Рішення № 94724709, 08.02.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1480/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.

за участю секретаря судового засідання - Щербакової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка, з метою отримання банківських послуг підписала заяву, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила, що заява, підписана нею разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також її заявою підтверджується факт, що вона повністю проінформована про умови кредитування, які надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Внаслідок порушення умов договору та з урахуванням коштів, внесених на погашення заборгованості відповідачка станом на 09 червня 2019 року має заборгованість у розмірі 29338,67 грн. Тому просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та пронесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позов підтримав.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково. В судовому засіданні зазначила, що відповідачка отримала кредитну картку з кредитним лімітом 1000 гривень. В подальшому кредитний ліміт без погодження з відповідачкою був збільшений до 14 400 грн. З умовами та правилами надання банківських послуг її (відповідачку) ніхто не ознайомлював тому вказаний документ її підпису не містить. Оскільки умови договорів про приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі споживачу, доведені до його відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Борг по кредиту складається з: боргу по тілу кредиту - 9810,54 грн., боргу за прострочення за тілом кредиту - 6296,72 грн., пені за прострочення - 10 858,14 грн., пені за несвоєчасну сплату - 500,00 грн., штрафу у розмірі 1373,27 грн. Тобто штраф та пеня значно перевищують розмір боргу за тілом кредиту. Оскільки штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, то їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення. В жовтні 2018 року у відповідачки викрали сумку з гаманцем, де була кредитна картка. Про втрату картки вона повідомила банк, однак нову картку банк їй не видав, про несплачену заборгованість не повідомив. В анкеті позичальника процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім цього матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з тарифів та витяг з умов і правил розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, а також те, що ці документи на момент отримання кредиту містили умови щодо сплати процентів за користування кредитом, сплати неустойки (пені, штрафів) та зокрема саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Роздруківка з сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів та витяг з умов у редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки не підтверджують вказаних обставин. Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та умов та правил надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору банк дотримав вимоги про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов про які вважав би узгодженими банк. Тому просила відмовити позивачу в частині стягнення з відповідачки прострочених відсотків, штрафу та пені.

Вислухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується копіями: анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, витягу з умов та правил надання банківських послуг, новою редакцією статуту АТ КБ "Приватбанк", виписки за договором (а.с.15, 17-31, 39-40, 108-114).

З розрахунку заборгованості (а.с. 8-14) вбачається, що станом на 09 червня 2019 року заборгованість по кредитному договору відповідачки становить 29338,67 грн., з яких: 9810,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6296,72 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10858,14 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 500, 00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 1873,27 грн. - штраф.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду вважає, що витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не визнаються відповідачкою та не містять її підпису не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже підстав для стягнення пені та штрафу, нарахованих в розмірі встановленому Тарифами обслуговування кредитних карт, умовами та правилами надання банківських послуг не вбачається, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи часткове визнання позову відповідачкою, а також те, що обставини, зазначені нею позивачем не спростовані, то суд, частково задовольняючи позов вважає за необхідне стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в сумі 16107, 26 грн., з яких 9810,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6296,72 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в сумі 2102,00 гривень.

Керуючись ст. 259-260 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 16107 (шістнадцять тисяч сто сім) гривень 26 копійок та на відшкодування судових витрат 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 08 лютого 2021 року.

Головуючий-суддяД.Унятицький