Ухвала суду № 94724086, 05.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2069/21

Провадження № 1-кс/643/770/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2021 м.Харків

05 лютого 2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді Осадчого О.В.,

при секретарі судового засідання - Марченку В.К.,

за участю прокурора – Зашупіної Ю.В.,

захисника – Ярмака С.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Московського районного суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області майор поліції Барінової Г.І., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №4 Зашупіною Ю.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220470000324 від 04.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стрілеча, Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, раніше засудженого 04.03.2009 Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ст.70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки; 18.10.2011 Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.304, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць, та звільненого 10.12.2013 з Диканівської ВК (№ 12) на підставі постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.12.2013 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання строком 1 рік 3 місяці 2 дні; 15.07.2020 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 8 місяців, звільненого 17.09.2020 з Харківського слідчого ізолятора по відбуттю строку покарання; відносно якого 30.09.2016 Харківською місцевою прокуратурою №6 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, де на теперішній час перебуває на розгляді; 29.11.2019 Харківською місцевою прокуратурою №1 до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.289 КК України, де перебуває на розгляді; відносно якого 30.01.2020 Харківською місцевою прокуратурою №4 до Московського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України, де перебуває на розгляді; 28.02.2020 Харківською місцевою прокуратурою № 1 до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, де перебуває на розгляді; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова 05.02.2021 надійшло відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 в період часу з 21:00 03.02.2021 до 09:00 04.02.2021, точний час під час досудового розслідування не встановлений, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди і бажаючи їх настання, знаходячись біля будинку 73-Д, по вулиці Гвардійців Широнінців м. Харкова, побачив автомобіль ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить та знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом пошкодження заднього лівого скла автомобіля, таємно викрав з вищевказаного автомобіля автомобільний компресор «BELAUTO Зенит ВК 49», вартість якого встановлюється, «Набор автомобилиста», вартість якого встановлюється, набор автомобільних ключів ТМ МолдерCombination, вартість яких встановлюється. гідравлічний домкрат «BELAUTO» вартість якого встановлюється. Після чого ОСОБА_1 відійшовши від місця скоєння злочину на достатню відстань, та маючи можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, був помічений та зупинений працівниками патрульної поліції за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 73, де добровільно видав останнім викрадене майно. Таким чином заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму, що встановлюється.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Старшим слідчим СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області майором поліції Баріновою Ганною Іллівною, за погодженням з прокурором Харківської місцевої прокуратури №4 Зашупіною Юлією Валеріївною 05.02.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Слідчий зазначав, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та є підстави вважати що у останнього можуть виникнути передбачені ч.1 ст.177 КПК України спроби:

-переховуватись від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що у разі визнання останнього винним судом, ОСОБА_1 може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років;

-незаконно впливати на свідків, потеплілих у цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, ніде не працює, законних джерел отримання заробітку не має, постійного місця роботи не має, не володіє міцними соціальними зв`язками та раніше неодноразово вже був засуджений за вчинення аналогічних корисливих умисних кримінальних правопорушень.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, сторона обвинувачення просила обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, просила задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні, провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, розкаявся, просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначав, що хворіє на ВІЛ – СНІД, перебуває на обліку у лікаря психіатра у зв`язку з психічним захворюванням, вказував, що має на утриманні матір похилого віку, яка потребує догляду у зв`язку зі станом здоров`я, у разі обрання щодо нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - зобов`язується добросовісно виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, зазначав, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, наведені слідчим та прокурором, не доведені, будь-які дані про намір його підзахисного переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків та потерпілого чи вчинити інше кримінальне правопорушення відсутні. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження та зміст клопотання встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021220470000324 від 04.02.2021, відомості до реєстру внесені за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, з коротким викладом обставин: «До Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_2 , що в період часу з 21:00 год 03.02.2021 до 09:00 год 04.02.2021 невстановлена особа шляхом розбиття скла належного йому автомобіля ВАЗ 2108 д.р.з НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 73-Д викрала належні йому речі, а саме домкрат автомобільний, інструменти, інше, чим заявнику спричинено матеріальну шкоду».

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено 05.02.2021 в присутності захисника. Клопотання про обрання запобіжного заходу вручено підозрюваному та його захиснику о 13:00 год., 05.02.2021.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

В даному випадку, суд вважає, що підозра є обґрунтованою до ступеню даної стадії процесу, підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом огляду місця події від 04.02.2021, протоколом огляду речей від 04.02.2021.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання не доведено наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Так, прокурор обґрунтовує цей ризик лише тяжкістю майбутнього покарання, зазначаючи, що за вчинення даного кримінального правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, що може зумовити втечу підозрюваного. Однак, суд враховує, що у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ ризик переховування підозрюваного (обвинуваченого) від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення (п. 106 рішення ЄСПЛ по справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) № 45100/98 від 08.02.2005, п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» (Letellier V. France) від 26.06.1991). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Зокрема, з процесуальною поведінкою підозрюваного у попередніх кримінальних провадженнях. У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний у розшуку жодного разу не перебував.

Також, під час розгляду справи не знайшли своє підтвердження доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості впливу на потерпілого та свідків в даному провадженні. У судовому засіданні та під час проведення досудового розслідування підозрюваний свою вину визнав, необхідності впливати на свідків у кримінальному провадженні за таких обставин не має.

Разом з цим, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні умисні корисливі кримінальні правопорушення, жодного разу висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжував вчинення кримінальних правопорушень зазначеної категорії, будучи підозрюваним та обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях.

Під час вирішення питання про вид запобіжного заходу судом враховуються дані про особу підозрюваного, що раніше неодноразово судимий, має не зняті та непогашені судимості, неодружений, не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, отримує пенсію, зі слів підозрюваного – є єдиним годувальником родини, має на утриманні хвору матір, станом на день розгляду даного клопотання відносно підозрюваного ОСОБА_1 в на розгляді у судах перебувають чотири обвинувальні акти, зі слів підозрюваного – хворіє на ВІЛ – СНІД та перебуває на медичному обліку у зв`язку з психічним захворюванням, однак вказані особисті обставини не нівелюють вищевказані передбачені ч. 1 ст.177 КПК України ризики, яким має запобігати застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, суд вважає, що на даний час, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним та вважає за можливе клопотання задовольнити, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що відповідно до п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Крім того, суд не може лишити поза увагою той факт, що ОСОБА_1 раніше був неодноразово засудженим за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під вартою передувало затримання – з моменту затримання. ОСОБА_1 був фактично затриманий в порядку ст.208 КПК України 04.02.2021 о 13.10 годині.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, та те, що підозрюваний в судовому засіданні визнав вину у вчиненому злочині, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу в розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 45 400 грн. (2270 х 20 = 45 400 грн).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області майора поліції Барінової Г.І., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №4 Зашупіною Ю.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220470000324 від 04.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання – з 13:10 год. 04.02.2021.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 13:10 год. 04.04.2021.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 , родичів останнього.

Зобов`язати компетентних службових осіб ДУ «Харківський слідчий ізолятор» організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності підстав – подальше лікування.

Визначити суму застави у розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2021 у справі № 643/2069/21 (провадження № 1-кс/643/770/21) відносно ОСОБА_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Осадчий