Постанова № 9472560, 19.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2010 р. № 2-а- 41087/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Дерев`янка Д.В.,

представника відповідача - Лисенка М.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК Технолоджи Груп" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі міста Харкова № 0000072330/0 від 12.02.2009 р., № 0000072330/1 від 19.03.2009 р., № 0000072330/2 від 02.06.2009 р. про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на прибуток підприємств в сумі 93750,00 грн. за основним платежем та 20869,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000012601/0 від 12.02.2009 р., № 0000012601/1 від 19.03.2009 р., № 0000012601/2 від 02.06.2009 р. про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на додану вартість в сумі 75000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в період з 11.12.2008 року по 20.01.2009 року було проведено виїзду планову перевірку ТОВ «Технолоджи Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами проведення якої відповідачем складено Акт № 98/23-04/35860246 від 26.01.2009 року, на підставі якого прийняті вищезазначені рішення. Позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню нечинними.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечував та пояснив, що в період з 11.12.2008 року по 20.01.2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено виїзду планову перевірку ТОВ «Технолоджи Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами проведення якої відповідачем складено Акт № 98/23-304/35860246 від 26.01.2009 року. На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі міста Харкова 12.02.2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000072330/0 про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на прибуток підприємств в сумі 93750,00 грн. за основним платежем та 20869,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000012601/0 про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на додану вартість (надалі ПДВ) в сумі 75000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача, податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 93750,00 грн. за основним платежем та 20869,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визначена у податковому повідомленні-рішенні № 0000072330/0 від 12.02.2009 р. та сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є обґрунтованою.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова в період з 11.12.2008 року по 20.01.2009 року було проведено виїзду планову перевірку ТОВ «Технолоджи Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами проведення якої відповідачем складено Акт № 98/23-304/35860246 від 26.01.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Правочини вчинені ТОВ ФПК „Технолоджи Груп” з ТОВ „Альвейськ 07” та ТОВ „Компані Стріт” та надалі „по ланцюгу постачання” ДПІ у Ленінському районі міста Харкова визнано нікчемними. Відкориговано валові доходи та валові витрати за рахунок визнання угод нікчемними за період з 30.05.2008 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 14198838,69 грн. До складу валових витрат віднесено суми витрат по придбанню товарів, які не підтверджені первинними документами за період з 30.05.2008 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 375000,00 грн. Податок на прибуток за період з 30.05.2008 р. по 30.09.2008 р. занижено на загальну суму 93750,00 грн. Відкориговані податкові зобовязання та податковий кредит за рахунок визнання угод нікчемними за період з 30.05.2008 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 4411872,32 грн. До складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по придбанню робіт, які не підтверджені первинними документами за період з 30.05.2008 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 75000,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі міста Харкова 12.02.2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000072330/0 про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на прибуток підприємств в сумі 93750,00 грн. за основним платежем та 20869,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000012601/0 про визначення податкового зобовязання ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» з податку на додану вартість (надалі ПДВ) в сумі 75000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.Відповідачем на підставі наданих до перевірки документів в акті перевірки зазначено, що TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» здійснювало поставку продукції ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» на підставі Угоди на постачання товарів, укладеними між ТОВ «Альвєйськ 07» та ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» № 11/06/08 від 11.06.2008 року, № 17/06/08 від 17.06.2008 р., № 4/06 від 11.06.2008 р. та Угоди на постачання товару, укладені між ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» № 10/06/08 від 10.06.2008 р., № 01/07/08 від 01.07.2008 р.

Відповідач в акті перевірки та своїх запереченнях зазначив, що в ході перевірки TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» з постачальниками та покупцями, а також виявлено, що дані, які відображені TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» у деклараціях з податку на прибуток та додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсним. Як зазначено відповідачем, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова при проведенні документальної перевірки встановлено правочини вчинені TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» з ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» та надалі „по ланцюгу постачання” є нікчемними.

Суд не приймає до уваги вищезазначені твердження відповідача і вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинений між позивачем та TOB «Компані Стріт» і ТОВ «Альвєйськ 07» є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція дійсності правочину).

Відповідачем не надано доказів про те, що договори які були укладені між позивачем та TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» визнані судом недійсними. Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що правочини, які були вчинені між позивачем та TOB «Компані Стріт» і ТОВ «Альвєйськ 07» є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не встановлена законом, а також він не визнаний судом недійсним.

Отже, відповідач вийшов за межі своїх повноважень та фактично неправомірно застосував до позивача наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним (без визнання їх недійсними судом) у вигляді відкориговання валових доходів та валових витрат позивача, донарахування ним позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та ПДВ та невизнання податкового кредиту позивача.

Як вбачається з акту перевірки, усі вищезазначені спірні угоди та відповідні первинні документи від підприємства ТОВ «Альвєйськ 07» підписані Калініним С.П., а від підприємства ТОВ «Компані Стріт» підписані керівником підприємства Котовським В.М., які в Єдиному державному реєстрі не значяться як керівники данних суб'єктів господарювання. Тому, на думку відповідача, всі угоди та первинні документи, що були підписані цими фізичними особами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Наявні в матеріалах справи протокол б/н загальних зборів учасників ТОВ „Альвєйськ 07” від 29.01.2008 року та протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Компані Стріт» від 29.12.2007 року спростовують вищезазначені твердження відповідача, так як даними рішеннями загальних зборів засновників Калініна С.П. та Котовського В.М. призначено виконуючими обовязки директорів ТОВ „Альвєйськ 07” та ТОВ «Компані Стріт» відповідно. На час оформлення усіх угод, видаткових та податкових накладних вищезазначені рішення загальних зборів учасників ТОВ „Альвєйськ 07” та ТОВ «Компані Стріт» визнано судом недійсним не було, засновниками не скасовано. Отже, оформлення Калініним С.П. та Котовським В.М. усіх спірних угод, податкових та видаткові накладних відбувалося належним чином та у відповідності до наданих ним засновниками ТОВ „Альвєйськ 07” та ТОВ «Компані Стріт» повноважень.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Відповідно до п.п. 3.4.1. п. 3.4. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також - законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, громадян-підприємців.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з ч.1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг дій та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд дійшов висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, оригіналу рішення загальних зборів засновників його підприємства та печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили незаконність правової поведінки ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» у взаємовідносинах з ТОВ "Альвєйськ 07" та TOB "Компані Стріт" до суду не надано, а судом самостійно не встановлено.

Згідно приписів п.п. 2.3.4 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Отже, висновки органу податкової служби щодо нікчемності вищезазначених угод не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, зазначеним в акті перевірки, що первинні документи (видаткові та податкові накладні) надані ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» для перевірки отримані від ТОВ «Альвєйськ 07» та ТОВ «Компані Стріт» на порушення п.2.1-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, не спричиняють реального настання правових наслідків, не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, усі первинні документи з боку ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» та ТОВ „Альвєйськ 07” і ТОВ «Компані Стріт» було належним чином оформлено уповноваженими особами з додержанням вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та скріплено печатками підприємства.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки, що „надані документи (Акти приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень, вересень 2008 року, оформлені між ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» та ТОВ «Релан» згідно з договором підряду № 16/06/1 від 16.16.06.2008 р.) не оформлені належним, а саме: не підписані посадовими особами підприємств та не вказано обєкт, де виконувалися роботи». Дані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Як сам договір підряду № 16/06/1 від 16.16.06.2008 р. так і Акти приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень, вересень 2008 року, з боку ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» підписано директором Мошенським О.В., а з боку ТОВ «Релан» підписано в.о. директора Мельником А.В. та завірено печатками обох підприємств. Жодною нормою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або будь-якою іншою нормою права діючого законодавства не встановлено, що при відсутності вказівок на вищезазначених Актах приймання виконаних підрядних робіт «обєкту де виконувалися роботи» цей акт автоматично втрачає силу первинного документа і не може бути доказом в підтвердження факту здійснення господарської операції. Отже, висновки в Акті перевірки посадових особи ДПС, що до складу валових витрат віднесено суми витрат по придбанню товарів, які не підтверджені первинними документами за період з 30.05.2008 року по 30.09.2008 року на загальну суму 375000,00 грн. є хибними. Відповідно є хибним висновок відповідача про заниження ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» податку на прибуток за період з 30.05.2008 року по 30.09.2008 року на загальну суму 93750,00 грн.

В акті перевірки відповідач помилково дійшов до висновку, про те що «за рахунок порушення п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037 було безпідставно віднесено до суми податкового кредиту 75000,00 грн.», а саме.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Всі податкові накладні отримані ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» від ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» знаходяться в матеріалах даної справи, відповідають вимогам, визначеним у п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На момент видачі зазначених податкових накладних TOB «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07» згідно з базою даних державної податкової адміністрації України були платниками податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено вичерпний перелік обовязкових відомостей, які платник податку зобов'язаний зазначити окремими рядками в податковій накладній при її складанні. Наявність таких відомостей в податковій накладній як підпис уповноваженої особи та печатка, вищезазначеною нормою Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачена.

Але, відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037), податкові накладні отримані позивачем підписані Калініним С.П. та Котовським В.М. - особами, уповноваженими платниками податку ТОВ „Альвєйськ 07” та ТОВ «Компані Стріт», здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплені печаткою такого платника податку - продавця.

Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, передбачає лише одну підставу визнання податкової накладної недійсною.

Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як ТОВ „Альвєйськ 07” так і ТОВ «Компані Стріт» були зареєстровані у відповідних податкових органах як платник податку та яким було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, що підтверджувалося відповідачем у судових засіданнях.

Отже, працівниками ДПС не вказано жодної підстави, визначеної п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, як підстава для недійсності податкових накладних отриманих ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» від ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Альвєйськ 07».

Податкова накладна, відповідно до п.п.7.2.6.п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Тобто, ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» зареєстровано як платник податку у ДПІ Ленінського району міста Харкова і мало всі законні підстави, відповідно до п.п.7.2.6.п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, для віднесення до суми податкового кредиту суму у розмірі 75000,00 грн.

Таким чином, всі висновки в Акті перевірки посадових осіб ДПІ, що ТОВ «ФПК Технолоджи Груп» «безпідставно віднесено до суми податкового кредиту 75000,00 грн.» зроблено з порушенням п.п.7.2.6.п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2, п.5, п. 6.2., п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165.

Виходячи із вищевикладеного, позивач, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК Технолоджи Груп" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000072330/0 від 12.02.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000072330/1 від 19.03.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000072330/2 від 02.06.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000012601/0 від 12.02.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000012601/1 від 19.03.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000012601/2 від 02.06.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК Технолоджи Груп" судові витрати в розмірі 3.40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23.03.2010 року.

Суддя Кухар М.Д.