Ухвала суду № 94730105, 03.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5377/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

03 лютого 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представник позивача Зошій Ю.Й.

представник відповідача не прибув

третя особа Мирош А.М.

представник третьої особи Колібанич О.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 , Державна сервісна служба містобудування України, Державна інспекція містобудування України, Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України, Виконавчий комітет Стрийської міської ради.

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами :

- визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 18.09.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2013 №С-1543 (замовник - ОСОБА_1 ) на АДРЕСА_1 “Реконструкція магазину з надбудовою мансардного поверху”.

Ухвалою суду від 15.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 17.07.2020 залишено позов без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.07.2020 продовжено розгляд справи.

Ухвалою судді від 21.09.2018 призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відмовлено в зупиненні провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.10.2020 залучено третю особу.

11.01.2021 представник третьої особи подав клопотання про залишення позову без розгляду, мотивуючи його тим, що позивач та її представник могли дізнатися про порушення своїх прав та інтересів ще у 2017 році, оскільки були учасниками цивільної справи №456/2399/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, Стрийська міська рада, ОСОБА_3 , Державна архітектурне будівельна інспекція у Львівській області “Про зобов`язання відповідачку ОСОБА_1 демонтувати за власні кошти самовільно збудоване приміщення адресою АДРЕСА_1 ”. Вказує, що представником відповідачки ОСОБА_1 у Стрийському міськрайонному суді Львівської області є Зошій Ю.Й., який одночасно є представник ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді. Вказує, що 27.12.2017 під час розгляду цивільної справи у Стрийському міськрайонному суді Львівської області представником ОСОБА_2 долучено лист ДАБІ від 08.10.2017 № 1013-6/5719-17. Одночасно копію вказаного листа надано усім учасникам справи, в тому числі і представнику позивача ОСОБА_1 - Зошій Ю.Й. Також зазначає, що 27.12.2017 ОСОБА_4 висловив у Стрийському міськрайонному суді Львівської області позицію, що не заперечує щодо долучення вказаного листа, але при умові, якщо вказаний лист буде належним чином завірений “Згідно з оригіналом”.

Також вказує, що лист ДАБІ від 08.10.2017 № 1013-6/5719-17 містить інформацію про те, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду від 18.09.2017 скасовано дій містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , тобто те рішення, яке є предметом судового розгляду у Львівському окружному адміністративному суді.

Вказує, що починаючи з 27.12.2017 позивачці було відомо про оскаржуване рішення, остання не зверталася про отримання його повного рішення, хоча остання мала можливість і не подавала позов у встановлені Законом строки.

01.02.2021 представник позивачки подав суду заперечення на заяву про залишення позову без розгляду в яких вказує, що заперечує свою участь у справі 456/2399/17. Також зазначає, що у вказаному судовому засіданні 27.12.2017 у справі №456/2399/17 позивачка ОСОБА_1 відсутня, що підтверджує не обізнаність її зі змістом листа від 08.10.2017 №1013-6/5719-17. Вказує, що ні відповідач, а ні Стрийська міська рада не повідомляла позивачку про наявність якихось рішень, яким скасовані дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2013 №С-1543 реконструкції магазину з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 .

Вказує, що за довіреністю від 23 жовтня 2017 року надано право ОСОБА_4 бути представником у суді. Ця довіреність видана на виконання договору №30/фіз. від 18.10.2017 року, укладеного між ПП юридична фірма “Лобістська компанія Зошія” (Компанія/Виконавець за договором) та ОСОБА_1 (Клієнт за договором). Згідно п. 1 цього договору Виконавець мав за обов`язок надати юридичну допомогу Клієнту виключно у Стрийському міськрайонному суді і виключно у справі ОСОБА_2 щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_1 , тобто у справі Стрийського міськрайонного суду № 456/2399/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови. Виконавцем за цим договором зі сторони Компанії були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За цим договором у Компанії відсутні права та обов`язки, які б стосувалися як питання повідомляти ОСОБА_1 про хід справи, зокрема, що стосується повідомлення про наявність інформації про скасування містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки від 21.10.2013 № С-1543 реконструкції магазину з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 , так і питання ініціювати захист інтересів Клієнта в інших справах, зокрема й щодо скасування Рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2013 № С-1543 реконструкції магазину з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 від 18.09.2017. Вказує, що такі обов`язки виникли у ОСОБА_4 після 16.08.2019, з моменту отримання ним статусу адвоката (ордер у справі). Вказує, що згідно звіту, позивачка дізналася про інформацію, якою скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2013 № С-1543 реконструкції магазину з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 лише 23.11.2019. Таким чином, до того моменту, поки позивачці не направили уповноважені органи оскаржуваного рішення, така не могла дізнатися про наявність такого. Зазначає, що 24.11.2019 адвокат Зошій Ю.Й. в інтересах ОСОБА_1 подав адвокатський запит до Стрийської міської ради про надання рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 18.09.2017 про скасування такій містобудівних умов та обмежень. Вказує, що 16.12.2019 Стрийською міською радою супровідним листом надано копію рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.09.2017 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області. Тому, саме 16.12.2019 ФОП ОСОБА_1 отримала оскаржуване рішення, з якого дізналася про те, що їй скасовано містобудівні умови та обмеження.

В судовому засіданні 03.02.2021 поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущеним строком.

Позивач в судовому засіданні проти залишення позову без розгляду заперечив.

Третя особа та його представник не заперечував, підтримав клопотання про залишення без розгляду.

Представник відповідача не прибув в судове засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При вирішенні питання про залишення без розгляду позову, суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно ч.2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що приписами чинного законодавства визначено загальний шестимісячний строк звернення до суду, недотримання якого є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначив суд вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено, тобто реалізувати своє право на захист. З іншого боку, строк звернення до суду є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.

Підсумовуючи зазначене вище, суд звертає увагу на те, що реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 15 липня 2020 року суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив його, з огляду на те, що з наданих позивачем доказів встановлено, що про оскаржуване рішення позивач дізнався після отримання такого із супровідним листом Стрийської міської ради від 16.12.2019р.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 15 липня 2020 року висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є учасником цивільної справи №456/2399/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, Стрийська міська рада, ОСОБА_3 , Державна архітектурне будівельна інспекція у Львівській області “Про зобов`язання відповідачку ОСОБА_1 демонтувати за власні кошти самовільно збудоване приміщення адресою АДРЕСА_1 ”.

Також судом встановлено, що представником відповідачки ОСОБА_1 у Стрийському міськрайонному суді Львівської області є Зошій Ю.Й., який одночасно є представник ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді.

Як встановлено судом, із протоколу судового засідання від 27.12.2017 у справі № 456/2399/17 участь у судовому засіданні брав представник Зошій Ю.Й., що згідно довіреності від 23.10.2017 є представником ОСОБА_1 .

Судом з долученого до справи (т.2 а.с.57) протоколу судового засідання від 27.12.2017 та прослуханого звукозапису засідання під час розгляду цивільної справи у Стрийському міськрайонному суді Львівської області, встановлено, що представником ОСОБА_2 долучено лист ДАБІ від 08.10.2017 № 1013-6/5719-17. Одночасно копію вказаного листа надано усім учасникам справи, в тому числі і представнику позивача ОСОБА_1 - Зошій Ю.Й.

Також із вищевказаних доказів встановлено, що 27.12.2017 ОСОБА_4 висловив у Стрийському міськрайонному суді Львівської області позицію, що не заперечує щодо долучення вказаного листа, але при умові, якщо вказаний лист буде належним чином завірений “Згідно з оригіналом”, що підтверджується і долученим до матеріалів справи диском звукозапису матеріалів цивільної справи під № 2 за 27.12.2017.

Судом встановлено, що лист ДАБІ від 08.10.2017 № 1013-6/5719-17 містить інформацію про те, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду від 18.09.2017 скасовано дій містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , тобто те рішення, яке є предметом судового розгляду у Львівському окружному адміністративному суді (т.1 а.с.151).

Суд вважає безпідставними покликання представника позивача, на той факт, що у 2017 році у нього не було підстав про повідомлення даної інформації позивачу, оскільки згідно довіреності є представником ОСОБА_1 від 23.10.2017.

Також, твердження представника позивача, що він був відсутній під час засідання 27.12.2017 у справі № 456/2399/17 спростовано протоколом судового засідання від 27.12.2017, диском звукозапису матеріалів цивільної справи під № 2 за 27.12.2017 та розпискою про повідомлення наступного судового засідання від 27.12.2017 з його власним підписом.

Поняття представництва визначає Цивільний кодекс України.

Так, відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

За змістом частини першої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що представник особи вчиняє юридично значимі дії, в тому числі здійснює її процесуальні права та обов`язки в суді саме від імені особи, яку він представляє, і не може вчиняти таких дій від власного імені, оскільки це суперечитиме суті правовідносин представництва.

При цьому, з наведеного правового регулювання випливає також презумпція добросовісності дій представника, яка полягає у тому, що обізнаність представника особи про обставини, які мають юридичне значення для особи, яку він представляє, свідчить і про обізнаність цієї особи про такі обставини.

З урахуванням характеру правовідносин представництва, суд виходить з презумпції добросовісності дій представника, яка у контексті обставин цієї справи виявляється у тому, що обізнаність представника позивача про винесення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю оскаржуваного рішення свідчить про обізнаність сторони позивача про таку обставину.

Суд звертає увагу на те, що за змістом абзацу першого частини другої статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Момент обрахування строку на звернення до суду пов`язаний з моментом, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права або законного інтересу.

Тобто, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Варто зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Водночас, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх справ.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивачки про окремі підстави позову, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивачки, а розпочався для неї з часу, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про прийняте відповідачем відносно неї оскаржуване рішення.

Невжиття позивачкою та її представником активних дій з 27.12.2017 свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза “з поважних причин”, а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини". Між тим у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі № 6-26370кс04 зазначено таке: “Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим”.

Як вказує практика Верховного Суду, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів того, що з 27.12.2017 їй не було чи не могло бути відомо про порушення її прав та інтересів.

Звернення представника позивачки із запитом до відповідача про отримання оскаржуваного рішення через майже два роки не є підставою для обчислення строку звернення до суду з часу отримання такого, а саме з 16.12.2019.

Отже, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли позивачка дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому враховуючи наведені встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачка дізналася чи могла дізнатися про оскаржуване рішення 27.12.2017 та жодних дій з цього часу в межах шестимісячного строку звернення до суду для захисту своїх прав у встановлені Законом строки не вчиняла.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, клопотання представника третьої особи підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 122, 123, 240, 241-246, 248, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

1. Клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду – задовольнити.

2. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 , Державна сервісна служба містобудування України, Державна інспекція містобудування України, Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України, Виконавчий комітет Стрийської міської ради - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складений 08.02.2021.

Суддя Коморний О.І.