Ухвала суду № 94731144, 09.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання відводу судді

09 лютого 2021 року № 520/18321/2020

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бабаєва А.І. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

17.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради по заяві ОСОБА_1 від 04.11.2020 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: “Реконструкція будівлі літ. “Д-1” під кафе та нежитлових приміщень без зміни функціонального призначення за адресою АДРЕСА_1 ”.

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 06716538) надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: “Реконструкція будівлі літ. “Д-1” під кафе та нежитлових приміщень без зміни функціонального призначення за адресою АДРЕСА_1 ”;

- стягнути з Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 06716538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

26.01.2021 р. ОСОБА_1 подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою ХОАС від 26.02.2021 року по справі у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

08.02.2021 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід головуючого судді, в якій просила відвести суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від розгляду справи № 520/18321/2020.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено про те, що КАС України не ставить в залежність питання наявності тих чи інших проявів коронавірусної інфекції у громадян із їх правом бути присутніми у судовому засіданні та надавати свої пояснення. Зазначено, що відповідна ухвала винесена судом після отримання ним заяви про відвід судді та до завершення розгляду цієї заяви іншим суддею. Вказано, що законодавство не наділяє суддю, питання про відвід якого розглядає інший суддя, правом приймати у справі будь-які процесуальні рішення. Крім того, зазначено, що це може бути проявом помсти позивачу за подану заяву про відвід судді, а вищенаведена ухвала приймалась суддею швидко та на емоціях.

09.02.2021р. у провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бадюкова Ю.В. надійшла заява позивача про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .

За твердженням заявника, ухвала судді від 26.01.2021 року по справі про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, спричиняє сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Вирішуючи по суті заяву про відвід, суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді адміністративної справи унормовані приписами ст.ст.36-41 КАС України та додатково деталізовані положеннями Закону України "Про запобігання корупції" в частині урегулювання конфлікту інтересів (як реального, так і потенційного).

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білуха проти України”, де зазначено, що “у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду”. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що “особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного”. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але “вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими”, суд вважає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Перевіривши доводи заяви про відвід, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі “Віктор Назаренко проти України”).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.

З матеріалів справи не вбачається належного обґрунтування щодо того, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме. Також не зазначено про будь-які перешкоди у наданні сторонами доказів по справі та їх дослідження судом під час прийняття рішення у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".

Відтак, запровадження законодавцем правового інституту Присяги судді та повсякденна дія цього правового інституту спростовує обґрунтованість доводів, наведених у заяві про відвід судді та відсутність навіть щонайменшої можливості виникнення у судді упередженого або необ`єктивного ставлення до будь-якого учасника справи.

Відповідно до положень частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Суд відзначає, що чинне законодавство не пов`язує застосування норм процесуального права при вирішенні окремих процесуальних питань суддею із упередженістю судді відносно певної особи або її представника. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи, суд констатує, що зміст усіх аргументів заявника явно та очевидно зводиться до незгоди саме із процесуальними рішеннями, постановленими суддею при відправленні правосуддя у цій по справі.

Згідно з ч.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

При вирішенні заяви про відвід, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім аргументам, чинникам та факторам та обставинам фактичної дійсності, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення цієї заяви.

У ході розгляду заяви про відвід суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення цієї заяви, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення питання про відвід.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить до переконання про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 36-41, 90, 211, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бабаєва А.І. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала виготовлена у повному обсязі 09.02.2021 р.

Суддя Бадюков Ю.В.