
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/16884/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії із 75% до 70% грошового забезпечення, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі 75% від суми перерахованого грошового забезпечення зазначеного у довідці ліквідаційної комісії, яка є в пенсійній справі, починаючи з 01 січня 2016 року і заборговану у зв`язку із неправомірними діями відповідача суму виплатити одним платежем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України з 10 жовтня 1992 року та на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) отримує пенсію за вислугою років, яка була призначена у розмірі 75 % від суми грошового забезпечення.
Однак при перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України до 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103) відповідач зменшив її розмір з 75% до 70% суми грошового забезпечення.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок і виплату пенсії у розмірі 75 % від суми перерахованого грошового забезпечення, проте у задоволенні його заяви було відмовлено.
Уважає такі дії відповідача протиправними з огляду на що просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 01 лютого 2021 року №0300-0802-7/5033, відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що з 09 квітня 1992 року на підставі Закону №2262-ХІІ позивачу була призначена пенсія в розмірі 75% грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262, з урахування змін, внесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166 (далі – Закон №1166), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зазначене норма не зворотня в часі, не скасована та не визнана неконституційною.
Окрім того вказує, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про перерахунок пенсії йому було відомо ще в квітні 2018 року, коли було здійснено виплату перерахованої пенсії згідно Постанови №103.
З урахуванням зазначеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 21-24).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр.17).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 10 жовтня 1992 року отримує пенсію за вислугу 27 (двадцять сім) років, яка була призначена в розмірі 75 % грошового забезпечення.
Вказані обставини підтверджуються висновком про призначення пенсії від 22 жовтня 1992 року №81/2932 та посвідченням від 02 лютого 2007 року №5029 (арк. спр. 6, 12).
На підставі довідки ліквідаційної комісії МВС України у Волинській області від 23 березня 2018 року №2940 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) (арк. спр. 10, 35) та відповідно до Постанови №103, у квітні 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, у зв`язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 6117,41 грн (арк. спр. 11, 34).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 05 листопада 2020 року в якій просив відповідно до Закону №2262 здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі 75% від суми грошового забезпечення (арк. спр. 7-8), однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 23 листопада 2020 року №16606-16660/С-02/8-000/20 повідомило, що пенсію перераховано з 01 січня 2016 року з нового грошового забезпечення в розмірі 70% (максимальний) (арк. спр. 9).
ОСОБА_1 не погоджуючись з такими діями пенсійного органу звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон №2262-ХІІ.
Згідно із пунктом "а" частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів..
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №103, передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 з 10 жовтня 1992 року була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 75% сум грошового забезпечення, на виконання Постанови №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру 70 процентів суми грошового забезпечення, при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом із тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Водночас суд зауважує, що згідно листа ГУ ПФУ у Волинській області від 23 листопада 2020 року №16606-16660/С-02/8-000/20 з 01 січня 1996 року проводився перерахунок пенсії позивача в розмірі 76% сум грошового забезпечення та як убачається із матеріалів пенсійної справи №2932 подальші перерахунки пенсії здійснювалися з урахуванням 76% сум грошового забезпечення (арк. спр.28-33).
Тобто, відмінністю даної справи є те, що у спірних правовідносинах пенсія позивачу вперше була призначена за вислугою років у розмірі 75% грошового забезпечення, а в подальшому, внаслідок законодавчих змін, механізм обчислення пенсії позивача збільшився до 76% грошового забезпечення.
Верховний Суд в постанові від 28 січня 2021 року по справі №420/40/20 вказав, що правовий висновок Великої Палати Верховного від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Водночас, вірним застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження.
Натомість у всіх випадках при перерахунку пенсії призначеної особі відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсії пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку.
Такий правовий висновок, відповідає конституційним принципам щодо не допущення звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини та принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статтею 58 Конституції України.
Таким чином, оскільки на момент здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року на підставі Постанови №103 така пенсія обраховувалася у розмірі 76% грошового забезпечення, на думку суду, пенсійний орган повинен застосувати вказане відсоткове значення пенсії.
Відповідно до частини другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, з урахуванням вимог частини другої статті 9, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд уважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії позивача із 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку із 01 січня 2016 року, зобов`язання відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, вимога позивача про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити виплату заборгованої суми пенсії одним платежем до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Частина четверта статті 63 Закону №2262-XII передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Так, перерахунок пенсії позивачу проведено на підставі пункту 3 Постанови №103, абзац 2 якого визначав, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103.
Водночас 24 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (далі Постанова №108), відповідно до якої установлено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 01 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці (підпункт 2 пункту 1). Пунктом 2 вказаної Постанови пункти 1-3 Постанови №103 виключено.
Таким чином, оскільки Постановою №1088 з 01 січня 2020 року встановлено порядок виплати перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), а тому у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити виплату заборгованої суми пенсії одним платежем слід відмовити.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом №2262-ХІІ право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду в постанові від 22 січня 2019 року по справі №201/9987/17, від 19 березня 2019 року по справі №806/1952/18.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішення відповідача.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 10 грудня 2020 року №2 (арк. спр. 4) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 14).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії із 76 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку із 01 січня 2016 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2021 року.
Судове рішення № 94728249, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 08.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/16884/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: