для проведення інспекційного відвідування відповідно до вимоги "Про надання документів". Ця інформація не відповідає дійсності, оскільки представником ПП "Універсал-Транс", бухгалтером ОСОБА_1 , в приміщенні інспекторів праці за адресою: вул. Вавілових, 10, м. Київ, були завірені копії всіх затребуваних відповідачем документів (про що до відповідача також була подана заява від 29 жовтня 2019 року за вхідним № 34567/5/19, копія якої додається).

Розглянувши вищевказане зауваження до акту, відповідач листом від 11 листопада 2019 року №43/2/19/19231 повідомив, що: "на момент складання акту копії документів надані згідно вимоги "Про надання документів", але не всі, також надані документи не були завірені належним чином.", що не дає можливості суду встановити чи мало місце неналежне завірення документів, зокрема, яких саме, оскільки позивач зазначає, що ним належним чином було засвідчено всі документи, а відповідач, частково заперечуючи не конкретизує, які саме документи з наданих позивачем не були засвідчені належним чином.

Крім того, в акті інспекторами праці зроблено висновок про те, що водії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказами та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

Проте така інформація не відповідає дійсності, оскільки вона, по-перше, суперечить самому акту, в якому зазначено:

а) На стор. 3 акту: " ОСОБА_2 - прийнятий в ПП "Універсал-Транс" з 18 жовтня 2019 року на посаду водія згідно наказу № 326 від 17 жовтня 2019 року, який видано на підставі заяви від 17 жовтня 2019 року. Запис про прийняття на роботу занесено до трудової книжки ОСОБА_2 на підставі наказу про призначення на роботу, працівник ознайомлений під розписку в особовій картці.

На ПП "Універсал-Транс" надано підтверджуючі документи про працевлаштування водія ОСОБА_2 . При огляді наданих документів встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з 18 жовтня 2019 року згідно наказу № 326 від 17 жовтня 2019 року.

Роботодавцем ПП "Універсал-Транс" подано повідомлення про прийняття на роботу працівника, в якому зазначено, що ОСОБА_2 приймається на роботу згідно наказу № 326 від 17.10.2019 року, дата початку роботи 18.10.2019 року. Повідомлення про прийняття на роботу подано 17.10.2019 року в 12:59:43 до ГУ ДПС Оболонського району міста Києва, про що свідчить квитанція № 2 про отримання";

б) На стор. 4 акту: " ОСОБА_3 - прийнятий в ПП "Універсал-транс" з 17 жовтня 2019 року на посаду водія згідно наказу № 324 від 17 жовтня 2019 року, який видано на підставі заяви від 16 жовтня 2019 року. Запис про прийняття на роботу занесено до трудової книжки ОСОБА_3 на підставі наказу про призначення на роботу, працівник ознайомлений під розписку в особовій картці.

На ПП "Універсал-Транс" надано підтверджуючі документи про працевлаштування водія ОСОБА_3 . При огляді наданих документів встановлено, що ОСОБА_3 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з 17 жовтня 2019 року згідно наказу № 324 від 17 жовтня 2019 року";

в) На стор. 5 акту: " ОСОБА_4 - прийнятий в ПП "Універсал-Транс" з 12 жовтня 2019 року на посаду водія згідно наказу № 322 від 12 жовтня 2019 року, який видано на підставі заяви від 11 жовтня 2019 року. Запис про прийняття на роботу занесено до трудової книжки ОСОБА_4 на підставі наказу про призначення на роботу, працівник ознайомлений під розписку в особовій картці.

На ПП "Універсал-Транс" надано підтверджуючі документи про працевлаштування водія ОСОБА_4 . При огляді наданих документів встановлено, що ОСОБА_4 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з 12 жовтня 2019 року згідно наказу № 322 від 12 жовтня 2019 року."

Судом також встановлено, що 29 жовтня 2019 року разом із заявою за вхідним №34295/5/19 ПП "Універсал-Транс" надало інспекторам праці всі затребувані ними документи про працевлаштування цих водіїв, а саме копії:

1. Заяви на прийняття на роботу ОСОБА_2 від 17 жовтня 2019 року;

2. Трудового договору ОСОБА_2 від 17 жовтня 2019 року;

3. Особової картки ОСОБА_2 від 17 жовтня 2019 року;

4. Трудової книжки ОСОБА_2 ;

5. Наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 № 326 від 17 жовтня 2019 року;

6. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 17 жовтня 2019 року;

7. Квитанції №2 до повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 17 жовтня 2019 року;

8. Заяви на прийняття на роботу ОСОБА_3 від 16 жовтня 2019 року;

9. Трудового договору ОСОБА_3 ; від 17 жовтня 2019 року;

10. Особової картки ОСОБА_3 від 17 жовтня 2019 року;

11. Трудової книжки ОСОБА_3 ;

12. Наказу про прийняття на роботу ОСОБА_3 № 324 від 17 жовтня 2019 року;

13. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 від 16 жовтня 2019 року;

14. Квитанції №2 до повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 від 16 жовтня 2019 року;

15. Заяви на прийняття на роботу ОСОБА_4 від 11 жовтня 2019 року;

16. Трудового договору ОСОБА_4 від 12 жовтня 2019 року;

17. Особової картки ОСОБА_4 від 12 жовтня 2019 року;

18. Трудової книжки ОСОБА_4 ;

19. Наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4 № 322 від 12 жовтня 2019 року;

20. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 11 жовтня 2019 року;

21. Квитанції №2 до повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 11 жовтня 2019 року.

Суд звертає увагу, що, твердження інспекторів праці, викладених на стор. 4 акту про те, що: "Водія ОСОБА_2 - працівника ПП "Універсал-Транс" на даному маршруті №227 було зупинено 10 вересня 2019 року співробітниками Солом`янського управління поліції ГУ НП в м. Києві та складено адміністративний протокол за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) та відібрано посвідчення водія і видано тимчасовий талон на керування, не мають відношення до інспекційної перевірки, яка у відповідності до даних акту проводилася в період з 16 до 29 жовтня 2019 року, та, більше того, не відповідають дійсності, оскільки жодних доказів про те, що 10 вересня 2019 року ОСОБА_2 здійснював трудову діяльність, не надано та не було самостійно виявлено й зафіксовано інспекторами праці під час інспекційного відвідування позивача. Водій ОСОБА_2 почав свою трудову діяльність на ПП "Універсал-Транс" 18 жовтня 2019 року, про що свідчать належні докази щодо його працевлаштування.

Згідно з абз. 5 п. 2 Порядку накладення штрафів, однією з підстав для накладення штрафів є акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час інспекційного відвідування факти використання праці неоформлених працівників, зафіксовані в акті інспекційного відвідування.

Правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

На момент проведення службовими особами відповідача інспекційного відвідування позивача, в період з 16 до 29 жовтня 2019 року, між позивачем та його працівником, ОСОБА_2 , був укладений трудовий договір, що не оспорюється відповідачем. Отже, під час проведення інспекційного відвідування позивача інспекторами праці не було виявлено документів, які б містили інформацію про те, що ОСОБА_2 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Більше того, можливий факт перебування водія в маршрутному таксі 10 вересня 2019 року, за відсутності належних доказів виконання ним трудових обов`язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення контролю, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До акту інспекційного відвідування інспекторами праці не було долучено жодних документів, які містять інформацію про порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Відтак, оскільки не доведено факт допуску позивачем ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, то висновки відповідача, наведені в акті інспекційного відвідування про порушення ПП "Універсал-Транс" законодавства про працю, є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Стосовно наданих відповідачем на адвокатський запит від 23.11.2019 доказів на підтвердження зафіксованих в акті інспекційного відвідування порушень позивачем законодавства про працю - зафіксованих засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування, а також письмових пояснень водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Відеозапис відібрання пояснень водія ОСОБА_2 від 25.10.19. Під час відібрання пояснень інспектор праці ОСОБА_5 ставить питання водію разом із відповіддю, чим нівелює значення пояснень самого водія. Окрім цього, на відео присутня не ідентифікована стороння особа, яку інспектор праці ОСОБА_5 представляє водію, як "свого колегу".

В письмових поясненнях водія ОСОБА_2 написано, що він працює з "19 серпня без оформлення трудових відносин, на випробувальному терміні, зарплату не отримував, трудова книжка на руках, планую працевлаштуватись офіційно".

Так, з порівняння відеозапису та письмових пояснень стає зрозумілим, що вони містять неспівпадіння: на відео водій зазначає, що працює "десь з 20 серпня", а в письмових поясненнях написано, що з "19 серпня".

Окрім цього, з пояснень вбачається, що приблизно з серпня 2019 року він вивчав, як працює маршрут, а саме:

- який в нього інтервал руху;

- яка завантаженість (чи важко буде працювати);

- яка схему руху маршруту.

Для цього він за власним бажанням знаходився безпосередньо в маршрутному таксі, де працював інший водій, та спостерігав за його роботою, при цьому сам участі в трудовому процесі не брав.

Свідчення водія стосовно документів не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем документами щодо працевлаштування ОСОБА_2 з 17 жовтня 2019 року: власноруч написаною ОСОБА_2 заявою на прийняття на роботу від 17 жовтня 2019 року, трудовою книжкою (на відео він сказав, що вона в нього на руках, але він її не показав, тому що він насправді здав її на підприємство), підписаним ОСОБА_2 трудовим договором, наказом про прийняття на роботу від 17 жовтня 2019 року та повідомленням фіскальних органів про його прийняття на роботу.

Отже вказані докази не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази встановлення факту виконання ОСОБА_2 трудових обов`язків на ПП "Універсал-Транс" з "серпня 2019 року". Жодних інших належних та допустимих доказів відповідачем не надано.

В письмових поясненнях від 22 жовтня 2019 року, водій ОСОБА_3 вказує, що працює перший день з 22.10.2019 року. До його тверджень про те, що "трудова книжка в автошколі, працюю на випробувальному терміні, заяву на працевлаштування не писав, з наказом про прийняття на роботу не ознайомлений" слід ставитися критично, оскільки не існує відео-запису відібрання пояснень у цього водія, а отже, немає підтвердження, чи дійсно такі пояснення надавалися інспектору праці.

В письмових поясненнях від 22 жовтня 2019 року, водій ОСОБА_4 вказує, що працює з 21 жовтня 2019 року. До його тверджень про те, що він працює "на стажуванні, без трудової книжки, не працевлаштований", слід ставитися критично, оскільки не існує відео-запису відібрання пояснень у цього водія, а отже, немає підтвердження, чи дійсно такі пояснення надавалися інспектору праці.

У листі від 11 листопада 2019 року №43/2/19/19231 щодо розгляду зауважень позивача на акт, відповідачем, всупереч п. 26 Порядку здійснення контролю, не була обумовлена неможливість особистого вручення акту безпосередньо уповноваженим особам ПП "Універсал-Транс".

Інспектори праці не додали до акту матеріали, зафіксовані ними в ході інспекційного відвідування засобами відеотехніки, чим було порушено п. 22 Порядку здійснення контролю. Окрім цього, не було додано й документи, про які йдеться в самому акті, зокрема, пояснення водія ОСОБА_2 від 25 жовтня 2019 року; пояснення водія ОСОБА_3 від 22 жовтня 2019 року; пояснення водія ОСОБА_4 від 22 жовтня 2019 року.

Цей факт підтверджується описом вкладення поштового відправлення на ім`я ПП "Універсал-Транс" (додається), в якому відсутні згадки про додатки до акта.

На підставі наведеного, факт допущення позивачем до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не підтверджується належними та допустимими доказами.

Згідно з ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, юридичні та фізичні особи несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Одночасно суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин щодо допущення позивачем працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та, як наслідок, правомірність рішення про накладення на Приватне підприємство "Універсал-Транс" штрафу у розмірі 375570,00 гривень за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного підприємства "Універсал-Транс" до Головного управління Держпраці у Київській області є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На виконання ч. 4 ст. 134 КАС до позивачем додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правничої допомоги. Ці відомості містяться в документах: договір про надання правової допомоги № 01/1 від 12 вересня 2019 року, рахунок на оплату за надання послуг з професійної правничої допомоги № 2 від 21 листопада 2019 року, квитанція про оплату за надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги № 2 від 22 листопада 2019 року та видатковий касовий ордер ПП "Універсал-Транс" від 22 листопада 2019 року.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору за подання позову у розмірі 5633,55 грн., судовий збір у розмірі 630,61 грн. за подання заяви про забезпечення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Універсал-Транс" (місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-А, код ЄДРПОУ 39794214) до Головного управління Держпраці у Київській області (місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 12 листопада 2019 року №КВ1696/57/AB/ТД/ФС-647.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Універсал-Транс" (місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-А) сплачений ним судовий збір за подання позову у розмірі 5633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні п`ятдесят п`ять копійок), судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн. (шістсот тридцять гривень шістдесят одну копійку), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко