Рішення № 94730513, 26.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7395/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.,

представника позивача - Козлова Т.М.,

представників відповідачів - Масюк П.С., Копачинська І.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ельсінор" до Головного управління ДПС у Полтавській області, відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Полтавській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.08.2020 №0144085104.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

11.12.2020 Приватне підприємства "Ельсінор" (далі - позивач, ПП "Ельсінор") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Історія справи

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/7395/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

26.01.2021 до суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Полтавській області про заміну відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на відокремлений підрозділ ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

За результатами розгляду заявленого клопотання протокольною ухвалою суду було залучено до участі у якості співвідповідачів - відокремлений підрозділ ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) та ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ПП "Ельсінор" зазначило, що підприємство мало статус платника ПДВ у період з 26.03.2004 по 02.01.2018. Свідоцтво платника ПДВ було анульовано 02.01.2018. 17.07.2020 відповідачем проведено камеральну перевірку системи даних системи електронного адміністрування ПДВ, ЄРПН за січень 2018 року, цього акту було встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань по операціях з умовного постачання залишків товарів/послуг після анулювання реєстрації у якості платника ПДВ в сумі 54 980 грн, чим порушено пункт 184.7 статті 184, статтю 187 Податкового кодексу України (далі по тексту також ПК України), що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет у розмірі 54 980 грн. Копію акту перевірки позивач своєчасно не отримав. Наполягав на тому, що зміст і висновки акту не відповідають дійсності, оскільки всі необоротні активи, які зазначені в фінансовій звітності позивача, були придбані без ПДВ. Вказував, що об`єктом оподаткування при анулюванні реєстрації платником ПДВ є залишки товарно-матеріальних цінностей (надалі також - ТМЦ) та необоротних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодів. Тобто, якщо за товарними залишками та необоротними активами податковий кредит не формувався, то умовний продаж визнавати не потрібно, а отже і не потрібно збільшувати податкові зобов`язання. Оскільки, на час анулювання реєстрації платником ПДВ на балансі позивача, згідно з фінансовою звітністю обліковувались необоротні активи у розмірі 274 900 грн, як такі, що придбані без урахування ПДВ, то висновки контролюючого органу про донарахування податкових зобов`язань та умовний продаж є безпідставними.

19.01.2021 до суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України та у порядку статті 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування ПДВ, ЄРПН за січень 2018 року. Результати перевірки оформлені актом від 17.07.2020 №48065/16-31-51-04-11-01/32837078, у якому, зокрема, зазначено, що на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України за рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 02.01.2018 ПП "Ельсінор" виключено з Реєстру платників ПДВ, у зв`язку з тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подавало контролюючому органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Згідно з даними фінансового звіту ПП "Ельсінор" станом на 01.01.2018, який подано до податкового органу 14.05.2018 №6100, на балансі підприємства обліковувалися основні засоби у сумі 274 900 грн. Позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за останній звітній період січень 2018 року, але самостійно умовний продаж основних засобів і запасів не визначено та відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена; таким чином, ПП "Ельсінор" згідно з ЄРПН не зареєстровано податкову накладну по операціях з умовного постачання при анулюванні реєстрації платника податку за товарами/послугами, необоротними активами, які не використані в господарській діяльності; в заключній декларації не відображено також компенсаційні податкові зобов`язання відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України. Представник відповідача 1 вказувала, що фактично позивачем податкову декларацію з ПДВ за останній звітній (податковий) період - січень 2018 року до контролюючого органу подано, але самостійно не задекларовано обсяги операцій 274 900 грн та умовний продаж таких основних засобів і запасів у сумі 54 980 грн не визнано і відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена. Зауважувала, що відповідно до даних СЕА ПДВ ДПС України за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 операцій з постачання товарів/послуг не встановлено, що свідчить про формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг), які не використані в господарській діяльності на дату анулювання реєстрації в якості платника ПДВ.

22.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звертав увагу на те, що податкова декларація з ПДВ ПП "Ельсінор" за звітний (податковий) період не містить підтверджень того, що позивачем був нарахований податковий кредит по необоротним активам на суму 274 900 грн. Наполягав на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить помилковий висновок відповідача, який базується на висновках, викладених у акті від 17.07.2020 №48065/16-31-51-04-11-01/32837078 про збільшення нарахування ПДВ, з таких підстав: розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми ПДВ та штрафних санкцій, який є суто математичним розрахунком і не підтверджує висновку контролюючого органу про те, що позивач не донарахував ПДВ; фінансовий звіт позивача, з якого вбачається, що на балансі ПП "Ельсінор" обліковуються необоротні активи на суму 274 900 грн, не містить даних стосовно способу придбання необоротних активів та включення позивачем ПДВ до податкового кредиту. На думку позивача, жоден документ, наданий відповідачем у цій справі, не містить свідчень про правомірність нарахування умовного продажу та ПДВ, а навпаки, підтверджують факт того, що позивач отримав необоротні активи у продавців - не платників ПДВ, що є підставою не нараховувати умовний продаж при включенні позивача з реєстру платників ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

ПП "Ельсінор" (код ЄДРПОУ 32837078) у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, дата державної реєстрації: 15.03.2004, дата та номер запису: 23.04.2009 15691200000000646.

У період з 26.03.2004 по 02.01.2018 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, реєстрацію платника ПДВ анульовано 02.01.2018, що не заперечувалось сторонами у цій справі.

17.07.2020 відповідачем проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування ПДВ, ЄРПН за січень 2018 року по ПП "Ельсінор", за результатами проведення якої складено акт від 17.07.2020 №48065/16-31-51-04-11-01/32837078.

Висновками акту перевірки від 17.07.2020 №48065/16-31-51-04-11-01/32837078 встановлено заниження ПП "Ельсінор" податкових зобов`язань по операціях з умовного постачання залишків товарів/послуг після анулювання реєстрації в якості платника ПДВ в сумі 54 980 грн, чим порушено пункт 184.7 статті 184, статті 187 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 54 980 грн.

21.08.2020 відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення №0144085104 про збільшення ПП "Ельсінор" грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 68 725 грн (у тому числі 54 980 грн - сума грошового зобов`язання, 13 745 грн - штрафні (фінансові) санкції).

04.09.2020 позивачем до ДПС України подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0144085104.

За результатами розгляду вказаної скарги, ДПС України прийнято рішення №33234/6/99-00-06-02-01-06 від 23.11.2020, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0144085104 залишено без змін, а скаргу ПП "Ельсінор" - без задоволення.

Позивач, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно зі підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням п.п. 75.1.1 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно зі пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Стаття 187 ПК України визначає правила визначення дати виникнення податкових зобов`язань.

Висновки щодо правозастосування

Із аналізу приписів пункту 184.7 статті 184 ПК України вбачається, що законодавцем встановлені певні умови, при настанні яких платник податків зобов`язаний визначити суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в останньому звітному (податковому) періоді у випадку анулювання його реєстрації як платника ПДВ: а) включення сум податку по товарам/послугам та необоротним активам до податкового кредиту; б) не використання товарів/послуг та необоротних активів у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Останній звітний період підприємства по ПДВ - січень 2018 року. Одночасно, згідно з даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 01.01.2018 по ПП "Ельсінор" вартість необоротних активів склала 274 900 грн.

В акті перевірки відповідач зазначив, що фактично ПП "Ельсінор" податкову декларацію з ПДВ за останній звітній період - січень 2018 року подало, але самостійно умовний продаж таких основних засобів і запасів не визнало і відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена; за даними системи електронного адміністрування ПДВ ДПС України за період з 01.12.2016 до 31.12.2017 операцій з постачання товарів/послуг не встановлено, що свідчить про формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг), які не використані в господарській діяльності на дату анулювання реєстрації в якості платника ПДВ. При проведенні перевірки контролюючим органом були використані наступні податкові документи: декларація з ПДВ за січень 2018 року (вх.№22814580 від 05.02.2018); фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства за 2017 рік від 14.05.2018 №6100; рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 02.01.2018.

У даній справі сторони не мали спору стосовно того, що необоротні активи ПП "Ельсінор" вартістю 274 900 грн станом на 01.01.2018 року не були використані у господарській діяльності.

Предметом спору і відповідно предметом доказування у цій справі стало те, чи були відповідні активи придбані у платників ПДВ та відповідно включені до складу податкового кредиту за відповідний звітний період.

Отже для обґрунтованого притягнення платника податків до відповідальності за порушення статті пункту 184.7 статті 184 ПК України податковому органу слід було б довести, що вказані активи були включені у період їх придбання до складу податкового кредиту.

Позивач вказаний факт заперечував.

За наслідками розгляду цієї справи суд прийшов до висновку про повну відсутність доказів того, що активи ПП "Ельсінор" щодо яких податковий орган наполягав на необхідності застосування їх умовного продажу та нарахування зобов"язань з ПДВ, були придбані у платників ПДВ та їх вартість була включена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового законодавства з боку підприємства позивача були зроблені відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки.

Як вже зазначалося вище, за визначенням п.п. 75.1.1 ПК України камеральна перевірка - це перевірка виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

У цій же справі предметом податкової камеральної перевірки стала своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податку на додану вартість.

За визначенням п.п. 75.1.2 ПК України - це предмет документальної перевірки.

Невірне визначення податковим органом виду перевірки потягло за собою неможливість об"єктивного з"ясування фактичних обставин і підстав для нарахування платником податкових зобов"язань.

На переконання суду, відповідачу, у разі необхідності визначення вартості необоротних активів платника податків, при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, необхідно було провести документальну позапланову перевірку.

Довести придбання активів, на необхідності умовного продажу яких наполягав податковий орган, було, на думку суду, можливо тільки в межах документальної перевірки. Оскільки встановлення факту придбання активів у платників ПДВ та включення вартості придбаних активів до складу податкового кредиту було можливим тільки за наслідком дослідження первинної господарської документації щодо їх придбання.

Таке дослідження не було проведено.

Суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що об`єктом оподаткування при анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість є залишки ТМЦ та необоротних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

Іншими словами, якщо за товарними залишками податковий кредит не формувався, то умовний продаж визнавати не потрібно, а отже і збільшувати податкові зобов`язання. Для здійснення умовного продажу необхідно встановити, чи товари, основні фонди перебувають в обліку, чи вони були придбані із нарахуванням чи без нарахування податкового кредиту (таке є можливим якщо товар придбано у продавця - неплатника податку на додану вартість або якщо сам покупець не був платником податку на додану вартість на час придбання цих товарів, або якщо товари придбані не для використання в господарській діяльності, чи з метою використання в операціях, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість або ж не є об`єктом оподаткування).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Зі змісту даної норми випливає, що такий вид перевірок передбачає встановлення обставин неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, виявлення помилок в податковій звітності.

Перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, згідно з пунктом 75.1.2 ПК України є документальною.

Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відтак проведення камеральної перевірки не дає можливості податковому органу встановити лише на підставі даних податкової звітності повноту нарахування податку, оскільки для цього необхідно здійснити аналіз не лише однієї податкової декларації, що перевіряється, а й іншої податкової, фінансової звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано доказів того, що на день анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на обліку у платника податку залишались товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку останнім включені до податкового кредиту з податку на додану вартість минулих періодів, а в акті перевірки від 17.07.2020 №48065/16-31-51-04-11-01/32837078 відповідачем лише констатовано факт наявності у позивача станом на 01.01.2018 необоротних активів вартістю 274 900 грн.

Разом із цим, контролюючим органом не перевірялись обставини придбання позивачем таких активів та запасів, не встановлювалось чи придбані такі ТМЦ саме у платників ПДВ та чи включено у їх вартість суму податку. Крім того, відповідач не перевіряв, чи включені відповідні суми ПДВ позивачем до складу податкового кредиту. Також, податкове зобов`язання зі сплати ПДВ відповідачем обчислено, виходячи із залишкової вартості необоротних активів та запасів, тоді як норма пункту 184.7 статті 184 ПК України вимагає проведення таких нарахувань виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Суд наголошує на тому, що висновок відповідача про заниження ПП "Ельсінор" податкових зобов`язань зі сплати ПДВ за січень 2018 року ґрунтується виключно на даних фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, у розділі 1 якого відображені дані про балансову вартість необоротних активів та запасів станом на 31.12.2017. Водночас, цей звіт не містить відомостей про походження основних засобів та запасів, з урахуванням чого відсутні підстави вважати, що відповідні основні засоби чи запаси ТМЦ були придбані з ПДВ.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №2а-6532/12/1470 (адміністративне провадження №К/9901/4396/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що збільшення підприємству позивача суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 54 980 грн та застосування до ПП "Ельсінор" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 745 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0144085104 здійснено податковим органом без достатніх підстав та з порушенням процедури проведення податкової перевірки (в частині виду податкової перевірки), а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги ПП "Ельсінор" підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2020 №1.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Ельсінор" (вул. Берегового 2 Б с. Вільна Терешківка Кременчуцького району Полтавської області ЄДРПОУ 32837078) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ 43142831), відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ 44057192), ДПС України (площа Львівська 8 м. Київ ЄДРПОУ 43005393) задовольнити повністю.

Податкове повідомлення Головного управління ДПС в Полтавській області №0144085104 від 21.08.2020 року - визнати протиправним і скасувати.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Ельсінор" (вул. Берегового 2 Б с. Вільна Терешківка Кременчуцького району Полтавської області ЄДРПОУ 32837078) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ 43142831) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 2 102,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.02.2021.

Головуючий суддя І.С. Шевяков