Рішення № 94730400, 09.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9483/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 2171 (код ЄДРПОУ 08309566, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 24 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 2171 (код ЄДРПОУ 08309566, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8), в якій просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового) місяця в період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078 та зобов`язати Військову частину А 2171 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року включно в сумі 133573, 56 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового) місяця в період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року проходив контрактну військову службу у військовій частині А 2171 та у період проходження позивачем військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Так, позивач зазначив, що 12 травня 2020 року він звернувся до військової частини А 2171 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, однак позивачу відмовлено у виплаті індексації грошового забезпечення.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки з січня 2008 року по березень 2018 року посадовий оклад за посадою, яку займав позивач не змінювався, а тому за цей період базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року. Також позивач зазначив, що з грудня 2018 року по вересень 2019 року йому виплачена індексація не в повному обсязі, оскільки відповідачем в березні 2018 року не взято до уваги абзац 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078. Так, на думку позивача, єдиним визначеним законодавством методом визначення чи належить позивачу індексація грошового забезпечення в березні 2018 року є визначення суми, яка була б належна позивачу до виплати за мінусом суми збільшення грошового доходу.

До суду 26 жовтня 2020 року від відповідача - військової частини А 2171 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів всіх рівнів та у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, у січні 2016 року – лютому 2018 року в Міністерстві оборони України такої можливості не було, що підтверджується листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.07.2019 року №0290/М-1178/1054.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію в сумі 133 573, 56 грн., розрахунок якої позивач здійснив самостійно, відповідач зазначив, що такі нарахування належать до дискреційних повноважень відповідача.

Таким чином, відповідач вважає, що військова частина виключно у правовому полі, сумлінно дотримуючись вимог законодавства діяла, протиправних дій відносно позивача не вчиняла, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 28 жовтня 2020 року продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Ухвалою від 12 листопада 2020 року суд повернувся до розгляду справи у судовому засіданні, у зв`язку з тим, що 09 листопада 2020 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочато розгляд справи спочатку.

Ухвалою від 10 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №420/9483/20.

До суду 24.11.2020 року (вхід. №49953/20) від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Заперечення на відповідь на відзив відповідачем до суду не подано.

Також до суду 25 листопада 2020 року представник позивача подав клопотання в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю, з посиланням на те, що судові рішення з аналогічних правовідносин не виконуються відповідачами.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 10 грудня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 28 січня 2021 року.

Позивач або його представник на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином засобами електронної пошти, про що свідчить звіт від поштового сервера.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача Військової частини А 2171 на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 28 січня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.28)

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УВД від 09 липня 2018 року (а.с.30).

Згідно з Витягу із наказу командира військової частини А 2171 (по стройовій частині) № 191 від 01.09.2016 року відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», солдата ОСОБА_1 , який уклав контракт на три роки зараховано у добровільному порядку на військову службу за контрактом та призначено на посаду стрільця взводу охорони ВОС -100915А, з 02 вересня 2016 року зараховано на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою (а.с.26).

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини А 2171 (по стройовій частині від 30.08.2019 року №191, старшого солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця взводу охорони роти батальйону зв`язку, звільненого наказом командира військової частини А 2171 (по особовому складу) від 27 серпня 2019 року №27-РС з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», з 01 вересня 2019 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та вважати таким, що справи здав та направлено до Решетилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Полтавської області (а.с.27).

Сторонами по справі не заперечується, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 2171 у період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року.

Так, суд встановив, що у зв`язку з тим, що на думку позивача, у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не у повному обсязі, а саме: у період з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року, 12 травня 2020 року позивач звернувся до військової частини А 2171 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення в повному обсязі (а.с.13).

Листом від 17 червня 2020 року вих. №350/304/14/1530/пс військовою частиною А 2171 повідомлено ОСОБА_1 про те, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі та військова частина не є розпорядником коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів та взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видачі бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушень бюджетного законодавства, а тому відмовлено у задоволенні заяви позивача (а.с.14-16).

Суд встановив, що позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року, що підтверджено довідкою щодо виплаченої індексації грошового забезпечення (а.с. 24). У довідці зазначено, що базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації – березень 2018 року.

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Розглянувши позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 02 вересня 2016 року, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

Відсутність бюджетного фінансування індексації, на яку, посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, на обов`язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.

При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Тому, суд відхиляє посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оброни України, оскільки вони носять рекомендаційний характер.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 02.09.2016 року.

Щодо встановлення базового місяця - січень 2008 року для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2916 року по 28.02.2018 року, суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.

За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.

При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.

Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078, місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

Згідно з ст. 96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Тобто посадові оклади (тарифні ставки) можуть змінюватися для військовослужбовців, як тих, що фінансуються з бюджету тільки Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», доручено Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Однак, Кабінетом Міністрів України не було прийнято постанову про підвищення посадових окладів військовослужбовців з 01 грудня 2015 року.

Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

З огляду на те, що у спірний період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період, з 01 березня 2018 року – базовим місяцем має бути – березень 2018 року.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача мають бути задоволені шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) – березень 2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що з грудня 2018 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. Тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, щодо доводів позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року не у повному обсязі без урахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, суд зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078, обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача у не нарахуванні та не виплати індексації грошового забезпечення, суд вважає, що решт позовних вимог належить задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) – березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача є дотримання відповідачем Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Також, суд доходить висновку, що не належать задоволенню позовні вимоги про зобов`язання військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за 02.09.2016 року по 01.09.2019 року в сумі 133573, 56 грн., з огляду на те, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував та йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки на даний час нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з урахуванням висновків суду не здійснювалося, суд вважає, що відсутні порушені права позивача щодо правильного нарахування на його користь відповідачем індексації грошового забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, та відсутні витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Розглянувши клопотання представника позивача про встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 2171 (код ЄДРПОУ 08309566, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8) про визнання протиправними дій та дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 2171 (код ЄДРПОУ 08309566, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) – березень 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А 2171 (код ЄДРПОУ 08309566, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) – березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.