Рішення № 94718139, 02.02.2021, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/1060/20

Провадження № 2/669/55/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бараболі Н.С.

з участю секретаря Бульбах Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про визнання його таким, що втратив право користуватися житловим будинком АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову вказав, що в даному житловому будинку, який належить йому на праві власності, зареєстрований його син – ОСОБА_2 . Фактично з 2018 року відповідач ОСОБА_2 придбав власне житло та в житловому будинку позивача не проживає. Проте в добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку не бажає, що змусило його звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Згідно поданої заяви позивач просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечив.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади, на виклик в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, не подав відзиву на позовну заяву, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, ознайомившись із письмовою заявою позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , позивачу по справі, що підтверджується даними витягу про рестрацію права власності на нерухоме майно №34600450 від 22 червня 2012 року.

З 2018 року відповідач у житловому будинку позивача не проживає, проте продовжує бути зареєстрованим за вказаною адресою.

Вказані обставини підтверджені актом про встановлення факту не проживання громадянина ОСОБА_2 за місцем реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 та довідкою Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області №2186/02-29 від 12 листопада 2020 року .

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях підтвердили, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 , не проживає з 2018 року.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 січня 2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 придбав житловий будинок по АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власника на користування своєю власністю в повному обсязі передбачено і ст. 150 ЖК Української РСР, якою встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ч.2 ст.107 цього Кодексу у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або інше жиле приміщення у тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користуватися цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Статтями 72, 108 ЖК встановлено, що визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням провадиться в судовому порядку.

Відповідач вибув із житлового будинку позивача на постійне проживання до іншого населеного пункту, не користується житловим приміщенням позивача більше року, докази того, що між відповідачем та позивачкою є інша домовленість про користування житлом, чи про поважність причин не проживання в житловому приміщенні позивача більше одного року відсутні. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 321, 319, 405 ЦК України, 107,108 ЖК України, ст.ст. 259, 247, 264-265, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням (житловим будинком АДРЕСА_1 ), що належить на праві власності ОСОБА_1 і знаходиться по АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя підпис Н. С. Бараболя