Рішення № 94728774, 05.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 р. Справа№200/9962/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю ІМПОРТ ТРАСТ КОМПАНІ (далі – позивач, Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості: від 19.09.2020 №/2020/000114/2, від 19.09.2020 №/2020/000115/2, від 19.09.2020 №/2020/000335/2, від 30.09.2020 №/2020/000342/2, від 08.10.2020 № UA500130/2020/000122/2, від 08.10.2020 №/2020/000123/2, від 08.10.2020 №/2020/000124/2, від 09.10.2020 №/2020/000125/2, від 09.10.2020 №/2020/000126/2;

та карток відмови: від 19.09.2020 №/2020/000332/2, від 19.09.2020 №/2020/000335/2, від 30.09.2020 №/2020/000342/2, від 08.10.2020 №/2020/000352/2, від 08.10.2020 №/2020/000353/2, від 08.10.2020 №/2020/000354/2, від 09.10.2020 №/2020/000356/2, від 08.10.2020 №/2020/000357/2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним резервним методом, що призвело до її завищення загалом на суму 624, 402, 61 грн.

Позивач вважає помилковими висновки Митниці про відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей: щодо вартості тари, пакування товарів, доставки до місця поставки та навантаження на транспортний засіб; витрат на транспортно-експедиційні послуги за межами митного кордону України; доказів оплати за перевезення.

Крім того, звертає увагу суду, що відповідачем не обґрунтовано належним чином підстави для застосування обраного другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

Сторони до суду із клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні не звертались.

13 січня 2021 року судом отримано відзив Митниці, де висловлено незгоду із доводами адміністративного позову та прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що у таких документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

При цьому, декларанта належним чином повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові, наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант у відповідь повідомив про неможливість надання запитуваних документів.

Звертає увагу суду, що положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (у тому числі й про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням) не тільки в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але й у рахунку-фактурі (інвойсі), пакувальному листі тощо. Тому, відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі тощо) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до ч. 1 ст. 54 МК України.

Позивачем до матеріалів справи надано відповідь на відзив, за змістом якої висловлено позицію про необґрунтованість доводів відповідача із посиланням на відповідні нормативно-правові акти та чинну практику Верховного Суду.

Окремо, Товариство звертає увагу суду, що уперше ознайомилось зі змістом митних декларацій з товарами до ціни яких було дооцінено товари позивача, отримавши матеріали відзиву. У жодному із випадків не співпадали умови поставки, виробник та торгівельна марка товару. У більшості випадків партії товару були в рази меншими, ніж партії товарів позивача.

Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.

ТОВ «Імпорт Траст-Компані» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42495453), місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 9, види діяльності: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

08 жовтня 2018 року між позивачем (як покупцем) та Wenzhou Junzhen import and export trade co., LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-004.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується у специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених у специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

03 червня 2018 року Товариством (клієнт) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 501722 з ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» (експедитор) предметом якого є зобов`язання експедитора за замовленням клієнта та за його рахунок організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів на території України та у міжнародному сполученні, надання інших транспортно-експедиційних послуг клієнту, узгоджених сторонами.

До вказаного договору складено Додаток № 1, із наданням визначення «додаткова оплата» та зазначенням формули розрахунку.

07 жовтня 2018 року Товариством (клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД з ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитор) предметом якого є зобов`язання експедитора за замовленням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, а також додаткових послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу.

14 листопада 2018 року Товариством (замовник) укладено договір доручення № 14/11-18 з ТОВ «Хорс Брок Логістік» (виконавець), предметом якого є виконання виконавцем за замовленням замовника послуг з митного оформлення вантажу замовника.

18 вересня 2020 року Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500130/2020/232856.

Разом із митною декларацією, до митного оформлення подані такі документи: пакувальний лист - ITC-PL-020820 від 02.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) — ІТС-СІ-020820 від 02.08.2.020; коносамент - WMS20071230A від 09.08.2020; навантажувальний документ — наряд № 20202066 від 11.09.2020; декларація про походження товару ІТС-СІ-020820 від 02.08.2020; уніфікована квитанція МД-1 - 50013П№0106903 від 13.09.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3030 від 07.09.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7225.1 від 07.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 27.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 20 від 02.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ІТС-004 від 08.10.2018; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 01.10.2018; інші некласифіковані документи - Акт зважування № 49696 від 15.09.2020; інші некласифіковані документи лист №18/09 від 18.09.2020; Інші некласифіковані документи

19 вересня 2020 року Декларантом отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ІТС-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...».

У відповідь Декларантом направлено лист вих. №19/09 від 19.09.2020, де повідомлено про неможливість надання додаткових документів по ЕМД UA500130/2020/232856 від 18.09.2020 та висловлено прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані.

Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2020 №/2020/000114/2.

У зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 07.09.2020 № 3030 не виділено його складові, не зазначено вартість морського перевезення. У довідці від 07.09.2020 № 7225.1 вказано, що транспортно-експедиційні послуги за межами України не надавались, що, однак, суперечить положенням договору від 07.10.2018 № 07.10.2018/257ОД».

Митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2020 №/2020/00332. У якості підстави визначено ст. 55 МК України.

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2020 №/2020/000114/2 митну вартість було скориговано».

Декларантом у зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови подано ЕМД від 19.09.2020 № 500130/2020/233025 та Товариством додатково сплачено 49 331,14 грн., у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

18 вересня 2020 року Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA 500130/2020/232907.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано: пакувальний лист - 92 від 02.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) - 92 від 02.08.2020; коносамент-WMS20071231С від 09.08.2020; навантажувальний документ - наряд № 20202067 від 11.09.2020; декларація про походження товару № 92 від 02.08.2020; уніфікована квитанція МД-1— 50013П№0106903 від 13.09.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3031 від 07.09.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7227.3 від 07.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 09.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф №92 від 02.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується 1ТС-001 від 04.10.2018; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 01.10.2018; інші некласифіковані документи Акт зважування №49732 від 15.09.2020; інші некласифіковані документи тех. документація від 18.09.2020; митна декларація від 18.09.2020 №.2020.232907.

19 вересня 2020 року Декларантом отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ІТС- 001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Експедитор згідно п. 2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 07.09.2020 №3031 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у Довідці про транспортні витрати від 07.09.2020 № 7227.3, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; 3) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури від 07.09.2020 № 3031 відсутні. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки.

Декларантом у відповідь направлено лист вих. №19/09 від 19.09.2020, яким повідомлено про неможливість надання додаткових документів по ЕМД від 18.09.2020 № 500130/2020/232907 та висловлено прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.08.2020 № UA500070/2020/000115/2.

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 07.09.2020 № 3031 не виділено його складові, не зазначено вартість морського перевезення. У довідці від 07.09.2020 № 7227.3 вказано, що транспортно-експедиційні послуги за межами України не надавались, що, однак, суперечить положенням договору від 07.10.2018 № 07.10.2018/257ОД».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2020 №/2020/000115/2 митну вартість було скориговано».

Декларантом у зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови подано ЕМД від 19.09.2020 UA500130/2020/233028 та Товариством додатково сплачено 33 832,64 грн. у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500130/2020/234274 від 30.09.2020.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані такі документи: пакувальний лист - б/н від 12.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) № 12082020 від 12.08.2020; коносамент - WMS20072784A від 18.08.2020; навантажувальний документ - наряд № 20202154 від 28.09.2020; декларація про походження товару - 12082020 від 12.08.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3034 від 07.09.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7230.1 від 07.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 1 від 12.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - ІТС-042 від 03.08.2020 договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; інші некласифіковані документи тех.опис (фото) товару від 30.09.2020; митна декларація, UA 500130.2020.234274 від 30.09.2020.

Декларантом 30.09.2020 отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) Згідно п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.08.2020 № 1ТС- 042 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 07.09.2020 № 3034 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, зазначення у Довідці про транспортні витрати від 07.09.2020, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018».

Запропоновано надати додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...»

Декларантом направлено лист вих. №30/09 від 30.09.2020 про неможливість надання запитуваних документів та висловлено прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2020 № UA500070/2020/000118/2.

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 07.09.2020 № 3034 не виділено його складові, не зазначено вартість морського перевезення. У довідці від 07.09.2020 № 7230.1 вказано, що транспортно-експедиційні послуги за межами України не надавались, що, однак, суперечить положенням договору від 07.10.2018 № 07.10.2018/257ОД».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2020 №/2020/000118/2 митну вартість було скориговано».

Декларантом у зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови подано ЕМД від 01.10.2020 №/2020/234382 та Товариством додатково сплачено 55 691,89 грн, у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД від 08.10.2020 UA500130/2020/235476

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано такі документи: пакувальний лист - б/н від 28.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) - 2020/09/2R від 28.09.2020; коносамент - GCL/DPW/ODS/200836 від 01.10.2020; навантажувальний документ - наряд №20202202 від 05.10.2020; декларація про походження товару 2020/09/2R від 28.09.2020; уніфікована квитанція МД-1 - 50013П№0107432 від 06.10.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3387 від 01.10.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №7789 від 01.10.2020; дод.угода б/н від 19.12.2019; дод.угода б/н від 10.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф №3 від 28.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ІТС-015 від 10.12.2018; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - Акт зважування №50969 від 05.10.2020; інші некласифіковані документи тех.опис (фото) товару від 08.10.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA500130.2020.235476 від 08.10.2020.

Декларантом 08.10.2020 отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Згідно п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.12.2018 № ІТС-015 вартість тари, пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно наданому до митного оформлення інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах EXW DILOVASI (Туреччина), тобто зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві. У наданому документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 01.10.2020 № 3387 та зазначена вартість морського фрахту. Проте, інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-писти) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...»

У відповідь декларантом направлено лист вих. № 08/10 від 10.10.2020 про неможливість надання запитуваних документів та висловлено прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані.

Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №/2020/00122/2.

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 01.10.2020 № 3387 зазначена вартість морського фрахту, проте відсутня вартість навантаження, що унеможливлює визначення вартості самого товару. Запитувані документи не надано.».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №/2020/000122/2 митну вартість було скориговано».

Декларант, не погоджуючись із отриманою карткою відмови подано ЕМД від 08.10.2020 UA500130/2020/235649 та Товариством додатково сплачено 46 742,02 грн, у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД від 26.09.2020 UА500130/2020/233830.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подано такі документи: пакувальний лист - б/н від 01.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) - 20200208-2 від 01.08.2020; коносамент - LSSZEC200709051 від 05.08.2020; навантажувальний документ - 915 від 21.09.2020; сертифікат про походження товару - 20С4403А2892/03437 від 21.08.2020; Уніфікована квитанція МД-1 - 50013П№0106903 від 13.09.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4307425 від 22.09.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 342662 від 22.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 4 від 01.08.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 27.12.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - ІТС-018 від 30.12.2018; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - Акт зважування № 50263 від 23.09.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500130.2020.233830 від 26.09.2020; інші некласифіковані документи тех.документація (фото) товару від 26.09.2020;

Декларантом 08.10.2020 отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «подані декларантом документи містять наступні розбіжності: «Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.12.2018 № ІТС-018 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості ссшого товару; 2) Враховуючи, що експедитор згідно п 2 договору ТЕ № 501722 від 03.06.2019, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 22.09.2020 №витрати за організацію транспортно - експедиційного обслуговування за межами митної території України відсутні, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, у Довідці про транспортні витрати від 22.09.2020 №342662, відсутня інформація щодо транспортно- експедиційних послуг за межами території України. 3) Документів, підтверджуючих оплату послуг експедитора не надано.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...» .

У відповідь декларантом направлено лист від 10.10.2020 вих. №08/10 про неможливість надання запитуваних документів та висловлено прохання прийняти рішення згідно наявних документів.

Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 UA500070/2020/00123/2

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 22.09.2020 №витрати на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами України відсутні, що унеможливлює перевірку наявності таких витрат та підстав включення їх до митної вартості. До митного оформлення не надано розрахункових документів за транспортно-експедиційного обслуговування. Запитувані документи не надано.».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №/2020/000123/2 митну вартість було скориговано».

Декларант, не погоджуючись із отриманою карткою відмови подано ЕМД від 08.10.2020 UA500130/2020/235649 та Товариством додатково сплачено 261 388,29 грн, у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД від 08.10.2020 №/2020/235482.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані такі документи: пакувальний лист - б/н від 21.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) - XT-20Y020 від 21.08.2020; коносамент-WMS20080212В від 31.08.2020; навантажувальний документ - наряд № 20202205 від 05.10.2020; декларація про походження товару - XT-20Y020 від 21.08.2020; уніфікована квитанція МД-1 - 50013П№0107469 від 07.10.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3346 від 01.10.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7490.2 від 01.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 27.12.2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специф. № 2 від 21.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарі, що декларується ІТС-020 від 20.12.2018; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - тех. опис (фото) товару від 08.10.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 08.10.2020 № 500130.2020235482.

08 жовтня 2020 року позивачем отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: згідно п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.12.2018 № ІТС-020 вартість тари, пакування, маркування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ніш особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...»

У відповідь декларантом направлено лист від 08.10.2020 вих. № 08/10 про неможливість надання додаткових документів та висловлено прохання прийняти рішення згідно наявних документів.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 р. № UA500070/2020/000124/2

У зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Запитуваних документів не подано.».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №/2020/000124/2 митну вартість було скориговано».

Декларант, не погоджуючись із отриманою карткою відмови подано ЕМД від 08.10.2020 UA500130/2020/235482 та Товариством додатково сплачено 11 603,94 грн, у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД від 09.10.2020 UA500130/2020/235693.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подано такі документи пакувальний лист - б/н від 24.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) - ІТС24/08/20 від 24.08.2020; коносамент - WMS20080215А від 31.08.2020; навантажувальний документ - наряд № 20202206 від 07.10.2020; декларація про походження товару – ІТС 24/08/20 від 24.08.2020; уніфікована митна квитанція МД-1 - 50013П№0107469 від 13.09.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3385 від 01.10.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7491.1 від 01.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - ІТС-007 від 01.11.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 27.12.2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специф № 51 від 24.08.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - тех.документація (фото) товару від 09.10.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA5001302020235693 від 09.10.2020; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції 520/6904/19 від 25.09.2019; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції 520/6904/19 від 19.12.2019.

Декларантом 09.10.2020 отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності:

згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ІТС- 007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 №3385 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, інформація у Довідці про транспортні витрати від 01.10.2020 № 7491.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО№ 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...»

Декларантом у відповідь направлено лист від 09.10.2020 вих. № 09/10, де повідомлено про неможливість надання додаткових документів та висловлено прохання прийняти рішення на підставі наявних документів.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020 №/2020/000125/2.

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У наданих документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Запитуваних документів не подано. У поданому рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3385 зазначено вартість морського перевезення проте не виділено його складові, що унеможливлює перевірку наявності витрат на транспортно-експедиційне облуговування за межами України. Заявлена у довідці від 01.10.2020 № 7491.1 інформація про відсутність транспортно-експедиційного облуговування за межами України не відповідає умовам договору від 07.10.2020 № 07.10.2020/257ОД. Витребувані документи не подано.».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020 №/2020/000125/2 митну вартість було скориговано».

Декларант, не погоджуючись із отриманою карткою відмови подано ЕМД від 09.10.2020 UA500130/2020/235747 та Товариством додатково сплачено 105 722,36 грн. у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Декларантом подано до ВМО № 1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД від 09.10.2020 UА500130/2020/235695.

Разом із митною декларацією до митного оформлення надано такі документи: пакувальний лист - б/н від 25.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) - ІТС25/08/20 від 25.08.2020; коносамент - WMS20083643B від 31.08.2020; навантажувальний документ - наряд № 20202207 від 05.10.2020; декларація про походження товару ІТС25/08/20 від 25.08.2020; уніфікована квитанція МД-1 - 50013П№0107469 від 07.10.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.10.2020 № 3386; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7492.2 від 01.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 27.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 52 від 25.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ІТС-007 від 01.11.2018; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 01.10.2018; інші некласифіковані документи тех.опис (фото) товару від 09.10.2020; судове рішення у справі № 520/6904/19 від 25.09.2019; судове рішення у справі № 520/6904/19 від 19.12.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500130.2020.235695 від 09.10.2020.

Декларантом 09.10.2020 отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ІТС- 007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) експедитор згідно п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3386 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, зазначення у Довідці про транспортні витрати від 01.10.2020 № 7492.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...».

Декларантом у відповідь направлено лист від 09.10.2020 вих. № 09/10, де повідомлено про неможливість надання додаткових документів та висловлено прохання прийняти рішення на підставі наявних документів.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020 №/2020/000126/2

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, вказано: «подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно п. 2.3 договору від 01.11.2018 №ІТС витрати на тару та пакування завантаження на транспортний засіб включено у вартість товару. Проте надані до митного оформлення документи не містять відповідних даних. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3386 зазначено вартість морського перевезення, проте не виділені його складові, що унеможливлює перевірку наявності витрат на транспортно-експедиційне обслуговування за межами України Заявлена у довідці від 01.10.2020 № 7492.2 інформація про відсутність транспортно-експедиційного облуговування за межами України не відповідає умовам договору від 07.10.2020 № 07.10.2020/257ОД. Витребувані документи не подано.».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МК України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020 №/2020/000126/2 митну вартість було скориговано».

Декларант, не погоджуючись із отриманою карткою відмови подано ЕМД від 09.10.2020 UA500130/2020/235769 та Товариством додатково сплачено 60 089,82 грн. у рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.

Позивачем також надано до матеріалів справи такі докази:

акт про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.10.2020 № 3386, складений між ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Імпорт Траст-Компані» про виконання робіт з перевезення вантажів у контейнерах на загальну суму 78 841,35, згідно рахунку від 01.10.2020 № 3386;

акт про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.10.2020 № 3385, складений між ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Імпорт Траст-Компані» про виконання робіт з перевезення вантажів у контейнерах на загальну суму 59 535,00 грн. згідно рахунку від 01.10.2020 № 3385;

акт про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.10.2020 № 3346, складений між ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Імпорт Траст-Компані» про виконання робіт з перевезення вантажів у контейнерах на загальну суму 58 826,25 грн. згідно рахунку від 01.10.2020 № 3346;

акт №від 09.10.2020 між ТОВ «Імпорт Траст-Компані» та ТОВ «Ламан Шипінг» про те, що експедитором згідно договору від 03.06.2019 № 501722 здійснено морське перевезення вантажу за межами митного кордону України на суму 60 630,00 грн;.

платіжне доручення від 23.10.2020 № 632 на суму 58 826,25 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 01.10.2020 № 3346;

платіжне доручення від 27.10.2020 № 629 на суму 59 535,00 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 01.10.2020 № 3385;

платіжне доручення від 27.10.2020 № 630 на суму 78 841,35 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 01.10.2020 № 3386;

платіжне доручення від 04.11.2020 № 1133 на суму 60 630,00 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 22.09.2020 №;

платіжне доручення від 28.10.2020 № 1110 на суму 31 185,00 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 01.10.2020 № 3387;

платіжне доручення від 23.10.2020 № 632 на суму 58 826,25 грн., із призначенням платежу оплата згідно рахунку від 01.10.2020 № 3346;

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Митний кодекс України (далі – МК України, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 51.

1. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 52.

1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Стаття 53.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Стаття 54.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Стаття 55.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Стаття 57.

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стаття 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

6. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

9. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

10. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

11. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Висновки суду.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

При цьому, сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).

Щодо висновків відповідача про відсутність відомостей у наданих до митного оформлення документах щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Суд, застосовуючи положення ст. 58 МК України, вважає, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України включаються до складу митної вартості лише в тому випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Разом з тим, як зазначено у п.2.3 контракту від 08.10.2018 № ІТС-004, до ціни товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.5.1 контракту, за цим контрактом продавець поставляє товар покупцю на умовах FOB Нингбо (КНР) у відповідності до умов Інкотермс-2010 або на інших умовах, вказаних у специфікаціях до контракту, які є його невід`ємною частиною.

При тлумаченні даного контракту мають силу Міжнародні комерційні терміни «Інкотермс-2010» в чинній редакції (п.5.6 контракту).

Крім того, сторони також зазначили у п.7.3 контракту, що тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

Таким чином, як вбачається з п. 2.3, п. 7.3 контракту, вартість тари, пакування, навантаження у транспортний засіб входить до вартості товару, а згідно з п.2.3, п.5.1 контракту товар постачається на умовах FOB Нингбо (КНР) відповідно до умов "Інкотермс-2010", якщо інше не визначено в специфікаціях до контракту.

У свою чергу, умовами поставки є FOB Нингбо (КНР), що відповідно «Інкотермс-2010» - покладає на продавця зобов`язання доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна покладаються на продавця.

Верховним Суд у постанові від 02.07.2019 справа № 160/8573/18 у даному контексті зазначено таке: «Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту №2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.».

Враховуючи викладене, суд вважає, що в силу ч.ч. 10, 11 ст.58 МК України витрати на упаковку (тару) та навантаження на транспортний засіб, які включені до складу ціни товару, а також витрати по транспортуванню товару до судна, покладені умовами FOB Нингбо (КНР) на продавця, не підлягають включенню до складу митної вартості, а тому доводи відповідача про документальне не підтвердження таких витрат не є підставою вважати митну вартість заниженою.

Щодо витрат на транспортно-експедиційні послуги, які не додано до митної вартості (визначення транспортно-експедиційних послуг за межами митного кордону України).

У цій частині відповідні рішення про коригування митної вартості містять посилання на Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65.

Пунктом 2 Розділу І вказаних рекомендацій передбачено, що рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.

Тобто вказані Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер, а їх дотримання не є визначальним фактором у цілях доказування у даній справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 справа № 814/2980/15.

Натомість, наявні у справі документи відповідні довідки про транспортні витрати ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Ламан Шиппінг свідчать, що транспортно-експедиторські послуги за межами території України не надавались.

Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 справа № 804/16553/14 викладено такий правовий висновок: «Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.».

Щодо посилання відповідача на п. 2.2 договору транспортного експедирування від 07.10.2018 № 07.10.2018/257ОД, то зміст останнього свідчить про обов`язок експедитора забезпечити якісне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту на території України та за її межами, відповідно заявки клієнта.

Тобто, обсяг послуг визначається за замовленням клієнта. Митним органом не доведено наявність замовлень позивача на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування за межами України у спірній частині, зворотнього суду не доведено.

Аналогічні висновки суду й щодо договору від 03.06.2019 № 501722, де у п. 2 вказано, що організація перевезення вантажів здійснюється на умовах, узгоджених сторонами.

Звідси, суд вважає хибним тлумачення даного договору у спосіб здійснений відповідачем – експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, що передбачає їх розподілення на: до кордону та після.

Отже, суд приймає як належні докази наявні у справі довідки та рахунки, а відповідні посилання Митниці на відсутність відомостей щодо вартості витрат на транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України – безпідставними.

Щодо ненадання до митного оформлення доказів на оплату перевезення.

Суд вважає, що твердження відповідача про необхідність надання до митного оформлення саме платіжного документа про оплату транспортно-експедиційних послуг є безпідставним, оскільки статтею 53 МК України не встановлено вимоги про надання саме доказів оплати за перевезення.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що частково строк платежу по оплаті послуг перевезення станом на момент митного оформлення не настав.

У підтвердження вказаного факту позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення, що свідчать про оплату відповідних послуг (перелічені судом вище).

Підсумовуючи викладене суд, вважає хибним висновок відповідача про не підтвердження використаних декларантом відомостей про митну вартість товару, а також про наявність розбіжностей у документах, поданих декларантом, та відсутність у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та, відповідно, для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Правова позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15 свідчить, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 справа № 520/7041/19 констатовано: «При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Згідно з п.п. 3.4., 3.8. висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України (у редакції від 13.03.2012), орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, алогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригуванні митної вартості. Таким чином, орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, з наявних у справі рішень про коригування митної вартості судом установлено, що у відповідній частині митний орган посилається на аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлення рівня митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару (цього ж імпортера), а тому ціну скориговано до відповідного рівня.

Зі свого боку, позивач обґрунтовано звертає увагу, що у рішеннях про коригування митної вартості зазначені лише номер, дата митної декларації, на підставі якої здійснено корегування та вартість за одиницю товару. Однак, відсутні відомості про характеристики товарів, не зазначено умови постачання цих товарів, або інші комерційні умови (торгова марка, виробник).

При цьому позивач стверджує, що перелічені у спірних рішеннях ЕМД Товариством не оформлювались.

Водночас до митного оформлення надавались декларації (згідно переліку наведеного у позові, копії наявні у матеріалах справи), які були розмитнені за такими ж або нижчими цінами. Також у базі даних містяться відкориговані за наслідками судового розгляду декларації.

У даному випадку суд вважає, що наведені вище доводи знайшли своє відображення у позовній заяві, однак відповідач, не навів жодних арґументів на спростування таких тверджень.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд констатує, що вказаний обов`язок митним органом не виконано.

Крім того, рішення суб`єкта владних повноважень має містити достатні підстави його прийняття, що корелюється із обов`язком суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевірити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України).

У цьому контексті посилання відповідача на наказ Міністерства економіку та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 06.09.2001 № 201 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 06.07.2020) та інші наведені на ст.ст. 21-23 відзиву нормативно-правові акти, суд не приймає, оскільки такі не були покладені в основу оспорюваних у справі рішень, отже відповідач не може посилатись на них обґрунтовуючи правомірність прийнятих рішень.

Вказаний висновок відповідає вже наведеному вище обов`язку митного органу зазначити конкретні причини, що викликали сумніви у достовірності задекларованої митної вартості та необхідності витребування додаткових документів.

Натомість наявні у матеріалах справи повідомлення про необхідність подання додаткових документів та відповідні картки відмови не містять посилань на відсутність у конкретних документах, зокрема, інвойсі відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Suominen проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Ураховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю, шляхом визнання протиправним та скасування заявлених у справі рішень про коригування митної вартості товарів та, як наслідок, визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо розподілу судових витрат.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст.139 КАС України.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

У підтвердження витрат на правову допомогу адвоката надано:

договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 1;

додаткову угоду № 36 від 12.10.201 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 1;

акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 26.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019;

платіжне доручення від 23.10.2020 № 629 на суму 5 000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги згідно договору 11.02.2019 № 1 (дод. угод. № 32 від 01.09.2020)

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001983 від 21.01.2019, що видане Лончак Т. І.;

ордер на надання правничої (правової) допомоги від 03.08.2020 ;

Відповідачем заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу не подано.

Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розрахунок витрат й відповідні докази надано Товариством до позовної заяви на виконання вимог ст. 161 КАС України та направлено судом відповідачу.

Правова позиція суду.

Стаття 132 КАС України.

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Стаття 134 КАС України.

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139.

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 143. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Висновки суду.

Аналіз вищенаведених положень є підставою для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Судом установлено, що договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 та додатковою угодою до нього передбачено предмет правової допомоги, що надається адвокатом та повноваження адвоката щодо представництва.

Вартість послуг обумовлена у розділі 5 договору, де передбачено таке.

Пункт 5.1 Загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000,00 грн. Вартість послуг сплачується згідно Акта наданих послуг у безготівковій формі.

Додатковою угодою № 36 від 11.02.2019 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 визначено обсяг дій щодо оскарження актів індивідуальної дії:

- складання позовної заяви 5 000,00 грн.;

- складання інших необхідних процесуальних документів у ході розгляду справи у суді в рамках доручення – 1 000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях з розрахунку – 1000,00 грн. за 1 судове засідання.

Вартість послуг становить 5 000,00 грн.

Факт надання послуг засвідчено підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг від 26.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01. У вказаному акті визначено обсяг наданих послуг – складання позовної заяви, витрачений адвокатом час – 10 год.; вартість 1/год. – 500,00 грн., розмір витрат на оплату послуг адвоката – 5 000,00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджено: платіжним дорученням від 23.10.2020 № 629 на суму 5 000,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 04.09.2020 справа № 820/4281/17 зазначено: «… наведені вище положення КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, суд вказане розуміє так, що суд не може самостійно зменшувати розмір витрат на правову допомогу, однак суд зобов`язаний перевірити належність, достатність та достовірність поданих заявником доказів у цілях стягнення на його користь заявлених витрат.

Суд, перевіривши наявні у справі у цій частині докази на предмет належності, достатності та достовірності у цілях стягнення на користь позивача заявлених витрат, вважає такі відповідними наведеним критеріям доказування та достатніми у розумінні ст. 134 КАС України.

Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453) до Одеської митниці держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ43333459) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000114/2 від 19.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00332 від 19.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000115/2 від 19.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00335 від 19.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2020/000118/2 від 30.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00342 від 30.09.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000122/2 від 08.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00352 від 08.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000123/2 від 08.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00353 від 08.10.2020. Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500103/2020/000124/2 від 08.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500130/2020/00354 від 08.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000125/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500103/2020/00356 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000126/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00357 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453) судові витрати у розмірі 26 182 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 04 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453)

суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2021 року.

Суддя І.В. Буряк