Ухвала суду № 94728436, 09.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2020 р. Справа № 160/12530/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Алєксєєнко К.С. за участі: представника позивача: представника відповідача: представника третьої особи: Зюбан О.Б. не прибув Калашнікова В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання щодо закриття провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” до державного реєстратора виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчикова Дмитра Вікторовича, третя особа - профспілкова організація “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2020 року Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпроенерго” з урахуванням уточненої позовної заяви звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчикова Дмитра Вікторовича, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер 12001020000001106 від 26.03.2020 при проведенні державної реєстрації профспілкової організації “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго”, ідентифікаційний номер 43578650.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що дії щодо легалізації профспілки згідно з вимогами Закону №1045 з боку профспілкової організації “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” не було зроблено. Крім того, реєстрацію здійснено за адресою майна, яке належить АТ “ДТЕК Дніпроенерго” - м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, 1, при цьому жодної діяльності за вказаною адресою ця організація не здійснює. Таким чином, при здійсненні реєстрації профспілкової організації “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”, ідентифікаційний номер 43578650, державним реєстратором Апостолівської районної державної адміністрації порушено основні вимоги та принципи державної реєстрації, встановлені чинним законодавством, а саме: 1) документи прийнято до розгляду та здійснено реєстраційну дію з перевищенням повноважень. Відповідно до п. 3-2 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 №755, підставою для відмови у державної реєстрації є подання документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації”; 2) шляхом державної реєстрації засвідчено факт наявності відповідного статусу профспілкової організації не легалізованої згідно з вимогами ст. 16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999 № 1045. Відтак, дії державного виконавця щодо реєстрації профспілкової організації “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” порушують права, свободи та законні інтереси позивача.

03.12.2020 року від державного реєстратора виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчикова Д.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказаного відповідач зазначив про те, що У своєму позові Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» визначила відповідачем державного реєстратора виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчикова Д.В. Відповідно до розпорядження Апостолівського міського голови від 18.04.2017 року № 126-к, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника-адміністратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Апостолівської міської ради, де працює і по теперішній час. Відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» адміністратор центру надання адміністративних послуг приймає документи для отримання адміністративних послуг та видає їх готовий результат. Рішення про державну реєстрацію профспілки приймаються державними реєстраторами територіальних органів юстиції, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Таким чином, адміністратором ОСОБА_1 було прийнято документи для державної реєстрації профспілкової організації «Захист праці» у відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» та передано на розгляд та прийняття рішення про державну реєстрацію юридичної особи спеціалістам з державної реєстрації громадських формувань по м. Кривий Ріг та Криворізькому району, Апостолівському району, Софіївському району, Широківському району Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та в зворотньому напрямку видано готовий результат надання адміністративної послуги.

03.12.2020 року від третьої особи - профспілкова організація “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” до суду надійшло пояснення щодо позову, в якому профспілкова організація просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування вказаного третя особа зазначила, що при здійсненні реєстрації профспілкової організації «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» не було порушено жодних основних вимог та принципів державної реєстрації які встановлені чинним законодавством. Тобто, відповідач, якого зазначив позивач у позовній заяві, як адміністратор Апостолівського ЦНАПу здійснював тільки прийом пакету документів для реєстрації профспілкової організації для подальшого надання їх згідно функцій ЦНАПа до Апостолівському районному відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Реєстрацію та внесеня данних до реєстру згідно виписки яка додається виконала державний реєстратор Спіріна М.В., як зазначено у виписці від 27.03.2020 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію профспілкової організації «Захист праці» у Відокремленому Підрозділі Криворізька теплова електрична станція АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Профспілкова організація «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» пройшла легалізацію у відповідності вимог статті 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» № 1045. Підтвердженням тому є те, що профспілкова організація «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» є ланкою Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист Праці». З приводу цього статус профспілкової організації визначався Статутом Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист Праці». Згідно вимог статті 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» № 1045 профспілкова організація «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» при реєстрації надала до пакета документів повідомлення із свідоцтвом про легалізацію Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист Праці». Тому дії державного виконавця щодо реєстрації профспілкової організації «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» не якої мірі не порушили прав, свобод, та законних інтересів АТ «ДТЕК Дніпроенерго».

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 року зазначена вище справа розподілена та 08.10.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 12.10.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року розгляд справи №160/12530/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - профспілкову організацію “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у задоволенні заяви представника АТ “ДТЕК Дніпроенерго” – адвоката Дворнікова А.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї відмовлено.

У судове засідання 09.12.2020 року прибув представник позивача та представник третьої особи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо закриття провадження у даній справі.

Представник третьої особи поклався на розсуд суду.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що провадження у даній справі слід закрити з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18, пункти 5.7, 5.8), від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження 11-377апп18, пункти 28-30), від 2 квітня 2019 року у справі №137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18)).

Отже, вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу вчинення реєстраційної дії від 26.03.2020 року № 1 200 102 0000 001106 з державної реєстрації створення профспілкової організації “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (код 43578650). При цьому, позивачем у поданій до суду позовній заяві акцентується увага на тому, що державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчиковим Д.В. документи прийнято до розгляду та здійснено реєстраційну дію з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до п. 3-2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755, підставою для відмови у державної реєстрації є подання документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації. Шляхом державної реєстрації засвідчено факт наявності відповідного статусу профспілкової організації не легалізованої згідно з вимогами ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045. Отже, дії державного реєстратора щодо реєстрації профспілкової організації «Захист праці» у відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” порушують права, свободи та законні інтереси позивача.

Слід зазначити, що у справі, що розглядається, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю державної реєстрації створення, а також внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб відомостей про юридичну особу як - профспілкова організація “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”(код 43578650), що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

При цьому пункт 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України не обмежує склад учасників такого спору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/16196/18 адміністративне провадження №К/9901/1959/20.

Крім того, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації створення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 провадження № 11-771апп19.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, позицію Великої палати Верховного суду з даного питання, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та зазначає, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в адміністративній справі №160/12530/20, та враховуючи позицію Верховного Суду станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі №160/12530/20.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно норм частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд роз`яснює особі, яка звернулася з позовною заявою, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, позивач може звернутися до суду із відповідною заявою про повернення суми сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №160/12530/20 за позовною заявою Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” до державного реєстратора виконавчого комітету Апостолівської міської ради Красавчикова Дмитра Вікторовича, третя особа - профспілкова організація “Захист праці” у відокремленому підрозділі “Криворізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

При цьому, також роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 10 грудня 2020 року.

Суддя С. В. Прудник