Рішення № 94730901, 08.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1798/20

08 лютого 2021 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши клопотання представника позивача, адвоката Суп М. Б., про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Приватного підприємства "Золотопотіцьке" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року позов Приватного підприємства "Золотопотіцьке" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задоволено в повному обсязі.

26 січня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника приватного підприємства "Золотопотіцьке", адвоката - Суп Мар`яни Богданівни, у якій вона просить долучити до матеріалів справи письмові докази про підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу адвоката Суп Мар`яни Богданівни та ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Суп Мар`яни Богданівни.

Ухвалою від 27.01.2021 року, судом призначено судове засідання для розгляду клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №500/1798/20.

02.02.2021 року, через відділ документального забезпечення суду надійшли заперечення представника Головного управління ДПС у Тернопільській області з доказами надіслання позивачу, у якому просить зменшити заявлену суму витрат на правничу допомогу.

04.02.2021 року, через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення розгляду її клопотання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 500/1798/20 в порядку письмового провадження, за її відсутності.

У судове засідання, призначене на 05.02.2021, відповідачі не прибули, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами. Такий висновок висвітлений у постанові від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Золотопотіцьке» (Клієнт) та адвокатом Суп М. Б. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року, відповідно до п.1.1. якого Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу у справі адміністративного судочинства про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.05.2020 та зобов`язання вчинити дії у всіх судових інстанціях України.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Клієнт зобов`язується своєчасно проводити оплату робіт адвоката у відповідності до умов договору.

Згідно п. 4.1 Договору, за послуги Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) за домовленістю, але розмір гонорару не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі адвоката: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також під час ознайомлення з матеріалами справи в суді та складання процесуальних документів (документів по суті), згідно розрахунку судових витрат, що є додатком до даного договору. При цьому вартість години участі адвоката не може бути меншою 700 (сімсот) гривень за одне судове засідання або один процесуальний документ чи документ по суті справи (арк. справи 67-68)

Позивачем надано також Розрахунок витрат для надання правничої допомоги, який є Додатком до договору від 03.07.2020 року, у якому окрім іншого, зазначено часові затрати складання процесуальних документів, зокрема: позовної заяви та додатків до неї у кількості трьох годин, підготовка відповіді на відзив – дві години, участь адвоката в судових засіданнях в суді першої інстанції – одна година (арк. справи 70-71).

Позивачем та Адвокатом 22 січня 2021 року підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 03 липня 2020 року за змістом якого, адвокатом було надано правничу допомогу, яка включає: складання позовної заяви та додатків до неї та вказано вартість наданих послуг у сумі 2541,60 гривень з розрахунку 847,20х3 та участь адвоката в п`яти судових засіданнях в Тернопільському окружному адміністративному суді – 4236 гривень з розрахунку 847,20х5, та узгоджено загальну вартість наданих послуг у розмірі 6777,60 гривень (акр. справи 183).

Позивачем було сплачено суму в розмірі 6777,60 грн на користь адвоката, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021 року №2700 (арк. справи 184)

Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд наголошує, що не має право змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України, впливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т. ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Із врахуванням змісту пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача в заявленому розмірі пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника Приватного підприємства "Золотопотіцьке", адвоката Суп М. Б., про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Приватного підприємства "Золотопотіцьке" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення про стягнення судових витрат у справі №500/1798/20 за позовом Приватного підприємства "Золотопотіцьке" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Золотопотіцьке" документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3388 (три тисячі триста вісімдесят вісім) гривень 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Золотопотіцьке" документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3388 (три тисячі триста вісімдесят вісім) гривень 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Приватне підприємство "Золотопотіцьке" (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 69, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48403, код ЄДРПОУ: 31878050);

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763);

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393).

Головуючий суддя Мірінович У.А.