Вирок № 94725093, 04.02.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2003/20

Провадження №1-кп/548/73/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О.В.

при секретарі судового засідання - Вовк М.І.

за участі прокурора - Мілевської Т.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

представника потерпілого - Яковенка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12020175330000069 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бутурлинівка Воронежской області, Росія, росіянин, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб не має, інвалідності не має, мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1) 13.05.1999 Миргородським міським судом Полтавської області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.141, ч.2 ст.140, ч.2 ст.17, ч.2 ст.140, ч.1 ст.145, ч.2 ст.193, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до остаточного покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.05.2004 року за відбуттям строку покарання;

04.04.2018 Глобинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.263 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;

12.12.2018 Хорольським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.389, ч.1 ст.70 КК України до арешту на термін 3 місяці 10 днів. На підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднано по вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 04.04.2018. Остаточно засуджений до арешту 4 місяців 10 днів,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

08.10.2020 приблизно 02 год. ОСОБА_1 , з метою вчинення крадіжки чужого майна, а саме качанів кукурудзи на велосипеді приїхав до поля № 4, яке знаходиться за межами населених пунктів поблизу с. Бутівці Хорольського району Полтавської області та перебуває у користуванні Фермерського господарства «Бутівське».

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, руками ламав та складав до 6 заздалегідь принесених з собою поліпропіленових мішків качани кукурудзи, належні ФГ «Бутівське», загальною вагою 100 кг. та вартістю 345 грн. 60коп. (після відокремлення насіння кукурудзи від качанів вага кукурудзи становить 72 кг., вартістю 4 грн. 80 коп. за 1 кг.), тобто умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, намагався таємно, повторно, викрасти качани кукурудзи, але в цей час був застигнутий працівниками поліції, внаслідок чого з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 намагався завдати матеріальної шкоди ФГ «Бутівське» на суму 345 грн. 60коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив всі обставини скоєння кримінального правопорушення, свою вину в скоєному визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та йому роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді обмеження волі.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, перебуває на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах, за місцем мешкання характеризується негативно.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому,думку потерпілого, який на суворій мірі не наполягав, суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відстуні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання по ч. 3, ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 ( двох ) років обмеження волі .

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття основного покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувати.

Речовий доказ : - 6 мішків з качанами кукурудзи вагою 100 кг. та 72 кг. кукурудзи, які поміщені у 2 полімерні мішка, які передані на зберігання представнику потерпілого Яковенку А.П. , після набрання вироком суду законної сили вважати повернутим законному власнику.

Згідно зі ч. ч. 6, 7ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.

Головуючий О. В. Коновод