Рішення № 94727319, 08.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2021Справа № 910/16449/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кремспецмаш"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МТС ЛОГІСТИК"простягнення 36 492, 41 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кремспецмаш" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС Логістик" про стягнення суми основного боргу в розмірі 17 040, 20 грн, інфляційних втрат в розмірі 6 065, 85 грн, 3% річних в розмірі 3 063, 22 грн та пені в розмірі 10 323, 14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором № 0203-2018-1 від 20.03.2020 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/16449/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 06.11.2020 про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2020.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТС ЛОГІСТИК" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КРЕМСПЕЦМАШ" було укладено договір № 0203-2018-1 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконувати ремонт та технічне обслуговування (далі - роботи) транспортних засобів замовника (далі - ТЗ), а також використовувати при наданні послуг запасні частини та матеріали, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати виконані роботи, запасні частини та матеріали на умовах, визначених цим договором.

Приймання ТЗ здійснюється у присутності повноважного представника замовника по акту передачі-приймання ТЗ. Акт передачі-приймання ТЗ для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту підписується власником ТОЗ чи повноважним представником замовника та особою, відповідальною за прийняття ТЗ до ремонту і скріплюється печаткою виконавця. У разі виконання робіт у присутності замовника - Акт передачі-приймання ТЗ може не складатися (п. 2.1. договору).

Відповідно до положень п. 2.3. договору, роботи виконуються відповідно до Замовлення-Наряду, який підписується представниками сторін і є невід`ємною частиною цього договору. Підпис замовника Наряду-Замовлення на надання послуг є офіційним підтвердженням його згоди з усіма пунктами заявленого обслуговування чи ремонту (об`ємом послуг, їх вартістю та строком надання). В Нарядах-Замовленнях та Актах виконаних робіт зазначається перелік виконаних робіт та їх вартість, перелік та вартість використаних запасних частин та допоміжних матеріалів, що використовує виконавець, перелік деталей та матеріалів, наданих замовником для виконання робіт, а також терміни виконання робіт. Роботи виконуються за умови пред`явлення замовником наступних документів:

- документа, що посвідчує особу замовника (паспорт, посвідчення для фізичних осіб і довіреність для представників юридичних осіб);

- оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

- документа, який підтверджує право замовника на користування ТЗ, якщо він не є його власником.

Після закінчення робіт ТЗ видається особі, уповноваженій замовником на його отримання. Підставою для видачі ТЗ є довіреність. Уповноважений на отримання ТЗ з ремонту представник замовника зобов`язаний також прийняти виконані виконавцем роботи з ремонту та технічного обслуговування згідно Наряду-Замовлення, шляхом підписання Акту виконаних робіт. Сторони домовились вважати належним чином уповноваженими представниками сторін з питань прийняття виконаних робіт осіб, що підписують від імені сторін Наряд-Замовлення та Акт виконаних робіт (п. п. 2.10., 2.11. договору).

Пунктом 4.1. передбачено, що вартість робіт, запасних частин та матеріалів зазначається в Акті виконаних робіт, що складається виконавцем після проведення ремонту та/або технічного обслуговування автомобіля і підписується представниками обох сторін та у рахунку-фактурі згідно п. 4.2. цього договору.

Замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та отримання відповідного рахунку-фактури. Виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку, якщо виконавець не зареєструє в установленому порядку податкову (протягом 180 календарних днів) накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних внаслідок чого у замовника не виникне право на податковий кредит по такій податковій накладній, сторони погодили, що вартість послуг, що фактично надані, автоматично зменшуються на 20%. Таке зменшення ціни послуг є заздалегідь погодженим сторонами і не потребує додаткового письмового погодження. Таке зменшення ціни здійснюється в частині вартості послуг на які не видана або не зареєстрована податкова накладна. Сторони зобов`язуються провести відповідне коригування сум заборгованостей в своєму обліку (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 7.6., договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 23.03.2018 за Актами передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту № 108, виконавець прийняв на відповідальне зберігання майно замовника, а саме - а/м MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У кошторисі № 108 від 23.03.2018 проведення ремонтних робіт автомобіля модель а/м MAN державний номерний знак НОМЕР_1 вказано загальну вартість послуг в розмірі 36 226,80 грн, а у кошторисі № 109 від 23.03.2018 на проведення ремонтних робіт автомобіля модель причіп держ. номер НОМЕР_2 вказано загальну вартість робіт 22 813, 40 грн.

За актами прийому передачі виконаних робіт № 106 та № 107 від 26.03.2018, прийнято послуги на загальну суму 59 040, 20 грн, а за актами передавання-приймання № 106 та № 107 від 26.03.2018 майно передане замовнику.

10.07.2019 ТОВ "НВП "КРЕМСПЕЦМАШ" направило на адресу ТОВ "МТС ЛОГІСТИК" Претензію № 10-7/19 про сплату боргу по договору № 0203-2018-1 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 20.03.2018 у загальному розмірі 59 040, 20 грн.

З огляду на долучені позивачем копії платіжних доручень, замовник виконав оплату за ремонт авто на наступні суми:

- платіжне доручення № 1358 від 22.08.2019 на суму 2 000, 00 грн;

- платіжне доручення № 1494 від 26.09.2019 на суму 30 000, 00 грн;

- платіжне доручення № 1516 від 02.10.2019 на суму 10 000, 00 грн.

Таким чином, за твердженнями позивача, досі залишаються не оплаченими послуги на суму 17 040,20 грн, а оплата, яка була все ж проведена, здійснена замовником із простроченням.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за договором на суму загальну суму 59 040, 20 грн.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг за договором на момент розгляду справи настав.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість у розмірі 17 040, 20 грн не спростована.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 17 040, 20 грн.

У той же час, з огляду на підписання директором відповідача актів виконаних робіт та кошторисів, можна дійти висновку про дотримання сторонами умов п. 4.2. договору.

Крім того, жодних зауважень стосовно наданих послуг з боку відповідача матеріали справи не містять, а часткова оплата замовником підтверджує факт надання послуг та прийняття таких послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "МТС ЛОГІСТИК".

Стосовно складеного сторонами Акту звірки розрахунків на суму 59 040, 20 за період 2018 р. за договором № 0203-2018-1 від 20.03.2018 суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо (зокрема не може засвідчувати факт належного, або неналежного виконання зобов`язань з надання послуг), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Таким чином, акти звірки є суто бухгалтерськими документами за якими бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Надані позивачем первинні документи, а саме кошториси та акти прийому-передачі виконаних робіт підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за договором та виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та відповідно кредиторської заборгованості у відповідача.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив повного розрахунку з позивачем за надані послуги, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 17 040, 20 - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 6 065, 85 грн та 3% річних в розмірі 3 063, 22 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом п. 5.2. договору, у випадку затримки оплати замовник зобов`язаний сплатити виконавцю пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 3 063, 22 грн, інфляційних втрат в розмірі 6 065, 85 грн та пені в розмірі 10 323, 14 грн підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КРЕМСПЕЦМАШ" з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КРЕМСПЕЦМАШ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС ЛОГІСТИК" (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, оф. 43; код ЄДРПОУ 41312353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КРЕМСПЕЦМАШ" (39622, Полтавська обл., м. Керменчук, вул. Свіштовська, 1; код ЄДРПОУ 41255149) суму основного боргу в розмірі 17 040,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 065, 85 грн, 3% річних в розмірі 3 063, 22 грн, пеню в розмірі 10 323,14 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 08.02.2021 року.

Суддя Ю.О.Підченко