Рішення № 94720281, 15.01.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3593/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

за участю: позивача, представника третьої особи Пачовської І.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Павлової З.П. ,

представника третьої особи Мотова Є.,

представника третьої особи Паращича В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1), за участю третіх осіб: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стецька, 5» (79005, м.Львів, вул.Стецька, 5), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 299), Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15), Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1) про визнання недійсним рішення, яке порушує право власності та скасування реєстрації права власності,-

в с т а н о в и в :

20.05.2019 року адвокат Блонський М.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ЛМР, за участю третіх осіб: ОСББ «Стецька, 5», Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, УКВ Департаменту економічного розвитку ЛМР, ЛМКП «Львівтеплоенерго», в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення ЛМР від 15.06.2018 року №639 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова» в частині реєстрації територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради права комунальної власності на приміщення котельні площею 33,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію право комунальної власності на приміщення підвалу під літ. І загальною площею 33,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 27822419 від 02.08.2018 року, здійснену державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Стрихар Мартою Ігорівною.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 21.05.2019 року (суддя Городецька Л.М.) відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року, головуючого по справі обрано суддю Мисько Х.М .

Ухвалою суду від 16.10.2019 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В обгрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2003 року №200323. У 2016 році співвласниками квартир будинку АДРЕСА_1 вирішено створити ОСББ «Стецька, 5». Згідно акту приймання - передачі з балансу ЛКП «Княже місто» на баланс ОСББ «Стецька, 5» від 11.07.2016 року передано чотириповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 , який введений в експлуатацію у 1912 році, загальною площею 1222,7 м.кв., з яких житлова площа 533,5 кв.м., площа квартир 768,9 кв.м., допоміжних приміщень 303,9 кв.м., що включає сходові клітки площею 86,9 кв.м., підвали площею 193,8 кв.м. та інші технічні приміщення (котельня) площею 23,2 кв.м. Проте, як стало відомо позивачу, такі допоміжні приміщення були зареєстровані 02.08.2018 року на праві власності за Львівською міською радою (код ЄДРПОУ: 04055896). При цьому, вказані приміщення були об`єднані в одне, площею 33,5 кв.м. Підставою виникнення права власності вказано лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області №03-13-04794 від 27.07.2018 року та рішення Львівської міської ради від 15.06.2018 року №639. Із вищевказаного листа вбачається, що на запит Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №2302 від 02.05.2018 року, Регіональне відділення фонду державного майна України повідомило, що приміщення під літ.І, площею 33,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , балансоутримувач ОСББ «Стецька 5» не перебуває в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності та, відповідно, не знаходиться у державній власності. Згідно Рішення Львівської міської ради №639 від 15.06.2018 року Виконавчий комітет ЛМР вирішив зареєструвати територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними. Також, вирішено зобов`язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі на приміщення котельні площею 33,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Представник позивача вважає, що вказаним рішенням ЛМР в частині реєстрації права власності на приміщення підвалу під літ.І, загальною площею 33,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 порушено право спільної власності позивача на допоміжні приміщення та таке підлягає захисту шляхом визнання недійсним цього рішення та скасування реєстрації права власності на таке приміщення за відповідачем. Як видно з відповіді на адвокатський запит від 01.04.2019 року №2302-1674, підставою виникнення права власності на нежитлове приміщення підвалу під літ. І, загальною площею 33,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 вказаною у витязі з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області №03-13-04794 від 27.07.2018 року та рішення Львівської міської ради №639 від 15.06.2018 року. Однак, із вказаних документів не випливає та такі не містять жодних юридичних фактів, які були б підставою для виникнення права комунальної власності на вказаний підвал в розумінні ст.ст.327, 329 ЦК України та ст.60 ЗУ «Про місцеве самоврядування». Отже, приміщення котельні площею 23,2 кв.м., позначені на поверховому плані будинку АДРЕСА_1 є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, яке призначене для забезпечення експлуатації та функціонування системи центрального опалення, а тому, не могло бути набуте Львівською міською радою чи будь - якою іншою фізичною або юридичною особою у власність та належить на праві спільної власності власникам квартир в будинку АДРЕСА_1 . Крім того, зазначає, що з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137003621 від 07.09.2018 року вбачається, що документу, який підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданого відповідним органом місцевого самоврядування державному реєстратору надано не було. З урахуванням наведеного, вважає рішення Львівської міської ради №639 від 15.09.2018 року незаконним та таким, що порушує права та інтереси позивача, як власника квартири в будинку АДРЕСА_1 , наслідком чого є скасування реєстрації права комунальної власності на приміщення підвалу, здійсненого державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР Стрихар М.І. за № запису 27822419 від 02.08.2018 року.

06.06.2019 року представником третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Паращич В.В. скеровано на адресу суду пояснення щодо позову, згідно якого, проти позовних вимог заперечує у зв`язку з наступним. Так, 02.08.2018 року державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради було зареєстровано право власності (номер запису про право власності 27822419) за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради на об`єкт нерухомого майна: підвал під індексом І, загальною площею 33,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заявником були подані наступні документи: технічний паспорт на нежитлове приміщення площею 33,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 26.03.2018 року, рішення ВК ЛМР №639 від 15.06.2018 року «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова» з переліком майна, яке підлягає реєстрації, в т.ч. приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 33,5 кв.м. Оскільки ЛМР надала усі необхідні документи для реєстрації права комунальної власності, визначені Порядком речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстратором було прийняте рішення про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (підвал) під індексом І, загальною площею 33,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, вважає, що запис про право комунальної власності за Львівською міською радою є законним та правомірним, оскільки надані документи відповідають вимогам для реєстрації права комунальної власності, встановленим законодавством.

11.06.2019 року представник відповідача ЛМР - Павлова З.П. скерувала на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги ОСОБА_3 такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне. Згідно Інформації з Державного реєстру права власності на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_5 в цілому був зареєстрований за територіальною громадою м.Львова на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м.Львова №222 від 14.04.1987 року. Відомості про право власності були внесені до Державного реєстру 26.05.2010 року. Нежитлове приміщення підвалу площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади м.Львова, зареєстроване 02.08.2018 року на підставі листа 03-13-04794 Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області від 27.07.2018 року та рішення Львівської міської ради №639 від 15.06.2018 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру на нерухоме майно. ЛМКП «Львівтеплоенерго» зверталось до УКВ ДЕР ЛМР з заявою про надання їм в оренду нежитлових приміщень підвалу площею 23,5 кв.м для надання теплопостачання. При цьому, Головою ОСББ «Стецька, 5» ОСОБА_3 була видана довідка про те, що заперечень щодо передачі вказаного нежитлового приміщення підвалу в оренду немає. З копії поверхневого плану вказаного приміщення видно, що вхід до підвалу площею 23,5 кв.м. можливий через приміщення під літ.VІІІ, відтак, ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» внаслідок обстеження та переобмірів приміщень склала додану позивачем Інвентаризаційну справу №4 на нежитлове приміщення площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 . 17.08.2018 року Львівською міською радою прийнято Ухвалу №3431 про надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» в оренду нежитлового приміщення підвалу площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 для забезпечення теплопостачанням. Зазначає, що комунальна власність територіальної громади м.Львова на вказані приміщення виникла на підставі таких розпорядчих та законодавчих актів, як: рішення Галицького (Ленінського райвиконкому м.Львова від 14.04.1987 року №222, постанови КМУ від 05.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 24.12.1991 року №728 «Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць/підприємств та організацій житлово - комунального господарства області». Відтак, спірні приміщення є частиною вказаного будинку та належать на праві комунальної власності територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради.

Представник третьої особи - Управління комунальної власності ДЕР ЛМР - Мотов Є. надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що проти даного позову заперечує в повному обсязі, виходячи з наступного. Згідно технічного паспорта, складеного ЛКП «Агенція нерухомості Львівської міської ради» №4 від 26.03.2018 року, спірне приміщення відокремлено стінами і перекриттям та має окремий вхід, вхід через будинок відсутній. Згідно довідки балансоутримувача ОСББ «Стецька - 5» б/н, б/д, у вказаному житловому приміщенні знаходиться теплотехнічне обладнання ЛМКП «Львівтеплоенерго». Даним обладнанням здійснюється опалювання декількох квартир в будинку АДРЕСА_5 . Вказує, що акт приймання - передачі житлового будинку на баланс не може встановлювати статус приміщення. При цьому, звертає увагу суду на те, що в складі комісії представники Управління комунальної власності ДЕР ЛМР були відсутні. Крім того, зазначає, що 17.07.2018 року між Управлінням комунальної власності та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено договір оренди нежитлових приміщень площею 33,5 кв.м на АДРЕСА_1 , цільове призначення якого - для забезпечення теплопостачання. Відтак, надалі, на підставі рішення №639 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова», відомості про спірне приміщення як окремий об`єкт цивільних прав площею 33,5 кв.м, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05.08.2020 року представником третьої особи ОСББ «Стецька, 5» - Пачовською І.П. на адресу суду скеровано пояснення, в яких остання вказує, що позов підлягає до задоволення та є підставним, оскільки приміщення котельні, згідно якого заявлені позовні вимоги, безпосередньо в акті приймання - передачі зазначено як допоміжне приміщення. Вказаний акт підписаний представниками ЛМР. Таким чином, вважає, що питання про віднесення котельні до допоміжних приміщень в будинку АДРЕСА_1 підтверджено доказами, які визнані всіма сторонами справи. Іншими доказами цього є матеріали інвентаризаційної справи, у яких міститься поверховий план підвального підвального поверху будинку АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що в будинку наявна котельня площею 23,2 кв.м. позначена під літ.VІІ та клодова під літ. VІІІ площею 9,5 кв.м. Вказані приміщення також наявні на поверховому плані 1980 року і теж позначені тими ж літерами та тої ж площі. Інших поверхових планів цього будинку в інвентаризаційній справі немає. Зазначає, що інвентаризація вказаних приміщень римськими цифрами свідчить про те, що такі є приміщеннями спільного користування (допоміжними), оскільки приміщення житлових та нежитлових приміщень позначаються на поверхових планах арабськими цифрами, відповідно до п.25 підрозділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна. Крім того, вказує на те, що в матеріалах справи наявний запит Управління комунальної власності Львівської міської ради від 14.02.2017 року №2302-вих.887 на ім`я директора БТІ про надання інформації щодо наявних нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 . Згідно відповіді на вказаний запит, наданої в.о. директора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», такі нежитлові приміщення знаходяться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , є ізольованими, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними. Допоміжними приміщеннями мають вважатись всі без винятку приміщення багатоквартирного будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, оскільки їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. Вказує, що лише приміщення, які будувалися для використання за іншим призначенням (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються такими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Надані позивачем докази свідчать про те, що спірне приміщення є котельнею, яка призначена для обслуговування потреб мешканців будинку АДРЕСА_1 і належить виключно власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності та не може бути передано до комунальної власності. Крім того, звертає увагу на те, що право власності на спірне приміщення було зареєстровано Львівською міською радою після передачі будинку на баланс ОСББ «Стецька 5» без отримання згоди останнього. При цьому, в акті не було зазначено, що дане приміщення (котельня) є допоміжним. Документів, які б свідчили про виникнення у відповідача права власності на спірне приміщення не були надані для державної реєстрації права власності. Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі №1-2/2004 від 02.03.2004 року, позивач не повинен вчиняти інших дій для підтвердження того, що він є співвласником допоміжних приміщень в будинку, а таке право виникає в нього з моменту набуття права власності на квартиру. Натомість, у ЛМР право комунальної власності на допоміжні приміщення не виникає і не може виникнути. Крім того, зазначає, що довідка ОСББ «Стецька 5» підписана головою Пачовською І.П. не спростовує вимог, а є підставою для заявлення позову, оскільки позивач дізналась, що відповідач зареєстрував за собою право власності на допоміжні приміщення будинку, які в першу призначені для забезпечення потреб мешканців такого.

25.08.2020 року від представника третьої особи Управління комунальної власності ДЕР ЛМР - Мотова Є. надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що спірне приміщення не може бути допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, оскільки такі призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Також зазначає, що вказані приміщення перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Львова в особі ЛМР з 1998 року. Крім того, просить суд прийняти та врахувати вказані пояснення з додатками, оскільки Управління комунальної власності було позбавлене можливості надати до суду пояснення та докази, надані ЛМКП «Львівтеплоенерго», у зв`язку з тим, що такі надійшли до УКВ тільки 12.08.2020 року, що стверджується листом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 12.08.2020 року.

07.10.2020 року представник позивача - адвокат Блонський М.А. надав суду письмові заперечення на пояснення третьої особи УКВ ДЕР ЛМР та просить залишити такі без розгляду, оскільки вони подані з пропуском встановленого строку для їх подання. Крім того, зазначає, що твердження про знаходження обладнання на балансі ЛМКП «Львівтеплоенерго» не є доказом того, що спірні приміщення не є допоміжними. Натомість, дане приміщення в акті приймання-передачі з балансу ЛКП «Княже місто» на баланс ОСББ «Стецька 5» від 11.07.2016 року зазначено як допоміжне приміщення, а вказаний Акт підписаний представниками ЛМР.

Суд не погоджується з вказаними доводами адвоката Блонського М.А., оскільки представником третьої особи - Мотовим Є. надані докази щодо об`єктивних перешкод неподання УКВ ДЕП ЛМР письмових пояснень у встановлений термін з підтвердженням поважності пропуску такого, а відтак, підлягають оцінці судом.

11.11.2020 року від представника третьої особи ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Філь О.О. надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що проти позову заперечує в повному обсязі, виходячи з наступного. В нежитловому приміщенні підвалу площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 знаходиться обладнання котельні, призначене для обслуговування будинку №5 Поліклініки Комунальної міської клінічної лікарні №4, що знаходиться в будинку №5. Ухвалою ЛМР від 21.01.1999 року №118 у власність територіальної громади м.Львова прийнято ЦМК ЛОКП «Львівтеплоенерго» та перетворено ЛОКП «Львівтеплоенерго» на ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідно до робочого проекту «Реконструкції газової котельні по АДРЕСА_1 » від 25.08.2009 року, робота котельні на АДРЕСА_1 передбачена для опалення житлового будинку та ЦБ 4-ої міської лікарні по АДРЕСА_1 та для опалення поліклінічного відділення по АДРЕСА_6 . Отже, дане приміщення не може бути допоміжним, оскільки з 1998 року перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Львова в особі ЛМР. Зазначає, що акт приймання - передачі житлового будинку на баланс не може встановлювати статус приміщення. Також, просить врахувати суд те, що у разі вибуття котельні з приміщення підвалу, житлові квартири та Поліклініка КНП «4ої клінічної лікарні м.Львова» залишаться без опалення, оскільки проектування котелень у закладах охорони здоров`я не допускається.

Позивач та представник третьої особи ОСББ «Стецька, 5» - Пачовська І.П., представник позивача адвокат Блонський М.А., в судовому засіданні, кожен окремо, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях та просили такі задоволити.

Представник відповідача - Павлова З.П. проти задоволення позову заперечила, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб - Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР - Паращич В.П. та Управління комунальної власності ДЕР ЛМР - Мотов Є. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, покликаючись на письмові пояснення.

Представник третьої особи ЛМКП «Львівтеплоенерго» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Нормами ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.12).

Рішенням Львівської міської ради №639 від 15.06.2018 року «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова» з метою врегулювання відносин власності щодо нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова, вирішено: зареєструвати територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними, в т.ч. на підвал за адресою: АДРЕСА_1 (індекс/літера приміщення І; реквізити технічного паспорта від 26.03.2018 року №4), загальною площею 33,5 кв.м.; Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.34-35).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.09.2018 року, нежитлове приміщення підвалу під індексом І, загальною площею 33,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Львова від 02.08.2018 року за реєстраційним номером 163904276101 (а.с.14).

Відповідно до п.3,4 ст.1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Крім того, згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Нежитлові приміщення - це приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно - правових відносин (Державні будівельні норми України «Будинки і споруди Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005» затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 року №80).

Частиною 4 ст.4 ЖК УРСР визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових чи інших потреб непромислового характеру.

Згідно ч.9 ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у багатоквартирних житлових будинках можуть розміщуватись як допоміжні приміщення, так і інші приміщення, які не є допоміжними, а є нежитловими приміщеннями, призначеними для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин, не віднесених до житлового фонду і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування приміщень багатоквартирного житлового будинку, призначених для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, які віднесені до житлового фонду, і нежилих приміщень, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, що є самостійними об`єктами цивільно - правових відносин, не віднесених до житлового фонду, слід виходити як з місця їх розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання.

Згідно ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В силу прямої вказівки ч.2 ст.382 ЦК України, ст.ст.1, 19 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, маючи право власності на окремі помешкання багатоквартирного будинку, є співвласниками усіх допоміжних приміщень.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року, ніяких додаткових дій для набуття даного речового права на ці об`єкти жоден з них вчиняти не повинен. Допоміжні приміщення переходять у спільну власність окремих мешканців будинку власників квартир водночас із переходом відповідного права власності на помешкання і не можуть визнаватися самостійним майном, бути предметом правочинів, зокрема, відчужуватися окремо один від квартир, невід`ємними частинами яких є.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Нормою ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняє щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та не завдають шкоду правам, свободам та гідності інших громадян, інтересів суспільства.

Водночас, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Відповідно до приписів ч.5 ст.16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності» здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст.60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень щодо відчуження комунального майна.

Як вбачається з технічного паспорта, складеного ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» №4 від 26.03.2018 року, нежитлове приміщення площею 33,5 кв.м. в буд. АДРЕСА_1 відокремлене стінами та перекриттями, має окремий вхід, вхід через будинок відсутній (а.с.160-164).

Згідно Довідки, виданої головою ОСББ «Стецька-5» Пачовською І.П. б/н, б/д, у вказаному житловому приміщенні знаходиться теплотехнічне обладнання ЛМКП «Львівтеплоенерго» (а.с.151). Вказане обладнання призначене для обслуговування будинку №5 , Поліклініки Комунальної міської клінічної лікарні №4, що знаходиться в будинку №3 та АДРЕСА_1 .

17.05.2018 року Львівська міська рада прийняла Ухвалу №3431 про надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» в оренду нежитлового приміщення підвалу площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 для забезпечення теплопостачанням.

17.07.2018 року між Управлінням комунальної власності та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено Договір оренди №Г-11270-18 нежитлових приміщень площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення - для забезпечення теплопостачання.

Комунальна власність територіальної громади м.Львова на вказані приміщення виникла на підставі наступних розпорядчих та законодавчих актів: рішення Галицького (Ленінського райвиконкому м.Львова від 14.04.1987 року №222, згідно з яким будинок за адресою: АДРЕСА_1 включено в реєстр житлових будинків (споруд), які належать місцевим радам по Ленінському району м.Львова. Вказане рішення ніким не оспорювалось та не визнавалось недійсним; постанова КМУ від 05.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», відповідно до якої до власності областей віднесено житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів; рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 24.12.1991 року №728 «Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць/підприємств та організацій житлово - комунального господарства області», згідно з яким затверджено перелік підприємств та організацій, які відносяться до комунальної власності Львівської міської ради народних депутатів, до якого включено житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів районів м.Львова.

На момент прийняття вищезазначеної Постанови КМУ від 05.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю, будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебував у комунальній власності, на підставі рішення Галицького районного (Ленінського) райвиконкому м.Львова №222 від 14.04.1987 року.

В подальшому, на підставі рішення №639 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова», відомості про спірне приміщення як окремий об`єкт цивільних прав площею 33,5 кв.м. були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на акт приймання - передачі житлового будинку АДРЕСА_1 , з балансу ЛКП «Княже місто на баланс ОСББ «Стецька-5», як на документ, що встановлює статус складової частини нежитлового приміщення площею 33,5 кв.м. на АДРЕСА_1 , а саме: приміщення площею 23,2 кв.м. як допоміжного.

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки сам по собі акт приймання - передачі приміщення на баланс не може встановлювати статус такого. Разом з тим, у зазначеному акті вказано: «інші технічні приміщення (котельня) 23,2 кв.м.», тобто, зазначено їх цільове призначення.

В свою чергу, оскільки будинок в цілому перебував у комунальній власності, то і всі нежитлові приміщення в ньому, як не приватизовані та не відчужені у приватну чи державну власність на підставі правочинів, залишаються у комунальній власності. Жодних рішень щодо передачі приміщень, які є предметом спору, у власність позивача не приймалось.

Не підлягає до задоволення вимога позивача про скасування реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення, виходячи з наступного.

Так, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.112015 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 вказаного Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Частиною 1 ст.5 Закону визначено, що в Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п.6 Порядку, державна реєстрація речових прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно п.44 Порядку, для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3) документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною 1 ст.18 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону, відмова в державній реєстрації прав з підстав, непередбачених ч.1 ст.24 Закону - заборонена, а повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені встановленням відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявниками та вже зареєстрованими правами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, для державної реєстрації комунального права власності на об`єкт нерухомого майна заявником - ЛМР були подані наступні документи: технічний паспорт, на нежитлове приміщення площею 33,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 26.03.2018 року, рішення ВК ЛМР №639 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова» з переліком майна, яке підлягає реєстрації, в т.ч. приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 33,5 кв.м від 15.06.2018 року; лист з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про відсутність перебування приміщення під індексом І площею 33,5 кв.м. у державній власності №03-13-04794 від 27.07.2018 року.

Таким чином, оскільки Львівською міською радою були надані усі належні документи для реєстрації права комунальної власності, державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар М.І. було прийнято правомірне рішення про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (підвал) під індексом І площею 33,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи наведене та встановлені судом обставини, зокрема набуття Львівською міською радою права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку, визначеному Законом, зважаючи на відсутність у позивача доказів наявності правовстановлюючих документів на спірне приміщення, як і не доведення останньою факту перебування такого в статусі допоміжного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати позивача по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько