Рішення № 94728028, 23.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 грудня 2020 р. Справа № 120/6848/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо визнання протиправними дій, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 04 листопада 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

02 листопада 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року.

Рішенням №905290170830 від 04 листопада 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 02 листопада 2020 року здійснило перерахунок пенсії позивача в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, обмеживши її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В подальшому, позивач звертався до пенсійного органу із заявами від 05 листопада 2020 року та від 09 листопада 2020 року, у яких просив виправити помилку, допущену при прийнятті рішення щодо перерахунку пенсії №905290170830 від 04 листопада 2020 року та здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, без обмеження її максимального розміру.

Проте, листами Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку.

Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 90 до 60, а також щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, у зв`язку із чим просить скасувати прийняте рішення №905290170830 від 04 листопада 2020 року в частині здійснення перерахунку пенсії, виходячи із 60% від суми місячної заробітної плати, а також в частині застосування обмеження пенсії максимальним розміром, та зобов`язати відповідача з 01 жовтня 2020 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з 90% місячної заробітної плати відповідно до довідки Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії Головним управлінням прийнято рішення №905290170830 від 04 листопада 2020 року щодо перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати та із застосуванням обмеження її максимальним розміром. При цьому, відповідачем зазначено, що відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року пенсія перераховується в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Разом із тим, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, у відзиві йдеться про те, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, яким до частини 1 статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни, згідно із якими максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, окрім іншого, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно й до Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати 10740 гривень. Головне управління вважає, що підстави для незастосування вказаної норми в частині обмеження виплати пенсії максимальним розміром відсутні.

21 грудня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив. Проте, судом вказана відповідь не береться до уваги, зважаючи на те, що частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

При ухваленні даного рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід звернути увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновків, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Зважаючи на те, що ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд її здійснювати в порядку письмового провадження, тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 04 листопада 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до перерахунку пенсії отримував пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

02 листопада 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905290170830 від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 з 02 листопада 2020 року здійснено перерахунок пенсії в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, при цьому обмеживши її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виправити помилку, допущену при прийнятті рішення щодо перерахунку пенсії №905290170830 від 04 листопада 2020 року у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, та просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці, без обмеження її максимального розміру.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №4791-4957/К-02/8-0200/20 від 09 листопада 2020 року заявника повідомлено про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку. При цьому зазначено, що відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року пенсія перераховується в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. При цьому, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", згідно із якими максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, окрім іншого, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати 10740 гривень.

09 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати рішення щодо перерахунок пенсії №905290170830 від 04 листопада 2020 року, а також повторно зазначив про те, що при здійсненні такого перерахунку відповідач зменшив розмір його пенсії з 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, до 60% від відповідної суми, обмеживши її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, за результатами розгляду якої відповідач листом від 16 листопада 2020 року вказав на відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку, виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром, а також надав рішення про проведений перерахунок пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Разом з тим, умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 20 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

Частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому, до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (надалі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 листопада 2009 року призначено пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

Проте, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.

Такі висновки знаходять своє підкріплення також в усталеній практиці суду конституційної юрисдикції.

Так, у рішенні від 05 квітня 2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд України вказав, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Натомість, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії виникла лише одна підстава її перерахунку, а саме збільшився розмір заробітної плати працівників органів прокуратури за відповідною посадою. Інші ж складові, зокрема й відсотковий розмір пенсійних виплат, не змінилися.

А тому суд переконаний, що відсотковий розмір вже призначеної пенсії є сталим та не може змінюватися.

Водночас, судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 до перерахунку становила 90% середньомісячного заробітку.

Проте, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 90% до 60% є протиправними, а тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивача) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон №3668-VI, статтею 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду), призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом були внесені відповідні зміни до частини 15 статті 50-1 Закону №1789-XII щодо обмеження пенсії, призначеної відповідно до цієї статті, у розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону №3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких станом на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Разом з тим, зазначене не свідчить про те, що у випадку позивача будь-які обмеження максимального розміру пенсії не діють.

Варто відзначити, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі норм, що діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення особи до відповідного органу.

Водночас, приписи частини 1 статті 2 Закону №3668-VI встановлюють саме з 01 жовтня 2011 року обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та яка застосовується до категорії пенсіонерів, яким пенсія призначена, зокрема, відповідно до Закону №1789-ХІІ.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 11 листопада 2020 року у справі №759/9981/16-а.

Також подібні обмеження щодо максимального розміру пенсії передбачені й частиною 15 Закону №1697-VІІ.

Суд зазначає, що положення щодо обмеження пенсії максимальним розміром є чинними, не визнавалися неконституційними, а тому підлягають застосуванню.

В ході судового розгляду встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір мав би становити 49744,51 гривень. При цьому, відповідач, здійснюючи позивачеві перерахунок пенсії, виходив з того, що частиною 15 статті 86 Закону №1697-VІІ, а також частиною 1 статті 2 Закону №3668-VI встановлено обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

Відтак, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії частини 1 статті 2 Закону №3668-VI, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області обгрунтовано здійснено перерахунок пенсії позивача із обмеженням її максимальним розміром.

Отже, наведені вище аргументи спростовують твердження позивача щодо безпідставного застосування при перерахунку пенсії обмеження її максимальним розміром, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що ж стосується позовної вимоги щодо скасування рішення відповідача №905290170830 від 04 листопада 2020 року в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, а також в частині застосування обмеження пенсії максимальним розміром, то варто врахувати те, що відповідно до вказаного рішення пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача, врахувавши при цьому довідку Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, однак зменшивши при цьому відсоткове значення розміру пенсії із 90% до 60% та застосувавши обмеження пенсії максимальним розміром.

Тобто, відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 здійснено перерахунок його пенсії, проте, здійснюючи такий перерахунок, ним допущено протиправні дії, що полягають у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії позивача до 60%.

А відтак, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 90% до 60% середньомісячної зарплати.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправні дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача, тому позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 90% середньомісячної зарплати, що вказана у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми, також підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із 90% до 60% суми місячної заробітної плати під час її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи із 90% суми місячної заробітної плати, що вказана у довідці Вінницької обласної прокуратури №21/162 від 22 жовтня 2020 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 23.12.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович