Рішення № 94730240, 09.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 р. № 400/4531/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2020 № 0000013119, № 0000014119,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2020 р. № 0000013119 і № 0000014119.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що контролюючий орган не мав права проводити документальну перевірку та приймати податкові повідомлення-рішення пізніше 05.07.2020 р., поза межами строку давності, визначеного ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Висновки відповідача про заниження позивачем митних платежів базуються виключно на копії експертної декларації від 20.06.2017 р., яка не легалізована в Україні.

25.11.2020 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 33-37), де вказав, що Законом України від 18.03.2020 р. зупинено перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Тобто, строк позовної давності збільшився на 75 днів. Відтак, твердження позивача про проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень поза межами строку давності не знаходить свого підтвердження. 27.08.2019 р. Миколаївською митницею ДФС отримано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччини (з перекладом на українську мову), в якій вартість придбаного позивачем автомобіля вказана 15500 євро. Отже, твердження позивача про порушення порядку перевірки не відповідають дійсності.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

06.07.2020 р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи при митному оформленні транспортного засобу "автомобіль легковий марки "Volkswagen Passat" за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 04.07.2017 р. № UA504170/2017/005733, результати якої оформлені актом від 13.07.2020 р. № 6/7.16-19-05/ НОМЕР_1 (а. с. 7-11).

Перевіркою встановлено, що за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 04.07.2017 р. № UA504170/2017/005733 митним брокером ОСОБА_2 проведене митне оформлення товару "легковий автомобіль "Volkswagen Passat" 2015 року випуску за ціною 12500 євро. За митне оформлення транспортного засобу сплачено митні платежі на загальну суму 143150,94 грн при заявленій митній вартості автомобіля 375678,00 грн.

Відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 20.06.2017 р. № 17DE945962466764EO та рахунку-фактури, вказаний транспортний засіб виданий компанією "Autohaus Neumann" позивачу вартістю 15500 євро, що за курсом НБУ станом на дату митного оформлення становить 464771,60 грн. Зазначене свідчить про фактичне заниження позивачем рівня митної вартості товару на загальну суму 89093,60 грн, що є порушенням ст. 52 Митного кодексу України (далі - МК України). В результаті здійсненого митного оформлення за недостовірними відомостями про митну вартість товару спричинено недоплату митних платежів до Державного бюджету України в розмірі 28509,95 грн, у тому числі ввізне мито- 8909,36 грн та ПДВ - 19600,59 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.07.2020 р. № 0000013119 на суму 24500,74 грн і № 0000014119 на суму 11136,70 грн (а. с. 4-5).

18.08.2020 р. позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення від 30.07.2020 р. № 0000013119 і № 0000014119 (а. с. 12-13), яка рішенням Державної митної служби України від 08.09.2020 р. залишена без задоволення (а. с. 14-16).

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Вирішуючи питання про застосування до спірних правовідносин строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, суд виходить з того, що на підставі ч. 2 ст. 345 МК України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, встановленим п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Законом України від 17.03.2020 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Саме на вказану норму посилається відповідач, доводячи, що строк позовної давності збільшився на 75 днів.

Таку позицію відповідача суд вважає хибною, оскільки відповідно до пояснювальної записки проект Закону України від 17.03.2020 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені, тощо. Законопроект направлений на захист як малого так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв`язку з невикористанням економічного потенціалу.

Таким чином, законодавець мав на меті захистити платників податків від проведення перевірок та нарахування податкових зобов`язань на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, але аж ніяк не продовжити строк проведення перевірок контролюючим органам.

Суд враховує, що з дати митного оформлення транспортного засобу позивача (04.07.2017 р.) на момент проведення документальної перевірки (06.07.2020 р.) минуло більше 1095 днів. Вказаний строк був достатнім для проведення контролю заявленої митної вартості, тим більше, як зазначив відповідач та підтверджено відповідними доказами, відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччини отримана контролюючим органом ще 27.08.2019 р. (а. с. 42), тобто майже за рік до проведення перевірки.

Крім того, приписами абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу».

Отже, на підставі зазначених вище норм, мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій у період дії карантину розповсюджується на документальні перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи.

Таким чином, відповідач протиправно провів перевірку позивача поза межами строку давності та в період дії мораторію на такий вид перевірок. Грубе порушення порядку проведення перевірки має наслідком протиправність прийнятих за наслідками такої перевірки рішень, однак суд має надати свою оцінку і суті виявленого порушення.

Так, єдиною підставою для висновку про заниження позивачем митної вартості товару стало дослідження відповідачем копії митної декларації країни відправлення від 20.06.2017 р. № 17DE945962466764EO, в якій вартість ввезеного автомобіля вказана 15500 євро, замість задекларованої 12500 євро.

На підставі ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 351 МК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення перевірок.

Так, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документально підтверджена інформація отримана від уповноважених органів іноземних держав повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України, в даному випадку проставлянням апостилю.

Переклад декларації країни відправлення від 20.06.2017 р. № 17DE945962466764EO українською мовою відповідач додав до відзиву (а. с. 40-41), однак відмітка про проставлення апостилю відсутня, а відтак, не можна вважати, що вказаний документ легалізовано у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 878,80 грн (а. с. 21). Оскільки виходячи з ціни позову судовий збір необхідно було сплатити в розмірі 840,80 грн, саме така сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Решта судового збору вважається надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 43335608) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2020 р. № 0000013119 і № 0000014119 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 30.07.2020 р. № 0000013119 і № 0000014119.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 43335608) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09.02.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська