Ухвала суду № 94729956, 03.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2127/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача Лавринів М.Я.,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради в частині, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Львівської міської ради про визнання протиправними та нечинними підпункт 5.2 пункту 5 в частині «Рекомендувати не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах…», «…Виявлення тимчасових споруд, основною діяльністю яких є торгівля алкогольними напоями… є підставою для підготовки управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування проекту ухвали про вилучення таких тимчасових споруд з Комплексної схеми» та підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.03.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

02.04.2020 від позивача надійшло письмове обґрунтування порушення ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» в частині прав, свобод та інтересів позивача та доказів, які підтверджують вказані обставини.

З врахуванням вказаних вище пояснень суддя дійшов висновку, що недоліки позовної заяви усунуто повністю, а позивачем надано достатні пояснення порушення його прав, свобод та інтересів.

Підставою позову зазначено протиправність оскаржуваної ухвали в частині, прийняття такої без врахування інтересів осіб, яких вона стосується. Ухвала Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 в частині підпункту 5.2 п. 5 та підпункту 7.8 п. 7 є очевидно протиправною та незаконною, антиконкурентною дією органу місцевого самоврядування, завдяки якій відповідач, як орган місцевого самоврядування, здійснив незаконне втручання у господарську діяльність. Львівська міська рада самовільно прийняла на себе не властиву органу місцевого самоврядування функцію контролю за дотриманням ліцензійних умов ліцензованої діяльності. Вважає, що оскаржувана ухвала дискримінує суб`єктів господарювання, що здійснюють торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах, що прямо заборонено законом. Також зазначає, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради у відповідній частині, порушує право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, оскільки встановлює не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів та послуг і може призвести до безпідставного вилучення тимчасової споруди позивача як суб`єкта підприємницької діяльності, а надалі і демонтажу такої.

Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.09.2020 вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 КАС України та з метою належної підготовки справи для розгляду по суті замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 28.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.02.2020 судом поставлене на обговорення питання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Представник позивача проти закриття провадження у справі не заперечила, просила відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі слід зазначити таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/2335/20 (суддя Кузан Р.І.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради в частині, а саме просив визнати протиправними та нечинними підпункт 5.2 пункту 5, в частині «Рекомендувати не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах…», «…Виявлення тимчасових споруд, основною діяльністю яких є торгівля алкогольними напоями… є підставою для підготовки управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування проекту ухвали про вилучення таких тимчасових споруд з Комплексної схеми» та підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 вищевказаний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та нечинними підпункт 5.2 пункту 5 в частині «Рекомендувати не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах…», «…Виявлення тимчасових споруд, основною діяльністю яких є торгівля алкогольними напоями… є підставою для підготовки управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування проекту ухвали про вилучення таких тимчасових споруд з Комплексної схеми» та підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».

Вказане рішення набрало законної сили 31.12.2020.

Оскільки судовим рішенням від 30.11.2020 у справі №380/2127/20 визнано протиправним та нечинним підпункт 5.2 пункту 5 в частині «Рекомендувати не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах…», «…Виявлення тимчасових споруд, основною діяльністю яких є торгівля алкогольними напоями… є підставою для підготовки управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування проекту ухвали про вилучення таких тимчасових споруд з Комплексної схеми» та підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», судом встановлено у справі №380/2127/20 наявність передбачених п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право кожного на правову допомогу. У випадках передбачених законом це право надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З метою підтвердженні судових витрат на професійну допомогу у розмірі 12000,00 грн. представником позивача надано:

- ордер серії ЛВ №154223 від 26.05.2020 на надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 ;

- угоду від 26.05.2020 (без номера);

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.2021;

- платіжні документи від 08.12.2020 про здійснення списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. та 10000,00 грн.

Відповідно до вказаної угоди від 26.05.2020 замовник (позивач) доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу по захисту прав та інтересів замовника по справі №380/2127/20, яка знаходиться у провадженні Львівського окружного адміністративного суду, з усіма процесуальними правами, наданими законом адвокату в чинному законодавстві України.

За послуги надані адвокатом, замовник сплачує гонорар (винагороду) в розмірах та в строки за усною домовленістю.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.2021 адвокатське об`єднання «Валько та партнери» (Адвокат) та позивач (Клієнт) склали цей акт відповідно до договору про надання правничої допомоги від 26.05.2020, у якому зафіксовано:

- обсяги виконаних робіт: надання клієнту юридичної допомоги у вигляді консультацій, роз`яснень чинного цивільного законодавства України щодо захисту економічної конкуренції та права власності, порядку прийняття суб`єктом владних повноважень нормативно-правових актів у сфері реалізації алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах, підготовка клопотань, письмових пояснень у межах справи №380/2127/20, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції (дванадцять годин);

- вартість виконаних робіт: 12000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі №910/8443/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У п. 269 цього рішення суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши відповідні докази на підтвердження надання витрат щодо надання правової допомоги, суд акцентує увагу на таких обставинах:

1. розгляд цієї справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, а тому надання позивачу роз`яснень чинного цивільного законодавства у цій справі, не може охоплюватися витратами у цій справі;

2. представник позивача згідно з відомостями протоколів судового засідання була задіяна сукупно у судових засіданнях впродовж приблизно 85 хвилин (1 год. 35 хв.):

- судове засідання 06.05.2020 судове засідання не відбулося, перенесено на 27.05.202 на 10:00 год.;

- судове засідання 27.05.2020 26.05.2020 представник подала клопотання про відкладення розгляду справи);

- 24.06.2020 – 14:28:08 год. (початок звукозапису) – 14:36:27 год. (кінець звукозапису), приблизно 9 хвилин;

- 05.08.2020 – 15:09:16 год. (початок звукозапису) – 15:17:45 год. (кінець звукозапису), приблизно 9 хвилин;

- 25.09.2020 – 13:10:16 год. (початок звукозапису) – 13:22:37 год. (кінець звукозапису), приблизно 11 хвилин;

- 28.10.2020 – 14:55:10 год. (початок звукозапису) – 15:00:53 год. (кінець звукозапису), приблизно 6 хвилин;

- 25.11 2020 – судове засідання не відбулося, відкладено на 09.12.2020 о 11:40 год.;

- 09.12.2020 – судове засідання не відбулося, відкладено на 13.01.2021 о 10:00 год.;

- 13.01.2021 – 10:27:50 год. (початок звукозапису) – 10:54:32 год. (кінець звукозапису), приблизно 27 хвилин;

- 03.02.2021 – 15:33:28 год. (початок звукозапису) – 15:55:23 год. (кінець звукозапису), приблизно 23 хвилини.

З врахуванням додаткового часу приблизно дві години 09.12.2020 (заява представника позивача від 09.12.2020) сукупно такий час наближено становить 3 год. 30 хв.

Також представник позивача перед судовим засідання 03.02.2020 ознайомилася з матеріалами справи.

Тобто покликання на задіяння у судових засіданнях впродовж 12 годин не відповідає фактичним обставинам;

3. оцінивши подані позивачем пояснення від 09.12.2020 суд зауважує, що такі значною мірою базуються на позовній заяві;

4. суду не надано детального опису виконаних робіт із зазначенням витраченого на такі роботи часу.

Оцінивши викладене у сукупності, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Своєю чергою суд звертає увагу, що розгляд цієї справи завершено постановленням у цій справі ухвали про закриття провадження з ініціативи суду через визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині у межах справи №380/2335/20, а не рішенням по суті.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції, в сумі 6000,00 грн.

Крім того, згідно з п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 238, 241-243, 248, 256, 295-295, п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Провадження у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради в частині – закрити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. сплачений згідно з квитанцією №0.0.1646244705.1 від 12.03.2020.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896) 6000 (шість тисяч) 00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2020.

Суддя Кравців О.Р.