Рішення № 94728465, 29.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року Справа № 160/15715/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України, Київського квартирно-експуатаційного управління до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Експерту державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Перев`язко Марії Андріївни, треті особи - Пухівська сільська рада Броварського району Київської області, ДП "Центр державного земельного кадастру" та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії,,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Міністерства оборони України, Київського квартирно-експуатаційного управління до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Експерту державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Перев`язко Марії Андріївни про визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.03.2020 року № 4586/82-20 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 3221386801:01:058:0617 у Державному земельному кадастрі; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 3221386801:01:058:0617 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер № 3221386801:01:058:0617 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій та рішень відповідачів, які попри наявну інформацію щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони прийняли оскаржене рішення та вчинили протиправні дії щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 3221386801:01:058:0617.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою залучено третіх осіб та роз`яснено право та строки для надання до суду заяв по суті.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких остання зазначає, що указаний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером № 3221386801:01:058:0617 площею 2 га в межах Пухівської сільської ради, що бажає отримати у власність третя особа - ОСОБА_1 є частиною земельної ділянки площею 5 га, що була відведена у 1973 році для державних потреб, є землями оборони (розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 24.07.73 №503-рс).

Згідно з матеріалів справи, спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні позивачів, про що видано державний акт 23.09.75 р. Вказані обставини підтверджуються також листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 р. №8-10-0.222-13732/2-17

Із матеріалів справи також слідує, що Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Перев`язко Марією Андріївною 18.03.2020 року надано висновок державної експертизи за № 4586182-20, згідно з яким ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для введення особистого селянського господарства від 05.12.2018 року, що розроблявся Київською обласною філією Броварського районного виробничого відділу ДП «ЦДЗК». Підставою для розроблення проекту землеустрою визначено заяву ОСОБА_1 та судові рішення у справі

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером № 3221386801:01:058:0617 площею 2 га здійснена 15.06.2020 року Відділом у Томаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Підставою для вчинення таких дій слугував проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для введення особистого селянського господарства від 05.12.2018 року.

При вирішені спору суд виходить із того, що правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України від 17 червня 2004 року № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації» (далі - Закон № 1808-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1808-IV державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону № 1808-IV).

Суб`єктами державної експертизи є замовники та виконавці (частина перша статті 7 Закону № 1808-IV).

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 1808-IV виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.

Відповідно до статті 32 Закону № 1808-IV державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативному впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Аналіз указаних правових норм свідчить про те, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів; предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 35 Закону № 1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил (частина 7 статті 35 Закону № 1808-IV).

Разом з тим для оскарження (спростування) висновку державної експертизи проекту землевпорядної документації законодавством визначено певну процедуру.

Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, повинні подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону № 1808-IV уповноважений розглядати такі клопотання.

Заінтересовані особи мають право на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи лише в разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

У межах розгляду цієї справи судом не установлено, що позивачі не дотрималися процедури передбаченої статтею 37 Закону № 1808-IV, шляхом звернення з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, відповідно у них не виникло право для звернення до суду із цим позовом.

Тобто, між позивачами та розробником висновку відсутні правовідносини, так як позивачі не звертались до Держгеокадастру із відповідною заявою про скасування висновку державної експертизи або їх окремих положень, а тому їх права не могли бути порушені лише через те, що вони є користувачами земельної ділянки.

Окремо суд уважає за необхідне зазначити, що внесення відомостей в Держгеокадастр щодо реєстації земельної ділянки не порушує прав позивачів, оскільки внесення таких відомостей не є реєстрацією прав на цю земельну ділянку.

Позивач зазначає про порушення прав на земельну ділянку, проте такі твердження є помилковими, оскільки порушення прав саме позивачів судом не встановлено.

При цьому, вчинення відповідачами певних дій, що стосуються земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні у позивачів, не свідчить про порушення прав позивачів. Як зазначає сам позивач, такі права можуть бути порушені у майбутньому.

Додатково слід зазначити про публічно-правовий характер спору та безпідставність посилань третьої особи на відповідну судову практику, оскільки у рамках розглянутого спору, спірна земельна ділянка визначена за Міністерством оборони України та у суду відсутні відомості, що така ділянка перейшла у власність третьої особи.

За викладених обставин, позовні вимоги є передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Міністерства оборони України та Київського квартирно-експуатаційного управління - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна