
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2021 року Справа № 160/163/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
за участі секретаря судового засідання Калалб Т.В.
за участі:
представника позивача Крохмаль С.М.
представника відповідача Кравченка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
05.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Національної поліції в Дніпропетровській області (далі – відповідач), якому позивач просить:
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р.;
- стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.12.2020 р. по дату поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив наступне. ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області. 11.10.2020 р. позивач був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили, що помітили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився та проїхав з ними до медичного закладу. Коли приїхали до лікарні, йому було запропоновано пройти огляд на технічному пристрої «Драгер», але після кількох спроб продути його, технічний пристрій результату не видав. Після цього позивач попросив надати йому документи на цей пристрій, адже пристрій був явно несправний, але їх йому ніхто не надав. Через неможливість продути «Драгер», йому запропонували здати кров на аналіз, на що він відмовився, оскільки через епідеміологічну ситуацію в країні боявся заразитися вірусом COVID-19 та запропонував здати сечу, але отримав відповідь, що для аналізу на вміст алкоголю сеча не здається, тільки «Драгер» або здача аналізу крові. Оскільки кров він здавати відмовився, тому що ніхто не може дати гарантії, що він не заразиться коронавірусом, а «Драгер» не спрацював, поліцейські запросили свідків та склали протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На його слова, що він не відмовляється проходити огляд та згоден здати сечу, йому постійно відмовляли.
На позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20 провадження по справі закрито в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р.
Відповідачем було допущено низку порушень при проведенні службового розслідування. Так, службове розслідування не призначається в разі надходження матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення. Також, позивач з 22.10.2020 р. по 15.11.2020 р. проходив стаціонарне лікування, що підтверджується довідкою, тому не мав можливості надати пояснення.
Що стосується інших порушень, представник позивача зазначив таке.
Позивач не заперечує факт керування транспортним засобом без свідоцтва про реєстрацію, оскільки забув свідоцтво у службовому автомобілі. Зазначене вчинено ним не умисно та не під час несення служби.
В розмові з поліцейськими позивач поводився емоційно, але не припускався образ, приниження гідності, не ставився зневажливо.
Вказані дії не повинні мати наслідком застосування до позивача найсуворішого стягнення – звільнення зі служби.
Враховуючи вказане, позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому його має бути поновлено на посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року зазначена справа розподілена судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
28.01.2021 р. відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Відповідачем дотримано вимог законодавства при проведенні службового розслідування. Підставою для його проведення став рапорт начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 . В ході розслідування встановлено наступне. 11.10.2020 р. поліцейськими УПП в Дніпропетровській області було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було виявлено у позивача ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови), відсутність реєстраційного документа на транспортний засіб.
ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд за допомогою спеціального пристрою алкотестер «Драгер» або проїхати до медичного закладу. Після прибуття до медичного закладу позивач уникав проходження огляду, намагався затягнути час. В результаті було складено висновок, що ОСОБА_1 медичний огляд не пройшов.
Перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння підтвердили опитані в ході службового розслідування поліцейські УПП в Дніпропетровській області, майор поліції ОСОБА_4 . Відмовляючись від проходження огляду, позивач погрожував поліцейським звільненням, висловлювався нецензурно.
В ході службового розслідування позивачу було направлено лист-запрошення про необхідність прибути до ГУНП для надання пояснень, проте, позивач для надання пояснень не з`явився. Також, працівниками поліції здійснювався виїзд за місцем проживання позивача для отримання пояснень, однак, позивач надавати пояснення відмовився, про що складено відповідний акт.
За результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та звільнено зі служби в поліції.
Також, відповідач просив врахувати практику Верховного суду в аналогічних справах.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив доводи, викладені у відзиві на позов.
Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 р. № 351 о/с переміщено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.10.2020 р. № 1820 призначено службове розслідування в зв`язку з отримання рапорту начальника УКЗ ГУПН підполковника поліції ОСОБА_3 з інформацію про складення адміністративного протоколу серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення постанови серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у відношенні поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
12.11.2020 р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено висновок про результати службового розслідування.
Службовим розслідуванням встановлено наступне.
11.03.2020 р. о 03.15 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України складено адміністративний протокол серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у відношенні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у вільному одязі, без вогнепальної зброї.
Як з`ясовано, 11.10.2020 р. о 02.30 на вул. Щитовій, 129А, у місті Дніпро, піцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено легковий автомобіль «Opel Omega», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Надалі, під час спілкування та перевірки документів старший сержант поліції ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційного документу на зазначений транспортний засіб. У зв`язку із порушенням старшим сержантом поліції ОСОБА_1 п. 2.1.6. Правил дорожнього руху поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений у відношенні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду та призначено судовий розгляд о 10.00 11.11.2020 р. Слід зазначити, що старший сержант поліції ОСОБА_1 у визначений час до Амур-Нижньодніпровського районного суду не з`явився.
Крім цього, поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 були виявлені явні ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови).
Старшому сержанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою спеціального пристрою алкотестера «Драгер» або проїхати до медичного закладу.
ОСОБА_1 погодився проїхати до КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР».
На пропозиції лікаря пройти медичний огляд чітко не відповідав та всіляко намагався затягнути час.
У подальшому, лікарем КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» було складено висновок від 11.11.2020 р. № 4706 про те, що ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку не пройшов.
Так, на підставі вказаного висновку та у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час перебування у ДНД «ДОР» старший сержант поліції ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, всіляко затягував час з метою не проходження медичного огляду, грубив медичним працівникам та поліцейським УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України.
Також, у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови.
Слід зазначити, що старший сержант поліції ОСОБА_1 заходив до кабінету медичного працівника, для проходження медичного огляду декілька разів, однак кожного разу знаходив різні неповажні причини у зв`язку з якими він не може пройти медичний огляд.
Крім цього, 05.11.2020 р. ВІОС УКЗ ГУНП на домашню адресу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було відправлено листа про запрошення останнього до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень.
Відповідно до акту від 06.11.2020 р. № 20/24-6057 ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
05.11.2020 р. ВІОС УКЗ ГУНП на домашню адресу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було відправлено листа про запрошення 07.11.2020 р. до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень, однак ОСОБА_1 не з`явився.
Відповідно до п. 3 висновку службового розслідування запропоновано:
- за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 7 та 10 пункту 1, пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, абзацу 1 частини 5 статті 14, абзаців 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, керуванні транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики, застосувати до поліцейського - водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) ППОП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20 встановлено наступні обставини.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11 жовтня 2020 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 129-а по вул. Щитовій у м. Дніпро, керував транспортним засобом «OPEL OMEGA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Згідно медичного висновку № 4706 водій ОСОБА_1 відмовився від здачі відповідних аналізів в присутності двох свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений як свідок відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, повідомив, що того дня повертався додому, коли був зупинений працівниками поліції, які запросили його проїхати для того, щоб побути свідком при огляді особи на стан сп`яніння. В приміщенні були присутні особа, яку оглядали, лікар та інший свідок. Від проходження огляду на технічному пристрої ОСОБА_1 відмовився, оскільки йому не надали на цей прилад документи. Лікар пропонував ОСОБА_1 здати чи то сечу чи то кров, що саме він не пам`ятає, і чи відмовлявся останній здавати аналіз він сказати також не може.
На переглянутих в судовому засіданні відеозаписах з нагрудних камер працівників патрульної поліції зафіксовано, як в приміщенні кабінету лікаря-нарколога ОСОБА_1 кілька разів намагається продути алкотестер «Драгер», але той лише подає звуковий сигнал та не видає результат огляду. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано здати кров, на що останній запитав, чи може хтось гарантувати йому, що він не заразиться коронавірусом, адже в нього вдома маленька дитина, на що отримав відповідь, що гарантії «такі як всюди» і що він теж постійно ризикує заразитися. Кров ОСОБА_1 не здав і його вивели на вулицю. Пізніше привезли двох свідків та знову запитали, чи згоден він пройти огляд, на що він погодився та пройшов до кабінету лікаря, де знову спробував пройти «Драгер» з таким самим результатом, після чого попросив надати йому документи на цей пристрій, на що йому було показано якийсь папірець, прикріплений на стенді, з коментарем лікаря, що це не його справа надавати такі документи, та знову запропоновано здати кров на аналіз. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 знову відмовився та запропонував здати сечу. Після цього ОСОБА_1 силою виштовхали з кабінету лікаря на вулицю. Далі на відеозаписі зафіксовано спілкування працівника патрульної поліції з лікарем та іншим медичним працівником жінкою. Під час розмови лікар сказав, що нехай здає сечу і він спробує зробити аналіз. На це поліцейський відповів, що пробувати не треба, або нехай здає кров, або відмова. Тоді жінка-медик повідомила, що сеча - це найкращий біологічний матеріал для аналізу, і кров беруть лише у крайньому випадку, на що поліцейський сказав, що по інструкції здається кров і щоб лікар оформляв відмову. Лікар відповів, що вже все оформив.
Оцінюючи наведені обставини, суд враховує, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом зокрема і Міністерства охорони здоров`я України, отже є обов`язковою для застосування у закладах охорони здоров`я. Вказаною інструкцією визначено, що найбільш інвазивний спосіб отримання біологічного середовища для лабораторного дослідження у виді крові цією Інструкцією передбачений як виключний коли від досліджуваного неможливо отримати слину, сечу та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Вимога лікаря закладу охорони здоров`я до ОСОБА_1 про надання зразку крові при згоді досліджуваної особи здати сечу та відмова від отримання від ОСОБА_1 зразку сечі на дослідження не ґрунтується на вимогах вищезазначеної Інструкції.
Надані суду докази доводять, що ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров`я, під час огляду лікарем для визначення стану алкогольного сп`яніння не лише не відмовився від надання допустимого біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження у виді сечі, а й наполягав на надання такого біологічного середовища.
Відмова ОСОБА_1 від надання крові для проведення лабораторного дослідження за відсутності такої обов`язкової умови, як неможливість отримання зразка іншого біологічного середовища (сечі), не може бути розцінена судом, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.12.2020 р. становить 145,52 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно до ч.ч. 1, 2 вказаного Закону України у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260 Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення стали порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 7 та 10 пункту 1, пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, абзацу 1 частини 5 статті 14, абзаців 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, керуванні транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики.
При цьому, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи представника відповідача стосовно того, що підставою для звільнення став факт наявності в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, тому відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності, не враховуються судом.
Підставою для притягнення позивача як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності, стала одна й та сама подія – безпідставна відмова, на думку відповідача, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняв безпідставної відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Посилання відповідача на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 р. у справі № 804/5303/17, від 17.07.2019 р. у справі № 806/2555/17, від 22.07.2020 р. у справі № 804/8515/17не приймаються судом до уваги, оскільки обставини, викладені в наведених постановах, є відмінними від обставин справи, що розглядається.
Також, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення стали керування транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики.
Факт керування транспортним засобом без реєстраційних документів сторонами не заперечується.
Відповідачем при виборі виду дисциплінарного стягнення був застосований до ОСОБА_1 найсуворіший вид – звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: 1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; 2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; 3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; 4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.
Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
В зв`язку з наведеним, накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к, від 30.11.2020 р. № 321 о/с не відповідають вимогам п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к про притягнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с про звільнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р.
Враховуючи викладене, позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з ГУНП в Дніпропетровській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.12.2020 р. по дату поновлення на посаді суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.12.2020 р. становить 145,52 грн.
Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Отже, розрахунок середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу), а не робочих днів.
Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.12.2018 р. у справі № 821/966/16, від 30.01.2019 р. у справі № 806/2164/16.
У цій справі період з 02.12.2020 р. (наступний день після звільнення) по 05.02.2021 р. (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) є періодом вимушеного прогулу, за який ГУНП в Дніпропетровській області повинно виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу та який у підсумку становить 66 календарних днів.
Таким чином, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 р. по 05.02.2021 р. складає 9 604,32 грн. (145,52 х 66).
Вимога про стягнення середнього заробітку з 01.12.2020 р. задоволенню не підлягає.
Згідно до ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» день звільнення вважається останнім днем служби.
Тобто, вимушений прогул позивача розпочався з 02.12.2020 р.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.02.2019 р. у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата відповідних податків і внесків є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
Отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к про притягнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с про звільнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р.
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 р. по 05.02.2021 р. в розмірі 9 604,32 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р. та в частині виплати грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць.
В решті позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 09 лютого 2021 року.
Суддя О.С. Рябчук
Судове рішення № 94728597, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 05.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/163/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: