Рішення № 94730548, 02.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5102/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ель Яагубі,

представника позивача - Фесенко Ю.О.,

представника відповідача - Кошляк А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2020 № Ф-25238-50 та зобов`язання відобразити в інтегрованій картці показники щодо виключення з обліку донарахованих сум з єдиного внеску в сумі 9326,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом нараховано позивачу єдиний соціальний внесок за 2017 рік у подвійному розмірі як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, хоча види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають. Вказує, що подвійне оподаткування суперечить принципам податкового законодавства. Також зазначав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від03.02.2020 року у справі № 440/1719/19 його позовні вимоги задоволено та визнано протиправною і скасовано вимогу від 14.03.2019 року № Ф-25238-50, проте відповідач продовжує нараховувати заборгованість з єдиного внеску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник ГУ ДПС у Полтавської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами - підприємцями не звільняються від сплати єдиного внеску за себе як фізичні особи-підприємці. ФОП ОСОБА_1 не нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та не подано звіт до ДПІ у м. Полтаві як фізичною особою-підприємцем за 2017 рік, а тому в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника проведено нарахування єдиного внеску по терміну 09.02.2018 на загальну суму 8448 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року розгляд справи призначено в судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.11.2008, основним видом економічної діяльності визначено: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 19.01.2018 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23.08.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1343 без обмеження строку дії.

Позивачем до контролюючого органу подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік від 28.03.2018, у якому зазначено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 8448 грн.

09.02.2018 до інтегрованої картки податків фізичної особи ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування внесено суму недоїмки єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8448 грн. та вказана сума недоїмки була повністю погашена за рахунок переплати 09.02.2018, що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача.

Разом з тим, 02.05.2018 до інтегрованої картки податків фізичної особи ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування повторно внесено суму недоїмки єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8448 грн., яка була погашена частково на суму 2471 грн. 43 коп. за рахунок переплати, що обліковувалася станом на 02.05.2018.

14.03.2019 ГУ ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-25238-50, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 5976,57 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року у справі № 440/1719/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2019 року №Ф-25238-50.

10.06.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-25238-50, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 9326,31 грн.

Позивач не погодився з вимогою про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Полтавській області від 10.06.2020 № Ф-25238-50, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Полтавській області від 10.06.2020 № Ф-25238-50, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Частиною 1 статті 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №2464-VI).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1 та 15 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Отже, взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162) (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення № 10-1).

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511) (далі - Порядок № 435).

Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).

За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, параграф 43).

Суд зазначає, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року у справі № 440/1719/19 суд дійшов висновку, що одночасне нарахування ЄСВ особі зі статусами фізичної особи-підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, як окремим платникам, за відсутності у національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону» і становить неправомірне втручання у право особи мирно володіти своїм майном шляхом покладення на неї додаткових майнових зобов`язань, що не ґрунтуються на вимогах закону. На цій підставі суд визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2019 року №Ф-25238-50.

Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року, якою залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2019 року по зразковій справі № 520/3939/19.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки позивачу одночасно нарахований ЄСВ як особі зі статусами фізичної особи-підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність по 8448 грн. за 2017 рік суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Полтавській області від 10.06.2020 № Ф-25238-50 прийнята Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню частині визначення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8448 грн.

В іншій частині сума боргу зі сплати єдиного внеску відповідає сумі зобов`язань, задекларованих позивачем згідно звітів № 17673433 від 05.04.2019 року та № 21906629 від 12.05.2020 року.

Враховуючи, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року по справі №805/4374/15-а.

З огляду на відсутність у позивача боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 8448 грн., вимоги про здійснення коригування відомостей в картці особового рахунку на відповідну суму є також обґрунтованими.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2020 року № Ф-25238-50 в частині визначення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8448,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відобразити в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 показники операції щодо виключення з обліку донарахованої суми з єдиного внеску в розмірі 8448,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.02.2021 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко