Рішення № 94728818, 08.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/16100/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати їй з 01.07.2020 щомісячної соціальної грошової допомоги на дітей у багатодітних сім`ях, що нараховується у відповідності до вимог статті 18-1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області нарахувати та виплачувати їй з 01.07.2020 щомісячну соціальну грошову допомогу на дітей у багатодітних сім`ях, що нараховується у відповідності до норм статті 18-1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області виконати негайно рішення суду в межах суми платежу за один місяць, та подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є матір`ю чотирьох дітей, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Зазначає, що отримувала допомогу призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", однак з 01.07.2020 відповідачем виплата такої допомоги безпідставно припинена. Вказує, що отримала копію рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги від 26.06.2020, винесене з підстав спільного проживання з колишнім чоловіком.

Позивач заперечує факт спільного проживання з колишнім чоловіком та пояснює, що після розлучення та поділу майна, останньому було виділено одну кімнату у будинку у якій він і проживає сам, при цьому він має свій особовий рахунок та сам веде своє господарство, однак відповідачем вказаний факт безпідставно розцінено, як спільне проживання з колишнім чоловіком та ведення спільного господарства.

Підтверджує, що рішенням суду зобов`язано розділити кухню для окремого проживання чоловіка, однак у зв`язку із фінансовими труднощами, такий розділ не здійснено.

Вказує, що її сім`я малозабезпечена та багатодітна, а тому вона має право на отримання щомісячної соціальної грошової допомоги на дітей у багатодітних сім`ях.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено відкрите судове засідання на 20.10.2020.

20.10.2020 до суду надійшов відзив на позов №7392/19.4 від 15.10.2020 (а.с.35-36), в якому представник управління просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує, що жінка, яка має дітей від особи, з якою не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має.

Вважає, що позивач проживає з колишнім чоловіком однією сім`єю, оскільки фактично проживає на одній площі, при цьому лічильники не розділені, рахунки на оплату також, в родині все спільне, усі діти записані (зі слів матері) на колишнього чоловіка, і позивач не заперечує про те, що він не є батьком дітей, правом на отримання аліментів на старшу дитину не скористалась.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача, до суду не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомлений, однак про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 20.10.2020 постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Відповідно до наказу №01-95-в від 29.12.2020 (у період з 04.01.2021 до 15.01.2021) суддя Єфіменко О.В., перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.

Дослідивши обставини у справі, перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю чотирьох дітей ( ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8), ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), ОСОБА_5 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10)). Вказані факти підтвердженні свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи.

Діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні.

Позивач перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області та до 01.07.2020 отримувала соціальну допомогу для малозабезпечених сімей відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

Як вказує у відзиві представник управління, позивачу неодноразово було відмовлено у призначенні соціальної допомоги, яка має статус одинокої матері, з підстав спільного проживання з чоловіком та відсутністю повного пакету документів. Вказану допомогу, позивач отримувала: у період з 01.12.2017 по 31.05.2018, з 01.06.2018 по 30.11.2018.

29.05.2020 позивач звернулася до відповідача за допомогою одиноким матерям та допомогою малозабезпеченим сім`ям. До складу сім`ї колишнього чоловіка позивачем не включено.

За результатами розгляду заяви позивачу відмовлено у призначенні та виплаті таких соціальних допомог, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області винесено відповідні рішення від 26.06.2020 (а.с. 38-39).

У даній справі оскаржуються дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті соціальної допомоги одинокої матері.

Так, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області винесено відповідне рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги та терміни її надання від 26.06.2020 (а.с.39). Підставами для винесеного рішення слугував факт спільного проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства з батьком дітей, згідно з акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10.06.2020.

Втім, як вказує позивач у шлюбі з ОСОБА_6 не перебуває, спільного господарства з останнім не веде, а тому з прийнятим рішенням не погоджується, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» №2811-XII від 21.11.1992 визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям.

Статтею 18-1 вказаного Закону визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям.

Відповідно до ст. 18-3 Закону допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.

Статтею 18-4 Закону визначені умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється.

Так, відповідно до вказаної статті виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Частиною 2 ст. 1 Закону визначено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751.

Вказаний Порядок (п.п. 33 - 38) містить аналогічні положення.

Пунктом 35 Порядку визначено перелік документів, які подаються до органу соціального захисту населення для призначення допомоги на дітей одиноким матерям.

Відповідно до п. 36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Пунктом 36 Порядку також визначено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення волі отримувача допомоги за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) зупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим цього пункту, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Так, як свідчать матеріали справи, підставами для відмови у призначенні та виплаті соціальної допомоги на дітей, як одинокій матері слугував факт спільного проживання з колишнім чоловіком та ведення спільного господарства.

Із змісту акта обстежень матеріально-побутових умов сім`ї від 10.06.2020 (а.с. 37) видно, що співмешканець позивача - ОСОБА_6 19.08.2017 оформив нотаріально завірений договор купівлі-продажу 1/2 частини квартири (продавець сестра позивача - ОСОБА_7 ), однак лічильники на воду, газ та світло окремо не встановлено.

Крім того, у позивача з ОСОБА_6 спільний посуд. При цьому, позивач не отримує від ОСОБА_6 аліменти. Як пояснювала ОСОБА_1 , аліменти від колишнього чоловіка не отримує, оскільки не повідомляла до виконавчої служби про місце роботи ОСОБА_6 , що у свою чергу свідчить про те, що позивач не скористалася своїм правом на отримання аліментів.

Крім того, батьком усіх дітей, які є в сім`ї значиться ОСОБА_6 , поряд із цим позивачем не заперечується факт того, що ОСОБА_6 являється батьком дітей ОСОБА_2 , (а.с.7), ОСОБА_3 (а.с.8), ОСОБА_4 , (а.с.9), ОСОБА_5 , (а.с. 10).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що факт спільного проживання відповідачем доведено у повному обсязі, що у свою чергу є підставою для припинення виплати допомоги на дітей, як одинокій матері, а тому у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплату їй з 01.07.2020 щомісячної соціальної грошової допомоги на дітей у багатодітних сім`ях, що нараховується у відповідності до вимог статті 18-1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 8,м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192709) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 08.02.2021.