Рішення № 94727725, 03.02.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/539/20

Провадження №34/913/539/20

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Баштовій М.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД», м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 437 786 грн. 16 коп.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Лисянська Т.М., дов. б/н від 04.01.2021 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: адвокат Дашко Ю.І., ордер серія АА №058140 від 08.12.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Рубіжанська міська рада Луганської області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД», в якій просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 437 786 грн. 16 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2020 до позивача від відповідача надійшла заява, в якій повідомив, що ТОВ «Боцман ЛТД» є власником об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 і просив надати дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, з метою передачі в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Як зазначає позивач, право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, відповідач зареєстрував 16.01.2020, що підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Позивач вказує, що відповідач протягом тривалого часу не вчиняв дій спрямованих на оформлення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, хоча фактично користувався зазначеною земельною ділянкою.

В зв`язку з наведеним, позивачем за період з 16.01.2020 по 17.08.2020 нарахована до стягнення з відповідача сума безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4412500000:14:001:0045, яка знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 у розмірі 437 786 грн. 16 коп., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020 справу №913/539/20 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.11.2020 о 14 год. 45 хв.

В судовому засіданні 04.11.2020 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, надав усні пояснення та підтримав позов.

Представник відповідача у судове засідання 04.11.2020 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Станом на 04.11.2020 відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.11.2020 продовжено відповідачу строк для надання відзиву до 01.12.2020 (включно). Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам. Відкладено підготовче засідання на 09.12.2020 о 14 год. 20 хв.

02.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому вказує, що ТОВ «Боцман ЛТД» дійсно володіє на праві власності нерухомим майном – 19/100 частки об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, право власності на яке було зареєстровано 16.01.2020. В той же час, відповідач зазначає, що 81/100 частки вказаного об`єкта володіє приватна особа Козлов В.М. До того ж, відповідач звертає увагу, що до складу його частки нерухомого майна входять також такі об`єкти як: блок допоміжних цехів – И, будівля відділу головного механіка – ТТ, станція перекачки – Н, насосна станція – О, пункт підігріву – П, пункт підігріву – Р, сторожка – С, водонасосна – В, насосна АЗС – Х, АЗС – Ц.

Відповідач стверджує, що позивач ще у 2008 році передав земельну ділянку площею 0,0121 га за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, під трансформаторну підстанцію ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», однак не вилучив цю частину із загального масиву земельної ділянки, тому на даний час має місце накладення цих земельних ділянок.

Крім того, відповідач вказує, що на земельній ділянці, яка раніше перебувала в оренді ПП «Фірма Віал», перебувають об`єкти, на які ТОВ «Боцман ЛТД» не набуло права власності, а саме: дорога загального користування, відстійник, покинутий спортивний майданчик, частина земельної ділянки під багаторічними насадженнями та чагарниками, що унеможливлює користування ним землею, яку вони займають.

Відповідач зазначає, що твердження позивача про використання ТОВ «Боцман ЛТД» земельної ділянки площею 4,1438 га є безпідставним, оскільки на даний час існує невідповідність щодо меж, площі та інших даних щодо цієї земельної ділянки, її інвентаризація не проведена, розміри не визначені та не затверджені, межі не винесені в натурі, межові знаки та сама земельна ділянка не передані відповідачу.

Також відповідач не погоджується з розміром нормативної грошової оцінки, зазначеної позивачем, та вважає, що застосування індексації нормативної грошової оцінки 1,897 є безпідставним та неправомірним. В зв`язку з наведеним відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.12.2020 взяли участь представники сторін.

Представник позивача в режимі відеоконференції надав усні пояснення та підтримав позов.

Представник відповідача надав усні пояснення та проти позову заперечив.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2020 встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 31.12.2020 (включно). Запропоновано позивачу надати відповідь на відзив з доказами направлення іншій стороні. Встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на подання до суду заперечення. Запропоновано відповідачу у разі отримання відповіді на відзив надати обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншій стороні. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення або заперечення щодо клопотання відповідача про призначення судової комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 13.01.2021 о 14 год. 45 хв.

14.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що у власність відповідача перейшла така ж сама частка об`єкту нерухомого майна, яка перебувала у власності попереднього власника майна – ТОВ «Віалагротранс», тому в момент реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно до відповідача перейшла земельна ділянка на тих самих підставах та в такому ж розмірі, що й у попереднього орендаря, а саме 4,1438 га.

Також позивач зазначає, що у нього немає будь-яких підстав сумніватися у достовірності розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:14:001:0045, яка розташована по вул. Заводська 30 в м. Рубіжне Луганської області, зазначеної у витягу 05.08.2020 №521 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки наразі вказаний витяг є чинним.

Позивач вважає, що для зменшення розміру нормативної грошової оцінки за рахунок зменшення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки – Кф, відповідач мав вжити заходів щодо внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру через проект відведення земельної ділянки або розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, а також актуалізувати відомості про код класифікації цільового призначення землі (КВЦПЗ). Проте, відповідач таких заходів не вжив, до міської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації не звертався, дій, спрямованих на актуалізацію відомостей про код КВЦПЗ не вчинив. Тому, на думку позивача, сума безпідставно збережених коштів була нарахована правильно та складає 437 786 грн. 16 коп.

В зв`язку з викладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.01.2021 взяли участь представники сторін.

Представник позивача в режимі відеоконференції надав усні пояснення та підтримав позов.

Представник відповідача надав усні пояснення та проти позову заперечив.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.01.2021 у задоволенні клопотання відповідача від 05.01.2021 про зупинення провадження у справі №913/539/20 відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача від 30.11.2020 про витребування доказів відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача від 08.12.2020 про призначення судової комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою відмовлено. Закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021 о 14 год. 50 хв.

В судовому засіданні 03.02.2021 взяли участь представники сторін.

16.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява №024-022/77 від 06.01.2021 про зміну реквізитів, в якій просив змінити реквізити Рубіжанської міської ради в пункті 2 позовної заяви на реквізити: отримувач ГУК у Луг.обл/МТГм.Рубіжн/18010600 код отримувача 37991110 банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) номер рахунку UA908999980334149812000012497.

Розглянувши вказану заяву, суд приймає до уваги нові реквізити Рубіжанської міської ради в пункті 2 позовної заяви.

02.02.2021 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання від 29.01.2021 про зупинення провадження у справі, в якому просив зупинити провадження у справі №913/539/20 за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД» про стягнення 437 786 грн. 16 коп. до набрання законної сили рішенням у справі №360/4690/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа – Рубіжанська міська рада Луганської області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, яка знаходиться в провадженні Луганського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що розгляд справи №913/539/20 неможливий до набрання законної сили рішенням у справі №360/4690/20.

Позивач в судовому засіданні 03.02.2021 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд зауважує, що відповідач вже заявляв клопотання аналогічного змісту, а саме клопотання від 05.01.2021 про зупинення провадження у справі. Суд розглянув вказане клопотання та ухвалою від 13.01.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 05.01.2021 про зупинення провадження у справі №913/539/20.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача від 29.01.2021 про зупинення провадження у справі та відмовляє в його задоволенні, в зв`язку з необґрунтованістю.

Також в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про призначення економічної експертизи.

Згідно положень ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на вказане, дане клопотання суд залишає без розгляду.

Представник позивача в режимі відеоконференції надав усні пояснення по суті справи та підтримав позов.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи та проти позову заперечив.

03.02.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області №75/70 від 29.09.2010 затверджено технічну документацію з землеустрою для складання документів, що підтверджують право на земельну ділянку та надано Приватному підприємству «Фірма Віал» (далі – ПП «Фірма Віал») в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 4,1438 га, яка знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, для розміщення автотранспорту, ремонтних і складських приміщень (т. І, а.с. 6).

На підставі вказаного рішення 16.05.2011 між Рубіжанською міською радою Луганської області (Орендодавець) та ПП «Фірма Віал» (Орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого ПП «Фірма Віал» передано в строкове платне користування (оренду) на 49 років земельну ділянку загальною площею 4,1438 га для розміщення автотранспорту, ремонтних і складських приміщень, яка знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 (т. І, а.с. 40-41).

Даний Договір оренди землі було зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Рубіжне, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.05.2011 за №441250004000005.

18.06.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалагротранс» (далі – ТОВ «Віалагротранс») було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.06.2013 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №5022582 від 18.06.2013 (т. І, а.с. 51-52).

В подальшому ПП «Фірма Віал» звернулось до Рубіжанської міської ради Луганської області із заявою №Ф-КВ-180613/01 від 18.06.2013, в якій просило припинити дію Договору оренди землі від 16.05.2011, в зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 до ТОВ «Віалагротранс» (т. І, а.с. 39).

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 27.06.2013 №34/40 припинено дію Договору оренди землі від 16.05.2011 №441250004000005, укладеного між Рубіжанською міською радою та ПП «Фірма Віал», на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, площею 4,1438 га (кадастровий номер 4412500000:14:001:0045) для розміщення автотранспорту, ремонтних і складських приміщень. Зобов`язано ПП «Фірма Віал» укласти додаткову угоду про припинення договору оренди землі (т. І, а.с. 26).

22.07.2013 Рубіжанська міська рада Луганської області (Орендодавець) та ПП «Фірма Віал» (Орендар) уклали Додаткову угоду від 22.07.2013, відповідно до умов якої Договір оренди землі від 16.05.2011 №441250004000005 вважається розірваним з моменту прийняття рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 27.06.2013 №34/40 (т. І, а.с. 74).

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області №36/60 від 26.09.2013 надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ТОВ «Віалагротранс» попередньою площею 4,1438 га з метою передачі в оренду для розміщення об`єкта нерухомого майна в м. Рубіжне по вул. Заводській, 30 (т. І, а.с. 53).

Надалі рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.06.2015 №51/22 надано в оренду ТОВ «Віалагротранс» на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:14:001:0045) площею 4,1438 га із земель комунальної власності (категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, для розміщення нерухомого майна та зобов`язано ТОВ «Віалагротранс» укласти договір оренди землі з Рубіжанською міською радою (т. І, а.с. 66).

Однак, як зазначає позивач, договір оренди землі між ТОВ «Віалагротранс» та Рубіжанською міською радою Луганської області так і не було укладено, оскільки ТОВ «Віалагротранс» після прийняття рішення від 17.06.2015 №51/22 з метою укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 4,1438 га до Рубіжанської міської ради Луганської області не зверталося.

18.08.2020 до Рубіжанської міської ради Луганської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД» (далі – ТОВ «Боцман ЛТД», відповідач) №180820/01 від 18.08.2020, в якій відповідач повідомив позивача про те, що є власником об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, та просив надати дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, з метою передачі в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (т. І а.с. 77).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №223032009 від 08.09.2020 ТОВ «Боцман ЛТД» 16.01.2020 зареєструвало за собою право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 (т. І а.с. 78-79).

Як зазначає позивач, відповідач протягом тривалого часу не вчинив необхідних дій спрямованих на оформлення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, що свідчить про відсутність укладеного договору оренди на вказану земельну ділянку та відсутність його державної реєстрації.

Позивач вважає, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатніх правових підстав та за рахунок власника земельної ділянки зберіг в себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 16.01.2020 по 17.08.2020 в розмірі 437 786 грн. 16 коп.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що ТОВ «Боцман ЛТД» дійсно володіє на праві власності нерухомим майном – 19/100 частки об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, право власності на яке було зареєстровано 16.01.2020. В той же час, відповідач зазначає, що 81/100 частки вказаного об`єкта володіє приватна особа ОСОБА_1 . До того ж, відповідач звертає увагу, що до складу його частки нерухомого майна входять також такі об`єкти як: блок допоміжних цехів – И, будівля відділу головного механіка – ТТ, станція перекачки – Н, насосна станція – О, пункт підігріву – П, пункт підігріву – Р, сторожка – С, водонасосна – В, насосна АЗС – Х, АЗС – Ц.

Відповідач стверджує, що позивач ще у 2008 році передав земельну ділянку площею 0,0121 га за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, під трансформаторну підстанцію ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», однак не вилучив цю частину із загального масиву земельної ділянки, тому на даний час має місце накладення цих земельних ділянок.

Крім того, відповідач вказує, що на земельній ділянці, яка раніше перебувала в оренді ПП «Фірма Віал», перебувають об`єкти, на які ТОВ «Боцман ЛТД» не набуло права власності, а саме: дорога загального користування, відстійник, покинутий спортивний майданчик, частина земельної ділянки під багаторічними насадженнями та чагарниками, що унеможливлює користування ним землею, яку вони займають.

Відповідач зазначає, що твердження позивача про використання ТОВ «Боцман ЛТД» земельної ділянки площею 4,1438 га є безпідставним, оскільки на даний час існує невідповідність щодо меж, площі та інших даних щодо цієї земельної ділянки, її інвентаризація не проведена, розміри не визначені та не затверджені, межі не винесені в натурі, межові знаки та сама земельна ділянка не передані відповідачу.

Також відповідач не погоджується з розміром нормативної грошової оцінки, зазначеної позивачем, та вважає, що застосування індексації нормативної грошової оцінки 1,897 є безпідставним та неправомірним.

В зв`язку з наведеним відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 14 Конституції України унормовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Положеннями ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про плату за землю» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Податковим кодексом України (далі – ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з п "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відносини щодо відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки і регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Разом з тим, положеннями глави 83 ЦК України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України ).

Відтак, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою.

Як зазначалося вище, ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №223032009 від 08.09.2020 (т. І а.с. 78-79).

В свою чергу матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником нерухомого майна права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення нового договору оренди з Рубіжанською міською радою та державної реєстрації такого права.

Зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст. 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, ТОВ «Боцман ЛТД», як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Рубіжанській міській раді Луганської області на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

При цьому, Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, неодноразово зазначалося, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати) є сформованим об`єктом цивільних прав з кадастровим номером 4412500000:14:001:0045 та була таким протягом усього періоду, зазначеного у позові, а саме з 16.01.2020 по 17.08.2020.

Крім того, суд зауважує, що розрахунок безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17.

Таким чином, з вказаних норм законодавства вбачається, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки здійснюється шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Матеріали справи містять Витяг з із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №521 від 05.08.2020, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:14:001:0045, що розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, складає 24 780 349 грн. 98 коп. (т. І а.с. 76).

На підставі Витягу з із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №521 від 05.08.2020 позивачем здійснено розрахунок заборгованості за користування відповідачем земельною ділянкою (т. І а.с. 75).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4412500000:14:001:0045 за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, у період з 16.01.2020 по 17.08.2020 становить 437 786 грн. 16 коп.

З огляду на вказане, відповідач має повернути позивачу безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 437 786 грн. 16 коп.

Доводи відповідача про те, що він використовував земельну ділянку площею меншою ніж 4,1438 га, оскільки він є власником лише 19/100 частки об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, а власником решти вказаного об`єкта виступає інша особа, є необґрунтованими, так як у власність відповідача перейшла така ж сама частка об`єкту нерухомого майна, яка перебувала у власності попереднього власника майна – ТОВ «Віалагротранс», тому в момент реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно до відповідача перейшла земельна ділянка на тих самих підставах та в такому ж розмірі, що й у попереднього орендаря, а саме 4,1438 га.

Посилання відповідача на передання позивачем частини земельної ділянки іншому землекористувачу, в зв`язку з чим на даний час має місце накладення земельних ділянок, не спростовує факту користування ТОВ «Боцман ЛТД» у період з 16.01.2020 по 17.08.2020 земельною ділянкою за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, площею саме 4,1438 га, відповідно до даних, що містяться у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №521 від 05.08.2020.

Твердження відповідача відносно того, що на даний час існує невідповідність щодо меж, площі та інших даних щодо цієї земельної ділянки, її інвентаризація не проведена, розміри не визначені та не затверджені, межі не винесені в натурі, межові знаки та сама земельна ділянка не передані відповідачу, суд вважає безпідставними, оскільки протягом часу користування земельною ділянкою за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, без належних правових підстав у період з 16.01.2020 по 17.08.2020 відповідач не вжив будь-яких дій щодо усунення вказаних недоліків, до Рубіжанської міської ради, в тому числі і з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації, не звертався.

Стосовно доводів відповідача щодо незгоди з розміром нормативної грошової оцінки, зазначеної у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №521 від 05.08.2020, зокрема, в зв`язку із застосуванням індексації нормативної грошової оцінки 1,897, суд зазначає, що вони не стосуються предмету розгляду даної справи. До того ж, на час розгляду справи вказаний Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є чинним.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, заперечення відповідача проти позову суд визнає необґрунтованими та не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 437 786 грн. 16 коп. є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню повністю.

В зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 437 786 грн. 16 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 6 566 грн. 79 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Рубіжанської міської ради Луганської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД» (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, буд. 6, ідентифікаційний код 43434145) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2, ідентифікаційний код 26023286) безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 437 786 грн. 16 коп. (реквізити для зарахування: отримувач ГУК у Луг.обл/МТГм.Рубіжн/18010600 код отримувача 37991110 банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) номер рахунку UA908999980334149812000012497).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боцман ЛТД» (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, буд. 6, ідентифікаційний код 43434145) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2, ідентифікаційний код 26023286) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6 566 грн. 79 коп. (реквізити для зарахування: код за ЄДРПОУ 26023286, банк одержувача ДКСУ, м. Київ, р/р UA198201720344290005000161571).

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному пп. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 09.02.2021.

Суддя А.В. Іванов