Ухвала суду № 94730933, 09.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/425/21

09 лютого 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.02.2021 від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява про відвід судді Мартиць О.І.

Згідно ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.02.2021, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" відводу судді Мартиць О.І.

Справу №500/425/21 передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" від 08.02.2021 про відвід головуючої судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №500/425/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

09.02.2021 суддя Мартиць О.І. подала заяву про самовідвід, обґрунтовану наведеними вище обставинами, які пов`язані із діями представника позивача, що могли бути спрямовані на прийняття судом рішення на його користь через тиск на суд, тому з метою уникнення будь-яких сумнівів у справедливості та об`єктивності судді, недопущення винесення необ`єктивного рішення у справі, суддею заявлено самовідвід у цій справі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами першою-третьою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям:

- забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду;

- судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії" тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але всупереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Отже, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у стороннього спостерігача щодо сумнівів у неупередженості судді, навіть якщо вони виникли через суб`єктивну думку, одного з учасників справи, донесену до широкого кола осіб, бо тут головним є публічний інтерес. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.

Таким чином, враховуючи, що після відкриття провадження у справі представником позивача вчинялися дії, які могли бути сприйняті як тиск на суд для прийняття судом рішення на його користь, тому з метою уникнення будь-яких сумнівів у справедливості та об`єктивності даного складу суду, задля забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість, з метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і об`єктивного ставлення позивача до суду та довіри до суду, заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 36, 40, 41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді задовольнити та відвести суддю Мартиць О.І. від розгляду адміністративної справи №500/425/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення .

Передати справу №500/425/21 для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя Мартиць О.І.