Рішення № 94718900, 03.02.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4603/20

Провадження № 2/740/221/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н. М.,

учасники справи:

- преставник позивача – ОСОБА_1 ,

- відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

установив:

29 жовтня 2020 року Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» (далі – КП «ВУКГ», підприємство) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів у розмірі 4083,05 грн за період з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року, а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів у розмірі 1 937,90 грн за період з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «ВУКГ» є єдиним виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів у м. Ніжині на підставі рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30 липня 2009 року № 361 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів як окремої комунальної послуги» та рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 липня 2016 року № 192 «Про введення в дію рішення комісії з визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ніжина та встановлення терміну надання послуг». Таким чином, підприємство надає споживачам відповідної якості комунальні послуги з вивезення та захоронення побутових відходів у м. Ніжині Чернігівської області.

З грудня 2016 року на території м. Ніжина Чернігівської області діє публічний договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який розроблений відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів». Указаний публічний договір опубліковано в спеціальному випуску міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року № 46, який працівники пошти направили в кожне будинковолодіння. Крім цього, текст публічного договору знаходиться в постійному відкритому доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Ніжинської міської ради та на офіційному сайті позивача. Зазначений договір набрав чинності 15 грудня 2016 року. Вказаний договір укладено з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) без підписання письмового примірника сторонами.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці, і на ці правовідносини поширюється Закон України «Про житлово-комунальні послуги», положеннями якого передбачено обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитися від укладення договору (за виключенням у випадках, встановлених законом, та у порядку, встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Крім цього, Законом України «Про відходи» передбачено, зокрема обов`язок громадян вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» установлено, що укладення договору про надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін.

Так, відповідач є користувачем наданих позивачем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів. Відповідач зареєстрований та проживає разом зі своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Контейнерні майданчики для збуту твердих побутових відходів розташовані на відстані близько 600-650 метрів від помешкання відповідача. Щоденно, двічі, а то й тричі на день позивач вивозить сміття спеціалізованою технікою із вказаних майданчиків.

Відповідач користується та продовжує користуватися послугами позивача, при цьому порушує терміни сплати за спожиті комунальні послуги і своєчасно не вносить плату за надані позивачем послуги, внаслідок чого починаючи з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 1 937,90 грн за, яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09-00 год. 11 січня 2021 року, яке в подальшому відкладено на 14-00 год. 03 лютого 2021 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов, просив задовольнити, надав новий розрахунок заборгованості з урахуванням відомостей про виписаних осіб за вищевказаною адресою та наданих відповідачем квитанцій про самостійне вивезення сміття на полігон.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність вимог, про що виклав у відзиві на позов. Пояснив, що він не користується послугами позивача і вивезення твердих побутових відходів ним здійснюється особисто шляхом відвезення сміття на полігон, що підтверджують відповідні квитанції. Крім того, підприємство здійснює нарахування оплати наданих ним послуг на кількість 5 осіб, але на цей час по АДРЕСА_1 зареєстровано лише дві особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 липня 2016 року № 192 введено в дію рішення комісії з визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ніжина та встановлення терміну надання послуг (а. с. 7), а рішеннями Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 21 лютого 2019 року № 45, 46 кориговано тарифи на послуги з вивезення побутових відходів згідно з графіком для населення, бюджетних установ та інших споживачів виконавцю послуг – КП «ВУКГ».

Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 23 грудня 2016 року № 385 затверджено норми надання послуг із вивезення твердих побутових відходів для м. Ніжина на 2017 – 2021 роки (а. с. 10).

У спецвипуску Ніжинської міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року № 46 (1113) опубліковано публічний договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів з публічною офертою до нього. Вказаний публічний договір знаходиться у постійному доступі на офіційному сайті Ніжинської міської ради за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на офіційному сайті КП «ВУКГ» за посиланням http://unenizh.org.ua/нормативні-документи/pryvatni-ogoloshennya/.

Підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі - послуги), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів у м. Ніжині визначено КП «ВУКГ» згідно з рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30 липня 2009 року № 361 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів як окремої комунальної послуги» та рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 липня 2016 року № 192 «Про введення в дію рішення комісії з визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Ніжина та встановлення терміну надання послуг».

За пп. 5.2.1 п. 5 споживач зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк за надані йому послуги з вивезення та захоронення відходів.

Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення плати за послуги та невиконання зобов`язань, визначених цим договором і законом (п.п. 7.1.1, 7.1.2 п. 7).

Відповідно до пп. 10.1 - 10.3 п. 10 договору цей договір укладається з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України без підписання письмового примірника сторонами. Якщо протягом 30 днів з дня опублікування цього договору не буде письмових заперечень споживача, він вважається укладеним. Цей договір набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного оприлюднення в засобах масової інформації і діє до 14 липня 2024 року.

Підпунктами 11.3 – 11.6 п. 11 договору встановлено, що цей договір розроблено відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070. У випадках, непередбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України. Договір публічно доводиться до відома усіх споживачів шляхом його публікації в офіційному виданні – газеті «Вісті». Текст договору постійно доступний споживачам в мережі Інтернет на офіційному сайті Ніжинської міської ради www.nizhynrada.org та на офіційному сайті КП «ВУКГ» www.unenizh.org.ua.

Згідно з наданим представником позивача в судовому засіданні новим розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 у м. Ніжині на вул. Белінського, 6, за період з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 1 937,90 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Разом з тим згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

З огляду на зміст п. 2 ст. 205 ЦК України і п. 2 ст. 642 ЦК України можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (ст. 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги», яким, зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч. 3, п. 1 та 5 ст. 20).

Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У ч. 2 і 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», у п. 6 - 13 якої зазначено, що визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить про те, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, а відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правилами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що кореспондуються з положеннями п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, споживач, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний, серед іншого, оплачувати житлово-комунальні послуги(до яких входять й вивезення побутових відходів) у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Такою уповноваженою юридичною особою у справі, що розглядається, є позивач, що підтверджується вищевказаними доказами, які містяться в матеріалах справи та які досліджені судом.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 1, 5 - 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування позивачем у засобах масової інформації зазначеного публічного договору відповідач не направив позивачу письмової відмови укласти договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів чи про свою незгоду з умовами опублікованого договору, тому він вважається таким, що прийняв пропозицію (оферту) КП «ВУКГ» щодо укладення договору про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору, та є споживачем наданих позивачем послуг.

Судом установлено, що КП «ВУКГ» направило оферту, виконувало послуги з вивезення твердих побутових відходів від будинку відповідача, від яких відповідач у встановленому законом та договором порядку не відмовився та не довів, що не користується цими послугами.

Надані відповідачем квитанції про вивезення твердих побутових відходів (сміття) на полігон ТПВ ураховані позивачем у новому розрахунку заборгованості, однак не свідчать про те, що відповідач не користується послугами позивача. При цьому баки для збирання відходів, за твердженням позивача, розміщені в пішій доступності від будинку відповідача, а саме 600-650 метрів, а полігон для збирання ТПВ роміщується на відстані кількох кілометрів.

Згідно з наданою відповідачем копією будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (до 16 листопада 2017 року), ОСОБА_6 (до 29 серпня 2019 року), ОСОБА_7 (до 09 червня 2019 року) та ОСОБА_8 (до 29 січня 2019 року) (а. с. 42, 43).

Відповідно до наданих відповідачем фіскальних чеків про оплату за вивезене сміття на полігон ТПВ убачається таке: 26 грудня 2020 року – на суму 9,77 грн; 15 вересня 2020 року – на суму 16,29 грн; 24 червня 2020 року – на суму 26,06 грн; 02 квітня 2020 року – на суму 19,54 грн; 13 січня 2020 року – на суму 19,54 грн; 10 вересня 2019 року – на суму 9,77 грн; 15 травня 2019 року – на суму 13,03 грн; 30 липня 2018 року – на суму 19,79 грн; 13 квітня 2018 року – на суму 22,62 грн; 12 лютого 2019 року – на суму 22,62 грн; 22 серпня 2017 року – на суму 6,50 грн; 13 листопада 2017 року – на суму 2,60 грн; 08 червня 2017 року – на суму 6,50 грн (а. с. 34 – 41).

Указані відомості про зареєстрованих осіб та здійснені відповідачем проплати за вивезення сміття в межах строків, визначених у позовній заяві (за період з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року), ураховані позивачем у новому розрахунку заборгованості, наданому в судовому засіданні, а тому зменшена позивачем сума заборгованості є обґрунтованою, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення уточненого позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за подання позову до суду.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 – 81, 89, 259, 263 – 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (16600, м. Ніжин, вул. Чернігівська, 128; 31818672) заборгованість за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів у розмірі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 90 коп. за період з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (16600, м. Ніжин, вул. Чернігівська, 128; 31818672) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене і підписане 08 лютого 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко