Рішення № 94731240, 08.02.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1023/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі №540/1023/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу ГУПФУ в Херсонській області залишено без змін, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 - без змін.

28.01.2021 до суду надійшла заява позивача про винесення додаткового судового рішення у адміністративній справі, відповідно до якої просить вирішити питання щодо способу виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 29.01.2021, призначено заяву про винесення додаткового судового рішення по справі №540/1023/19 до розгляду на 08.02.2021, в порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача не подав до суду письмових заперечень щодо поданої заяви позивачем про винесення додаткового судового рішення. Про розгляд заяви повідомлений особисто 03.02.2021, що підтверджується розпискою.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене та те, що справа №540/1023/19 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заява позивача про винесення додаткового судового рішення розглядається розгляду без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як встановлено, судом під час звернення до суду позивач зазначив наступні вимоги: визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо не зарахування трудового стажу в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 року та нарахування заробітної плати за цей період для перерахування ОСОБА_1 пенсії. Також просить зобов`язати відповідача зарахувати трудовий стаж в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 до загального трудового стажу і зробити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі №540/1023/19 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2019 щодо не зарахування трудового стажу в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 року та нарахування заробітної плати за цей період для перерахування ОСОБА_1 пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати трудовий стаж в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 до загального трудового стажу і здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу ГУПФУ в Херсонській області залишено без змін, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 - без змін.

25.10.2019, Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №877 2019р.

02.03.2020, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванченко М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60712802, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду у справі №540/1023/19.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування заробітної плати позивача, яку він отримував під час роботи в ТОВ «Ноу-Хау» за період з 01.01.1999 року по 31.08.1999 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити дії щодо врахування для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за роботу за сумісництвом в ТОВ «Ноу-Хау» за період з 01.01.1999 року по 31.08.1999 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/1796/20 від 25 серпня 2020 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/1796/20 від 25 серпня 2020 року скасовано. Прийнято по справі нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Скасовуючи зазначене рішення суду першої інстанції, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 вже оскаржував в судовому порядку відмову ГУ ПФУ в Херсонській області в зарахуванні до його трудового стажу періоду роботи сумісництвом в ТОВ «Ноу - Хау» з січня 1999 року по серпень 1999 року та врахування отримуваної на даному підприємстві заробітної плати при обчисленні пенсії.

Судовим рішенням по справі №540/1023/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не тільки зарахувати трудовий стаж в ТОВ «Ноу - Хау» за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 року, до загального трудового стажу ОСОБА_1 , а й зобов`язано територіальний орган ПФУ здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, тобто із врахуванням отримуваної ним заробітної плати на даному підприємстві.

Врахувавши встановлені в цій справі обставини, колегія суддів звернула увагу на те, що звернення із цим позовом до суду по суті стосується виконання відповідачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі №540/1023/19.

Вказаним судовим рішенням вже вирішено питання про врахування ГУ ПФУ в Херсонській області при призначенні та обчислення пенсії ОСОБА_1 стажу його роботи за сумісництвом в ТОВ «Ноу - Хау» за період січень - серпень 1999 року та необхідність здійснення перерахунку пенсії з врахуванням вказаної обставини.

Отже, правовідносини у цій справі не є спірними, а наступним є порядок виконання органом пенсійного фонду судового рішення та оцінка дій суб`єкта владних повноважень, вчинених у зв`язку із покладенням на нього судом певного обов`язку.

Проте, питання, які виникають у зв`язку із виконанням судового рішення в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелює авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.

Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.

Обставини, які зумовили звернення із цим позовом до суду, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження. Процесуальний закон визначає три способи здійснення судового контролю: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішення суду.

При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм адміністративного процесуального законодавства наведена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №183/3012/16(2-а/183/106/16), від 24.02.2020 року по справі №818/1102/18.

На думку колегії суддів, обраний позивачем спосіб захисту свого права суд першої інстанції помилково розглянув як самостійний позов, а у розумінні адміністративного процесуального законодавства не може усувати юридичний конфлікт, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Разом з цим, апеляційний суд звернув увагу, що не зазначення в судовому рішенні по справі №540/1023/19 про необхідність врахування не тільки стажу роботи позивача в ТОВ «Ноу - Хау» при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а й отримуваної позивачем на вказаному підприємств заробітної плати за період січень - серпень 1999 року, не може бути підставою для не вчинення ГУ ПФУ в Херсонській області таких дій, оскільки приписи ст.19 Конституції України наділяють відповідача лише законними повноваженнями, тобто функціями, які відповідають вимогам закону. Не наведення у судовому рішенні певних етапів його виконання не може нівелювати обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти правомірно.

При цьому, як свідчать правила п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

З огляду на те, що спірні правовідносини випливають із порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі, колегія суддів дійшла висновку, що питання про неправомірні дії суб`єкта владних повноважень під час виконання відповідного судового акту, а також порядок виконання судового рішення підлягають перевірці згідно вищенаведених спеціальних правил адміністративного процесуального законодавства.

Враховуючи висновки колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові №540/1796/20 від 25.11.2020, ОСОБА_1 звернувся 28.01.2021 до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №540/1023/19.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення з урахуванням вищевказаних доводів сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Отже, вказаними положеннями КАС України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання.

При цьому, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Так, у рішенні від 19.07.2019 у справі №5401023/19, суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1999 по серпень 1999 включно, працював у ТОВ "Ноу - Хау" відповідно до трудової угоди від 01.01.1999 року.

Крім цього, позивачем було надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в період з 3 кварталу по 4 квартал 1999 року, виданих Херсонською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області 26.02.2018 року, де зазначається про заробітну плату і відрахування податків до бюджету, а саме: 1998 - 4 виплачено 37.44, перераховано в бюджет 9.54; 1999 - 1 виплачено 78.35, перераховано в бюджет 15.67; 1999 -2 виплачено 159.12, перераховано в бюджет 31.82; 1999 - 3 виплачено 162.09, перераховано в бюджет 42.42.

Згідно відомості про застраховану особу, номер облікової картки НОМЕР_1 , форма ОК-5, виданої ГУПФУ в Херсонській області, де в графі "Код 24962063" зазначена повна назва організації - Херсонська філія ТОВ "Ноу - Хау", а в розділі: "Звітний рік 1999" зазначається, що ОСОБА_1 мав заробітну плату за період січень - серпень, вказана кількість відпрацьованих днів та є позначка про сплату страхових внесків.

Враховуючи вищезазначене, суд визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2019 щодо не зарахування трудового стажу в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 року та нарахування заробітної плати за цей період для перерахування ОСОБА_1 пенсії та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати трудовий стаж в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 до загального трудового стажу і здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

В лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про врахування при обчисленні пенсії заробітної плати, яку він отримував працюючи за сумісництвом у ТОВ "Ноу - Хау" з грудня 1998 року по серпень 1999 року та з якої страхувальник за кодом 24962063 повністю сплатив пенсійні внески за цей період.

Листом від 17.03.2020 року пенсійний орган повідомив, що підстав врахувати для обчислення пенсії заробітну плату за сумісництвом в ТОВ "Ноу - Хау" за даними персоніфікованого обліку по 30 червня 2000 року немає, оскільки на запит Херсонського сервісного центру від 10.05.2018 року листом ТОВ "Ноу - Хау" № 91806061 повідомлено про неможливість надати довідку про заробітну плату та підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 за сумісництвом на даному підприємстві за період з 01.01.1999 року по 30.06.1999 року, так як він не значився у списку штатних співробітників, про що свідчать архівні дані та після проведеної у 2006 році податкової перевірки підприємства договори і матеріали розрахунків по них терміном дії до 2000 року були ліквідовані. Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача підстав врахувати для обчислення пенсії заробітну плату за сумісництвом в ТОВ "Ноу - Хау" за даним персоніфікованого обліку по 30 червня 2000 року немає.

Позивач вважає таку відмову безпідставною, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт роботи позивача з грудня 1998 року по серпень 1999 року в ТОВ "Ноу - Хау".

Дослідивши матеріали справи, подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 3 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого КМУ від 05.07.2006 р. № 919 (далі - Порядок № 919), передбачено, що за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається: у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Як вже зазначалося вище, судом визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2019 щодо не зарахування трудового стажу в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 року та нарахування заробітної плати за цей період для перерахування ОСОБА_1 пенсії.

Однак судом не було вирішено питання щодо здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії із зарахуванням заробітної плати за період з 01.01.1999 р. по 31.08.1999 р., отримуваної ним в ТОВ "Ноу-Хау", а лише було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати трудовий стаж в ТОВ "Ноу - Хау" за період січень - серпень 1999 року, згідно Трудової угоди від 01.01.1999 до загального трудового стажу і здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування заробітної плати за період з 01.01.1999 р. по 31.08.1999 р., отримуваної ним в ТОВ "Ноу-Хау" до обчислення пенсії. Відповідач, не зараховуючи заробітну плату позивача за вказаний період до обчислення пенсії, допустив порушення права позивача на гідне пенсійне забезпечення.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №540/1023/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 отриману в ТОВ "Ноу - Хау" за роботу за сумісництвом за період з 01.01.1999 року по 31.08.1999 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010200