Ухвала суду № 94724045, 08.02.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15608/20

Провадження № 2/638/1106/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої Штих Т. В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання частини правочину недійсною, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить визнати п. 5 договору позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. від 21.03.2019 №671 на суму 9640 доларів США, недійсним.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 08.02.2021 року.

В судове засіданні позивач, відповідачі та третя особа не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Ципліцький Д.О. підтримав своє повідомлення про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами та просив суд встановити факт зловживання позивачем своїми процесуальними правами та застосувати до неї заходи процесуального примусу, визначені ст.ст. 144, 148 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи та подані адвокатом Ципліцьким Д.О. документи дійшов висновку про наявність у діях позивача ОСОБА_1 ознак зловживання процесуальними правами та підстав для застосування до неї заходів процесуального примусу.

Судом встановлені наступні обставини, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

21 березня 2019 року між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено Договір позики №671, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.

За цим Договором позики позикодавець передав у власність позичальникам грошові кошти в розмірі 9 640 доларів США на строк до 21.03.2022 року із відповідним графіком погашення.

21 березня 2019 року між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено Іпотечний договір №673, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.

За Іпотечним договором позичальники передали і іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

27 лютого 2020 року між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого боку було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором позики №671, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим №41.

За Договором відступлення за позикою ОСОБА_2 відступив своє право вимоги на користь нового кредитора – ОСОБА_3

27 лютого 2020 року між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого боку було укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором №673, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим №42.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ОСОБА_3 стала новим кредитором по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також новим іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку із невиконанням позичальниками прийнятих на себе зобов`язань, через приватного нотаріуса Клопотову Л.Ю. кредитором ОСОБА_3 було тричі (06.10.2020, 19.10.2020 та 13.11.2020) надіслано позичальникам вимоги про усунення порушень.

Зазначені вимоги позичальниками виконані не були.

05 листопада 2020 року ОСОБА_1 подає до Київського районного суду м. Харкова позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

До позову ОСОБА_1 подає заяву про забезпечення позовних вимог.

Справа №953/18060/20 розподілена судді Шаренко С.Л.

10.11.2020 року суддя Шаренко С.Л. відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає позов без руху.

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 подає вже до Дзержинського районного суду м. Харкова позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання частини правочину недійсною.

До позову ОСОБА_1 подає заяву про забезпечення позовних вимог.

Справа №638/15608/20 розподілена судді Штих Т.В.

Суддя Штих Т.В. ухвалами від 30.11.2020 року заяву про забезпечення позову залишає без задоволення та відкриває провадження у справі.

Не чекаючи на рішення судді Штих Т.В. у справі №638/15608/20, позивач ОСОБА_1 подає знову ж таки до Дзержинського районного суду м. Харкова позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про зміну правовідношення.

До позову ОСОБА_1 подає заяву про забезпечення позовних вимог.

Справа №638/15761/20 розподілена судді ОСОБА_5 .

З 16.11.2020 року жодних рішень по даній справі прийнято не було.

Незважаючи на відкриття суддею Штих Т.В. 30.11.2020 року провадження у справі №638/15608/20 ОСОБА_1 в цей же день – 30.11.2020 року вдруге подає до Київського районного суду м. Харкова (а загалом – вже в четверте) позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

До позову ОСОБА_1 подає заяву про забезпечення позовних вимог.

Справа №953/19702/20 розподілена судді Садовському К.С.

04.12.2020 року суддя Садовський К.С. відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає позов без руху, а заяву про забезпечення позовних вимог повертає представнику позивача.

Ухвалами судді Садовського К.С. від 11.01.2021 року та 13.01.2021 року позовну заяву та заяву про забезпечення позову повернуто позивачу.

30.11.2020 року – в день відкриття провадження суддею Штих Т.В. та в день повторної подачі позову до Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 подає до Московського районного суду м. Харкова заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Вказану заяву та справу №643/18687/20 було передано судді Єрмак Н.В., яка 01.12.2020 року постановляє ухвалу про забезпечення позовних вимог.

На даний час ухвала оскаржується в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Всупереч цьому, ОСОБА_1 тільки 15.12.2020 року подала до Московського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

Справу за №643/19897/20 було передано для розгляду судді Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В.

Ухвалою судді ОСОБА_6 від 22.01.2021 року було відкрито провадження у справі.

За таких обставин, одночасно в двох різних судах – Дзержинському районному суді м. Харкова та Московському районному суді м. Харкова перебувають одночасно дві відкриті справи за одним і тим же самим позовом між одними і тими ж самими сторонами.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1, п.п. 2-3 ч. 2, ч. 4 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зазначені дії ОСОБА_1 мають ознаки зловживання процесуальними правами, що полягають у поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Відповідно до ст.ст. 143-144 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Відповідно до п 2 ч. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб складає з 1 січня – 2270 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 681 гривень. (2270 грн. х 0,3).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-5, 7-13, 43-44, 49, 76-81, 143-148, 258, 264-265, 268, 352-353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 681 гривень.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (ЄДРПОУ – 26255795, адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Повний текст документу виготовлений 08 лютого 2021 року.

Суддя Т.В. Штих