Ухвала суду № 94721295, 02.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1950/20

Провадження № 1-кп/643/470/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Наумкіна О.О., прокурора Гладкіх Д.В., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого – адвоката Лемішка Ю.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Янковського В.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001653 від 13.11.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який не одружений, працює водієм в АО «Трест Житлобуд 1», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

02.03.2020, 02.02.2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшли клопотання представника потерпілого - адвоката Лемішка Ю.М про забезпечення цивільного позову, в яких він просить накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (далі – Автомобіль); заборонити ремонтування, користування, розпорядження та відчуження Автомобіля; визначити місцем зберігання Автомобіля територію штрафного майданчика за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 106.

В обґрунтування клопотань представник потерпілого - адвокат Лемішко Ю.В. зазначив, що 14.11.2019 слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. постановила ухвалу про арешт та утримання на майданчику тимчасового зберігання вказаного вище Автомобіля, який належить обвинуваченому. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд, ухвалюючи вирок, приймає рішення щодо речових доказів і документів. За відсутністю іншого арешту вказаний Автомобіль буде повернутий власнику. Тому потерпілий буде позбавлений можливості забезпечити виконання заявленого ним цивільного позову, оскільки обвинувачений має можливість в будь-який момент здійснити відчуження належного йому майна на користь інших осіб до його звернення на користь потерпілого в рамках виконавчого провадження. Вказані обставини можуть значно ускладнити або взагалі зробити неможливим виконання рішення.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Лемішко Ю.М. в судовому засіданні підтримали клопотання та викладені в них доводи.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотань представника потерпілого.

Обвинувачений та його захисник – адвокат Янковський В.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що вказаний вище Автомобіль вже арештований в рамках даного кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 2 п. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2019, на Автомобіль накладено арешт та вирішено помістити його на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих автотранспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 106.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував факт наявності вказаного арешту Автомобіля.

Таким чином, як встановлено судом з пояснень учасників судового провадження та матеріалів кримінальної справи, на Автомобіль в даному кримінальному провадженні вже накладений арешт згідно ухвали слідчого судді, в зв`язку з чим автомобіль в даний час знаходиться на території відповідного майданчика для тимчасово затриманих автотранспортних засобів.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими доводи представника потерпілого щодо наявності ризику відчуження Автомобіля обвинуваченим.

Доводи представника потерпілого відносно того, що на Автомобіль накладений арешт з метою збереження його як речового доказу, а він просить накласти арешт з іншої підстави – з метою відшкодування завданої внаслідок злочину шкоди, суд не може визнати такими, що свідчать про наявність підстав для повторного накладення арешту на Автомобіль в рамках даного кримінального провадження, з наступних підстав.

Згідно ч. 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Таким чином, положеннями КПК України передбачено можливість повторного накладення арешту на майно, яке вже було арештовано відповідно до інших актів законодавства. Норм щодо можливості повторного накладення арешту на майно, яке вже було арештовано відповідно до положень КПК України, останній не містить.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до абзацу другого частини шостої ст. 170 КПК України у разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Таким чином, положеннями КПК України прямо передбачено можливість накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову на стадії ухвалення вироку, оскільки питання щодо цивільного позову судом вирішується під час ухвалення вироку.

Враховуючи наведене, суд роз`яснює потерпілому та його представнику, що вони не позбавлені права повторно заявити клопотання про накладення арешту на Автомобіль з метою забезпечення цивільного позову та просити суд розглянути вказане клопотання під час ухвалення вироку, зокрема в разі, якщо судом буде прийнято рішення про скасування попереднього арешту Автомобіля, накладеного з метою збереження його як речового доказу.

На даній стадії розгляду справи суд не вбачає підстав для повторного накладення арешту на Автомобіль з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки потерпілим та його представником не доведено наявність будь-якого ризику відчуження обвинуваченим вказаного Автомобіля за наявності арешту останнього, який вже накладений в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 170, 171, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Лемішко Юрія Миколайовича від 02.03.2020, 02.02.2021 про забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на автомобіль ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та заборони вчиняти певні дії – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 08.02.2021 року о 15-00 год.

Суддя Д.А. Крівцов