Рішення № 94730360, 08.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/887/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500120/2019/000008/6, яке винесено Одеською митницею ДФС 14.11.2019 року та визнаним протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00046, винесеної Одеською митницею ДФС 14.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до митного органу надано документи, які відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні саме митної вартості товару, та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсі, специфікації). Однак, Одеською митницею ДФС під час витребування додаткових документів наведено підстави, котрі не свідчать про неможливість перевірки числових значень заявленої декларантом митної вартості товару. Суб`єктом владних повноважень також не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, котра заявлена в митній декларації. Наданий до митного оформлення прайс-лист стосується саме ТОВ “Атаман і К”, та був наданий Постачальником на виконання домовленостей, які були досягнуті в результаті переговорів між представниками сторін, та такі ціни запропоновані постачальником виключно для покупця, а не для інших членів ринку. При цьому, положеннями чинного законодавства не передбачено чіткого переліку реквізитів, які має містити прайс-лист, який може оформлюватись продавцем у довільній формі, та на власний розсуд, а наданий до митного органу інвойс містить свою інформацію щодо поставляємого товару.

Представником Одеської митниці Держмитслужби до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни товарів, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначені розбіжності не були усунуті, а декларантом не надано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ, що виключило можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовили необхідність запитувати додаткові документи/відомості. З метою забезпечення повного оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищим, а тому митну вартість було скориговано. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації які використовувались для визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 420/887/20 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

24 червня 2020 року на підставі розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року № 139 справу № 420/887/20 передано на перерозподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 червня 2020 року адміністративну справу № 420/780/20 передано головуючому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року прийнято до провадження справу № 420/887/20.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено в якості співвідповідача - Одеську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

01 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” і компанією TERA ASIUT COMPANY FOR IMPORT AND EXPORT укладено контракт № 14/19, відповідно до якого постачальник зобов`язується доставити, а покупець прийняти та сплатити товар, вказаний у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, визначених в контракті. Доставка товару здійснюється партіями, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та вказується в замовленні, який пред`являється покупцем. Загальна сума контракту відповідає загальній сумі вартості товару на умовах контракту та складає 500000,00 доларів США. Покупець зобов`язаний сплатити вартість тільки того товару, який він замовив відповідно до замовлення. Ціна товару вказується в специфікаціях на товар, а також в інвойсах на сплати по кожній окремій партії товару. Оплата за товар може здійснювати на наступних умовах: протягом 14 днів після розмитнення товару покупцем, що підтверджується МД або на умовах 100 % передоплати зі сторони покупця за кожну партію товарів. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі інвойсу, відправленого покупцю постачальником по електронній пошті та/або факсу. Оригінал інвойсу відправляється постачальником разом з товаром. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити постачальника, вказані в контракті та/або в інвойсі. За письмовою згодою постачальника розрахунок за товар може здійснюватися на рахунки третіх осіб, які вказані постачальником в додатковій угоді до контракту. Постачальник може здійснювати поставку товару на наступних умовах ІНКОТЕРМС 2010: CFR, FOB, FAS. Умови поставки кожної партії товару вказуються окремо в замовленні та інвойсі на нього (а.с. 30-40 т. 1).

14 листопада 2019 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № UA500120/2019/011099 щодо митного оформлення товару – гранат свіжий, у пластикових ящиках – 5260 шт., на 63 дерев`яних піддонах, врожай 2019 року, країна виробництва – Єгипет, виробник - TERA ASIUT COMPANY FOR IMPORT AND EXPORT, торгівельна марка – TERA (а.с. 20-21, 196-197 т. 1).

14 листопада 2019 року декларантом отримано повідомлення від митного органу щодо надання документів, на яке 14 листопада 2019 року декларантом позивача подано відповідь на запит митного органу (а.с. 201, 212-213 т. 1).

14 листопада 2019 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500120/2019/000008/6, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме 1) у прайс листі від 22.10.2019 року зазначається, що даний документ надається для покупця, що не дає змогу впевнитись за якою вартістю товар продається для інших суб`єктів ринку; 2) у наданому висновку про вартість характеристики товару від 11.11.2019 СИС-к№000414 будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями; 3) у п. 4.5 контракту № 14/19 від 01.10.2019 зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків, яка не зазначена у інвойсі № 5 від 24.10.2019. декларантом надано додаткову угоду № 1 яка скасовує п. 4.5 контракта № 14/19 від 01.10.2019, так як калібровка товару впливає на ціну товару. Є сумніви щодо додаткової угоди № 1 від 01.08.2019 р. пропонується надати декларанту оригінал контракту № 14/19 від 01.10.2019 та додаткової угоди для аналізу ти верифікації. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові докумети: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом додатково було надіслано лист ТОВ «Атаман і К» від 14.11.2019, в якому було зазначено: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ

при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додасться така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 7.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2019 № 14/19 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно з п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2019 № 14/19 оплата здійснюється в декількох варіантах, але жодний з них чітко не прописаний ні в інвойсі, ні в іншому поданому документі до митного оформлення; 3) при умовах поставки FAS до фактурної вартості необхідно додавати навантаження та фрахт, про що інформація відсутня в жодному документі; 4) в п.п. 2, 3, 4 Листа ТОВ “Атаман і К“ від 14.11.2019 присутні посилання на документи, які відсутні у ЕМД та відмінні від поданих; 5) у гр.44 відсутній жодний лист про відмінні між собою подані коносаменти; 6) згідно п. 4.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01,10.2019 № 14/19 експортна декларація надається покупцеві. Таким чином, декларантом не були надані виписка з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товарів та не підтверджена документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймаються органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно та наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Застосуванню другорядних методівпередує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В органу доходів і зборів наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (з урахуванням фізичних характеристик товарів, встановлених за результатом здійснення митного огляду товарів, та комплектності товарів), тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить 1,40 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 0,4846 дол.США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 1,40 дол.США/кг. (а.с. 198-199 т. 1).

14 листопада 2019 року Одеською митницею ДФС прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00046, якою відмолено у прийняття митної декларації або документа, що її замінює (а.с. 200 т. 1).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості № UA500120/2019/000008/6 від 14 листопада 2019 року зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме 1) у прайс листі від 22.10.2019 року зазначається, що даний документ надається для покупця, що не дає змогу впевнитись за якою вартістю товар продається для інших суб`єктів ринку; 2) у наданому висновку про вартість характеристики товару від 11.11.2019 СИС-к№000414 будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями; 3) у п. 4.5 контракту № 14/19 від 01.10.2019 зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків, яка не зазначена у інвойсі № 5 від 24.10.2019. декларантом надано додаткову угоду № 1 яка скасовує п. 4.5 контракта № 14/19 від 01.10.2019, так як калібровка товару впливає на ціну товару. Є сумніви щодо додаткової угоди № 1 від 01.08.2019 р. пропонується надати декларанту оригінал контракту № 14/19 від 01.10.2019 та додаткової угоди для аналізу та верифікації (а.с. 198-199 т. 1).

В то же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” і компанією TERA ASIUT COMPANY FOR IMPORT AND EXPORT укладено контракт № 14/19, відповідно до якого постачальник зобов`язується доставити, а покупець прийняти та сплатити товар, вказаний у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, визначених в контракті (а.с. 207-211 т. 1).

При цьому, в пукті 4.5 контракту № 14/19 від 01.10.2019 зазначено, що постачальник розглядає замовлення покупця протягом 24-х годин з моменту отримання останнього. За результатами розгляду замовлення постчальник або корегує умови замовлення або вситавлєя інвойс, на підтвердження прийняття замовлення.

Тобто, пункт контракту № 14/19 від 01.10.2019 не містить жодних вимог до інвойсу.

В той же час, як вбачається з наданого до суду інвойсу № 5 від 24.10.2019, який надавався до митного оформлення та був наявний у відповідача, в ньому зазначено про асортимент товару, зокрема свіжі єгипетські гранти, вказано їх кількість, калібровка товару, вартість (а.с. 2020 т. 1).

При цьому, в інвойсі № 5 від 24.10.2019 міститься посилання на контракт № 14/19 від 01.10.2019 року, що дає змогу ідентифікувати товар, умови поставки.

Таким чином, посилання відповідача на невідповідності інвойсу № 5 від 24.10.2019 умовам контракту № 14/19 від 01.10.2019, є необґрунтованими, з огляду на те, що у відповідача були наявні копія контракту та інвойсу, з яких чітко вбачаються умови поставки та кількість поставляємого товару.

Також, суд вважає неспроможними посилання відповідача на те, що у прайс листі від 22.10.2019 року зазначається, що даний документ надається для покупця, що не дає змогу впевнитись за якою вартістю товар продається для інших суб`єктів ринку, оскільки наданий декларантом позивача прайс-лист містить в собі назву компанії, що здійснює продаж товарів, дату, найменування покупця, найменування товару та ціну, печатку постачальника. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено чіткого переліку реквізитів, які має містити прайс-лист, зокрема щодо вартості товару для інших суб`єктів ринку.

При цьому, згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України прайс-лист не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що у наданому висновку про вартість характеристики товару від 11.11.2019 СИС-к№000414 будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями, оскільки висновок не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер; звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому він не містить інформацію про ціноутворення, позаяк вказані дії виходять за межі професійної діяльності оцінювача.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 820/638/17.

В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, відсутність в наданому висновку про вартість характеристики товару від 11.11.2019 СИС-к№000414 посилань на пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями, вплинуло на достовірність визначення ТОВ “Атаман і К” задекларованої митної вартості.

При цьому, будь-яких належним та допустимих доказів на підтвердження наявності в наданих до митного оформлення документах ознак підробки відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

За таких підстав, зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеного аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить 1,40 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 0,4846 дол.США/кг. (а.с. 198-199 т. 1).

В той же час, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA500120/2019/000008/6 від 14 листопада 2019 року відповідачем не зазначено номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA500120/2019/000008/6 від 14 листопада 2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00046 від 14 листопада 2019 року, підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12977,20 грн., відповідно до платіжних доручень № 270 від 30.01.20220 року, № 271 від 30.01.2020 року (а.с. 14-15 т. 1).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12977,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” (код ЄДРПОУ 41277430, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21/49, офіс 31) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а), Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000008/6 від 14 листопада 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00046 від 14 листопада 2019 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” (код ЄДРПОУ 41277430, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21/49, офіс 31) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12977,20 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.