Рішення № 94729885, 08.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/216/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн від 16 грудня 2020 року ВП № 62483367.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м: Харків) від 16 грудня 2020 року ВП № 62483367 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області за не виконання рішення суду у справі № 360/4256/19. Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області вважає неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 16.12.2020 у ВП № 62483367, у зв`язку з чим звертається до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області,- залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

05.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-36), в якому останній заперечує проти позову та зазначає таке.

06.07.2020 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 № 360/4256/19 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01 квітня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в сумі 48 060, 32 грн на рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

06.07.2020 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62483367. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Листом від 23.07.2020 № 1229-0103-8/1294 Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганській області повідомлено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі № 360/4256/19 виконано, в частині негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць у сумі 1 891, 69 грн за квітень 2017 року - виплачена у грудні 2019 року. Заборгованість виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2017 по 31.10.2018 у сумі 46 168, 63 грн щомісячно нараховується починаючи з грудня 2019 року. Виплата буде проведена після фінансування Пенсійним фондом України. Згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1, з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України, тобто фінансування пенсійних виплат Управління Пенсійного фонду України Попаснянського району Луганської області здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.

16.12.2020 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн, де також було зазначено про обов`язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Таким чином, на думку відповідача, накладаючи штраф постановою від 16.12.2020 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже дії відповідача є правомірними та відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження".

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, просили розглядати справу без їх участі.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення статті 194 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 у адміністративній справі №360/4256/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, 22.01.2020 видано виконавчий лист про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01 квітня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в сумі 48060,32 грн на рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Постановою державного виконавця від 06.07.2020, на підставі заяви стягувача від 02.07.2020, відкрито виконавче провадження №62483367, в якій повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 днів (а.с.40-44).

Листом від 23.07.2020 № 1229-0103-8/1294 позивач повідомив державного виконавця про те, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі № 360/4256/19 виконано: в частині негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць у сумі 1 891,69 грн за квітень 2017 року виплачена у грудні 2019 року. Заборгованість виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2017 по 31.10.2018 у сумі 46168,63 грн щомісячно нараховується починаючи з грудня 2019 року. Виплата буде проведена після фінансування Пенсійним фондом України. Одночасно, даним листом зазначено, що згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1, з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України, тобто фінансування пенсійних виплат Управління Пенсійного фонду України Попаснянського району Луганської області здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с.6,49).

16.12.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Антоновою В.Є. винесено постанову про накладення штрафу на позивача у виконавчому провадженні № 62483367. Вказану постанову отримано позивачем 18.12.2020 (а.с.5,52,53).

Листом від 22.12.2020, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови від 16.12.2020 та її отримання, позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо фінансування заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 , зокрема за період з 01.04.2017 по 31.10.2018 в сумі 46168,63 грн (а.с.7,8).

Як вбачається з довідки відповідача виплату заборгованості ОСОБА_2 , зокрема за період з 01.05.2017 по 31.10.2018, позивачем не здійснено (а.с.14).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону № 1404 можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 127/3770/17.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що він не є розпорядником бюджетних коштів, суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

У відповідності до вимог бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8 та бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 14, видатки на пенсійне забезпечення осіб, пенсію яким призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснюються за рахунок власних доходів.

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках визначено Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі - Порядок № 1596).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1596 виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.

Абзацами першим-третім пункту 12 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Пунктом 13 Порядку № 1596 передбачено, що списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту. За договорами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, та за наявності технічних можливостей сторін цих договорів списки можуть подаватися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Подання списків в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису обумовлюється в договорах, які укладаються згідно з пунктом 3 цього Порядку. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, які з різних причин не були внесені до основних списків, а також у разі перерахунків пенсій та грошової допомоги.

На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (абзац перший пункту 14 Порядку № 1596).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" з метою забезпечення стабільного фінансування та виплати пенсій відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, для здійснення з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях, начальникам відповідних головних управлінь доручено забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством "Укрпошта" та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки.

Прийнята правлінням Пенсійного фонду України постанова від 13 грудня 2018 року №27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" не визначає порядок виплати пенсій та грошової допомоги саме головними управліннями Пенсійного фонду України в областях.

Окрім того, згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в містах (у тому числі УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) серед іншого віднесено забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Окрім того, Постанова № 27-1 має міжвідомчий характер, не пройшла обов`язкову державну реєстрацію та офіційне опублікування. Дана постанова не містить у собі прямого посилання на те, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат отримувачів пенсій, які обліковуються в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, проводиться головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, а лише містить у собі вимогу до начальників головних управлінь перелічених областей забезпечити у порядку, встановленого законом, укладання договорів з ПАТ "Укрпошта" та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Доказів відсутності у боржника коштів на виплату позивачеві пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не надано.

Як зазначає позивач, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідного фінансування від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, проте, боржником жодних доказів, які б підтверджували вжиття ним будь-яких заходів з метою виконання рішення суду по справі №360/4256/19 протягом 2019-2020 років, не надано.

Отже, доказів вчинення боржником будь-яких дій на отримання фінансування (за їх відсутності) позивачем не надано.

Посилання позивача на ту обставину, що управлінням в ІКІС ПФУ: підсистема Призначення та Виплати Пенсії формуються електронні пенсійні справи, отже відомості з нарахування та виплат формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до ГУ ПФУ в Луганській області, не може свідчити про вжиття боржником заходів для отримання коштів від ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 360/4256/19.

Лист позивача від 22.12.2020 № 1229-0103-9/4437 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може вважатись доказом вжиття боржником таких заходів, оскільки його було сформовано та направлено вже після винесення спірної постанови (а.с.7,8).

На думку суду, така тривала бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду в повній мірі спростовує твердження позивача, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду та отримання відповідного фінансування.

Також суд вважає, що вищеописані документи не підтверджують відсутність у боржника коштів на виконання рішення суду, тому твердження позивача в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність поважності причин не виконання судового рішення у повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року (№ 67534/01).

Сукупність зібраних у справі доказів доводить, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду на управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у розмірі 5100,00 грн відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, у зв`язку з чим є правомірною та скасуванню не підлягає.

Як передбачено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржувана постанова відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян