Ухвала суду № 94729762, 09.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/20/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини А1736 Міністерства оборони України (вул. Маяковського, 2, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74910; код в ЄДРПОУ 26613875) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

Військова частина А1736 Міністерства оборони України звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь військової частини А4395 суму 88093 (вісімдесят вісім тисяч дев`яносто три) гривні 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, заподіяних з вини відповідача державі в особі військової частини А4395.

Позовну заяву ухвалою судді від 11.01.2021 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Зокрема в ухвалі суддею зазначено, що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною вимогою та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.

Копію вказаної ухвали отримано 20.01.2021 року представником військової частини А1736 Міністерства оборони України.

На виконання вимог ухвали судді від 11.01.2021 року про залишення позовної заяви без руху представником військової частини А1736 Міністерства оборони України надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Так в обґрунтування пропуску строку звернення до суду представник позивача вказує, що підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців під час проходження військової служби, були визначені Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243. Як зазначаю представник військової частини, відповідно до пункту 31 вказаного Положення (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди. Наказ про звільнення з військової служби ОСОБА_1 відбувся 21.02.2019 року №52. В той же час, військова частина А4395 (що знаходиться в підпорядкуванні військової частини А1736) 12.02.2020 року зверталась до Новокаховського міського суду Херсонської області в порядку цивільного судочинства. Відтак наголошуючи саме на вказані обставини, представник військової частини вважає поважними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку даній заяві, суддя виходить з наступного.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Отже, суддя звертає увагу на те, що перш за все військовій частині А1736 Міністерства оборони ухвалою судді від 11.01.2021 року про залишення позовної заяви без руху запропоновано подати заяву щодо поновлення строку, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним, а кореспондується з дотриманням процедури такого звернення, зокрема і необхідності дотримання строку звернення із зазначенням причин такого пропуску.

Подаючи відповідну заяву до суду, військовою частиною нових обставин, а також поважних причин пропуску строку не зазначено.

При цьому процесуальні строки звернення до суду встановлені КАС України.

Так, згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене вище, суддя зауважує, як свідчить зміст у справі №661/662/20,до Новокаховського міського суду Херсонської області військова частина звернулась 12.02.2020 року. При цьому, Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243 (на яке посилається військова частина, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду та яким визначався порядок оскарження до суду, шляхом подання саме цивільного позову) втратило чинність 31.10.2019 року.

Тобто, вже на час звернення до суду вперше (12.02.2020 року) в порядку цивільного судочинства, військова частина керувалась Положенням, яке втратило чинність.

Більш того, суд зауважує, що виключно КАС України встановлено процесуальний строк на звернення до суду.

Практика Великої палати Верховного Суду на яку посилається позивач у заяві та в якій зазначено про віднесення даної категорії справ до юрисдикції адміністративних суду є 2018 року, тобто з 2018 року позивач мав бути обізнаний про таку практику та про необхідність звернення з відповідними позовами до адміністративних судів. Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин (березень 2019 року та серпень 2019 року), дана практика була сталою.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, причини, вказані військовою частиною в заяві про поновлення звернення до суду, як на переконання судді є неповажними.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суддя дійшла висновку про повернення позовної військовій частині А1736 Міністерства оборони.

Згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статті 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Повернути військовій частині А1736 Міністерства оборони позовну заяву.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати на адресу військової частини А1736 Міністерства оборони разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук