Рішення № 94730077, 08.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11277/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби №128/7.4-19/209000, №129/7.4-19/209000 від 13.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 24.09.2020 року по 25.09.2020 року головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту Галицької митниці Коржем Р.Р. дотримання Василюком О.І. законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 14.03.2018 року № UA205090/2018/018523.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 28.09.2020 року №69/7.4-19/ НОМЕР_1 на підставі якого контролюючим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 13.10.2020 року № 128/7.4-19/209000, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами на суму 6255,35 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1563,84грн. та № 129/7.4-19/209000, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 13761,76 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3440,44 грн.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та просить їх скасувати, оскільки при ввезенні ним транспортного засобу не було порушено митних правил. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов. Зі змісту вказаного відзиву видно, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і як наслідок при декларуванні товару занижено митну вартість на суму 62553,44 грн, вказані обставини і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Митне оформлення легкового автомобіля OPEL, модель "INSIGNIA SPORTS TOURER", № кузова НОМЕР_2 , здійснене 14.03.2018 посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ОСОБА_2 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/018523.

Згідно з рахунком-фактурою від 13.03.2018 вартість транспортного засобу становить 4800 євро, його продавцем виступала компанія "Truk Service", покупцем - ОСОБА_1 .

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 155581,62 грн. було нараховано та сплачено 74707,61 грн. митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 14.11.2018 про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також автомобіль OPEL, модель "INSIGNIA SPORTS TOURER",№ кузова НОМЕР_2 .

18.12.2018 документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно експертної митної декларації Литовської Республіки MRN №18LTVG2000EKOA7AC4 від 12.03.2018, рахунку-фактури №CAR2018/040 від 12.03.2018, автомобіль OPEL, модель "INSIGNIA SPORTS TOURER" проданий компанією "CarOutlet" гр. ОСОБА_1 за ціною 6800 євро.

17.04.2019 заступником начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0849/20500/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 60051,33 грн.

Вказана постанова була оскаржена позивачем у судовому порядку та 15.10.2019 р. Любомильський районний суд Волинської області прийняв рішення у справі № 163/862/19 про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0849/20500/19 від 17.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0849/20500/19 закрити. Вказане рішення залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019.

Матеріали справи свідчать, що Галицькою митницею Держмитслужби відповідно до п.2 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України, наказу Галицької митниці Держмитслужби від 17.09.2020 №515 проведено документальну невиїзну перевірку гр. ОСОБА_1 , з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 14.03.2018 року № UA205090/2018/018523.

За результатами перевірки складено Акт №69/7.4-19/ НОМЕР_1 від 28.09.2020, відповідно до висновків якого виявлено позивачем порушення п.2 ч.2 ст. 52, п.1, 5 ч.8 ст. 257, п.1 ст. 279 Митного кодексу України в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 14.03.2018 року № UA205090/2018/018523 на загальну суму 6255,35 грн; підп. в) п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 14.03.2018 року № UA205090/2018/018523 на загальну суму 13761,76 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 69/7.4-19/ НОМЕР_1 від 28.09.2020 р. відповідачем 13.10.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 128/7.4-19/209000, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України в розмірі 7819,19 грн (в тому числі 6255,35 грн за основним платежем, 1563,84 грн за штрафними санкціями);

№ 129/7.4-19/209000, яким визначено суму податкового зобов`язання із податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами в розмірі 17202,20 грн. (в тому числі 13761,76 грн за основним платежем, 3440,44 грн за штрафними санкціями).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп.54.3.6).

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно зі статтею 272 Митного кодексу України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

У відповідності до статті 377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 1 статті 49 Митного кодексу України).

У відповідності до статті 65 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Статтею 51 Митного кодексу України врегульований порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до якої, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Кодексу). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 Кодексу).

Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина 1 статті 57 Кодексу). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Кодексу). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Кодексу).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 статті 54 Кодексу).

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Кодексу).

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 Кодексу).

Суд встановив, що ОСОБА_1 14.03.2018 року придбав у компанії "Truk Service" транспортний засіб автомобіль марки "OPEL", модель "INSIGNIA SPORTS TOURER", номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого становить 4800 євро, що підтверджується рахунком-фактурою від 13.03.2018.

Митна вартість товару у митній декларації від 14.03.2018 №UA205090/2018/018523 зазначена у відповідності до вартості товару, що вказана у рахунку-фактурі від 13.03.2018, який був наданий до митного оформлення.

Висновки відповідача щодо заниження ОСОБА_1 податкових зобов`язань по сплаті митних платежів ґрунтується на досліджених під час перевірки документах, отриманих від митних органів Литовської Республіки.

При цьому, відповідачем не доведено наявності розбіжностей у наданих позивачем документах до митного оформлення, не доведено ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Любомильського районного суду від 15.10.2019, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0849/20500/19 від 17.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0849/20500/19 закрито. Рішення набрало законної сили 13.11.2019.

Суд звертає увагу, що сама по собі експортна декларація підтверджує лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Експертна декларація MRN №18LTVG2000EKOA7AC4 від 12.03.2018 надавалась експортером компанії UAB "CarOutlet" яка виступала декларантом. Покупцем в свою чергу зазначено ОСОБА_1 .

Між відомостями експортної декларації та доданим до неї рахунку-фактури, та наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами, є відмінності в частині його продавця і вартості транспортного засобу.

Доказів того, що позивач мав причетність до оформлення експортної декларації і доданого до неї рахунку-фактури стороною відповідача не надано, а судом не здобуто.

При цьому, офіційного перекладу зазначених документів, долучених до матеріалів справи відповідачем на підтвердження своєї позиції іноземною мовою, надано не було.

Отже, Галицька митниця Держмитслужби, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірило обставин завершення експорту товару; для усунення сумнівів не скерував запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом.

Самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами по справі, також в Акті перевірки жодним чином не обумовлено підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, ніж тим, що подані до митного оформлення на митниці.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач не довів відповідності визначеної ним вартості автомобіля та не спростував підтверджену документами, які були подані представником позивача до митної декларації, визначену позивачем вартість автомобіля, яка є базою оподаткування для даного автомобіля.

Враховуючи наведене, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску вказаного автомобіля не свідчать про заниження позивачем податкових зобов`язань, визначених ним у митній декларації.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та скасування податкових повідомлень-рішень Галицької митниці Держмитслужби №128/7.4-19/209000, №129/7.4-19/209000 від 13.10.2020.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення податкових повідомлень - рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби №128/7.4-19/209000 від 13.10.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби №129/7.4-19/209000 від 13.10.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшки,1; ЄДРПОУ: 43348711) судові витрати у виді судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.