
Справа № 766/7808/17
Провадження № 1-кс/648/2/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області
у складі: слідчого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.
з участю: прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Панчиної Н.Г., заступника начальника сектору дізнання Херсонського відділу поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області Голованової Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області в смт. Білозерка Херсонської області скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Голованової Т.А. від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42015230000000024 внесеного до ЄРДР 6 лютого 2015 року,
в с т а н о в и в :
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження мотивуючи тим, що постанову слідчим винесено в порушення вимог статей 126, 129 Конституції України, статей 9, 91-93 КПК України. Слідство не було безстороннім та неупередженим, всебічним та об`єктивним. Слідчий з явною упередженістю викривив фактичні обставини справи, ігноруючи судові рішення слідчих суддів, якими скасовано сім попередніх постанов про закриття кримінального провадження. З урахуванням наведеного, просила скасувати постанову старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Голованової Т.А., від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №42015230000000024.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розгляд скарги без її участі. Скаргу підтримує і просить її задовольнити.
Заступник начальника сектору дізнання Херсонського відділу поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області Голованова Г.А. заперечувала проти доводів скарги, рішення про закриття кримінального провадження вважає законним та обґрунтованим. Просила відмовити у задоволенні скарги.
Прокурор Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Панчина Н.Г. заперечувала проти задоволення скарги.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Згідно з частиною 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справах є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі "Мута проти України", "Карабет та інші проти України").
Проте, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим в порушення вимог частини 2 статті 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим потерпілою, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Згідно принципу публічності, закріпленого в статті 25 КПК України, слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини 4 статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
За загальним правилом, визначеним в частині 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Тому враховується, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно із приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи вищенаведене, старшим слідчим СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Головановою Т.А., передчасно та необґрунтовано винесено постанову від від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №42015230000000024 внесеного до ЄРДР 6 лютого 2015 року.
Так, старший слідчий СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області встановив відсутність доказів, що вказують на наявність факту вчинення тиску, висловлювання погроз, впливу на суддю ОСОБА_1 Херсонським міським головою ОСОБА_2 .
Такий висновок старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області є необгрунтованим та незаконним, та суперечить встановленим досудовим слідством обставинам справи.
Здобуті досудовим слідством докази та встановлені обставини подій, які відбулися у службовому кабінеті голови Дніпровського районного суду м. Херсона 5 лютого 2015 року містять достатні дані, які свідчать про здійснення незаконного впливу на суддю з метою прийняття нею бажаного для інших осіб рішення у адміністративній справі про корупційне діяння, яка перебувала у провадженні судді.
Ухвала слідчого судді Білозерського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2018 року, якою скасоване незаконне рішення про закриття кримінального провадження та зазначено, що відповідно до статті 376 КК України, втручання у діяльність судді може бути здійснена у будь - якій формі та яка, відповідно до статті 129 Конституції України є обов`язковою для виконання, старшим слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області, в повній мірі не виконана, недоліки не усунуто.
Органом досудового розслідування не виконані вимоги процесуального закону щодо повноти дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчим всупереч вимагам статей 92, 93 КПК України, не проведено аналіз доказів та не дана відповідна правова оцінка обставинам справи.
В постанові про закриття кримінального провадження слідчий зробив висновок про те, що проведеним досудовим розслідуванням не встановлено об`єктивних даних про вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених частиною 1 статті 376, частиною 1 статті 377, та закрив кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Під час досудового слідства слідчий ухилився від правового аналізу і не надав оцінку фактичним обставинам справи, а саме, діям міського голови ОСОБА_2 , який у службовому кабінеті голови Дніпровського районного суду м. Херсона здійснив вплив на суддю ОСОБА_1 у конкретній судовій справі про корупційне діяння, чим грубо порушено конституційні засади незалежності суддів, і що саме по собі є порушенням вимог частини другої статті 126 Конституції України (вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється).
Слідчим поліції у постанові про закриття кримінального провадження надано перевагу поясненням ОСОБА_2 однак залишено поза увагою показання ряду свідків, які підтвердили факт візиту ОСОБА_2 до суду, та факт спілкування ОСОБА_2 віч-на-віч за зачиненими дверима у службовому кабінеті голови Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_2 стверджував, що дійсно 5 лютого 2015 року, він особисто, у службовому кабінеті голови Дніпровського районного суду м. Херсона спілкувався віч-на-віч із суддею цього ж суду ОСОБА_1 з приводу адміністративної справи відносно ОСОБА_4 .
Цим показанням, які об`єктивно узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_1 , слідчий належної оцінки не дав. Також слідчим прокуратури поза увагою залишено ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, у справі № 821/1552/15-а, щодо факту втручання у процесуальну діяльність судді Рябової О.Д., у зв`язку з переглядом прийнятих нею процесуальних рішень про самовідвід у адміністративній справі про корупційне діяння відносно ОСОБА_4 .
Під час досудового розслідування слідчий не з`ясував, з якою метою голова Дніпровського районного суду ОСОБА_3 викликав до свого службового кабінету суддю ОСОБА_1 , і з яких мотивів залишив суддю за зачиненими дверима з раніше їй незнайомим ОСОБА_2 .
А також з яких мотивів та причин Херсонський міський голова ОСОБА_2 не повідомив у правоохоронні органи про проведення 5 лютого 2015 року біля Суворовського районного суду м. Херсона по вул. Маяковського, 6/29 масових акцій активістами, а особисто 5 лютого 2015 року прийшов до голови Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_3 .
Висновок слідчого про те, що само по собі перебування сторонньої особи в кабінеті судді, ще не є втручанням у діяльність судді, за встановлених слідством обставин є очевидно помилковим, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, грубо суперечить змісту статті 376 КК України, та статті 126 Конституції України, і спростовується фактичними даними кримінального провадження в тому числі, показаннями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Крім того, слідчим залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_2 прийшов до суду не за судовою повісткою, а з власної ініціативи, і з приводу конкретної адміністративної справи про корупційне діяння, що знаходилась у провадженні судді ОСОБА_1 .
Слідчий, встановивши факт спілкування ОСОБА_2 із суддею щодо конкретної справи, яка перебувала у провадженні судді, та обставини які стосуються її вирішення, в тому числі з урахуванням інтересів інших осіб щодо цієї справи, залишив це поза увагою, та не врахував, що втручання у діяльність судді, відповідно до ст. 376 КК України, може бути здійснено у будь-якій формі, на що було вказано самою потерпілою, та ОСОБА_2 , який підтвердив факт розмови з суддею щодо прийняття рішення у справі з урахуванням інтересів інших сторонніх осіб. Про факт втручання у діяльність судді, ОСОБА_2 повідомив також і у засобах масової інформації.
Такі дії міського голови, який наділений певними владними повноваженнями, могли б викликати у судді реальні побоювання у здійсненні висловлених погроз на її адресу, у випадку прийняття судового рішення, яке не влаштує цю службову особу.
Фактичні обставини кримінального провадження повністю підтверджують показання потерпілої ОСОБА_1 про втручання у її професійну діяльність судді, вчинення тиску на неї з метою добитися винесення певного судового рішення, а отримані докази є достатніми для прийняття процесуального рішення щодо осіб, які вчинили незаконне втручання у діяльність судді. При цьому слідчий суддя вважає, що встановленому в ході слідства факту відсутності безпосередніх свідків та очевидців розмови, під час якої, згідно показань потерпілої, на неї здійснювався тиск, слідчий надав перевагу поряд з іншими встановленими ним фактами, не мотивувавши та не обґрунтувавши, чому він приймає до уваги одні докази, в тому числі отримані з порушенням Кримінального процесуального кодексу, проте не приймає до уваги інші докази та твердження, які не потребують доказування.
За таких обставин, постанова старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Голованової Т.А., від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №42015230000000024 підлягає скасуванню.
Слідчому необхідно: додатково допитати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо причини виклику судді ОСОБА_1 до службового кабінету голови Дніпровського районного суду ОСОБА_3 5 лютого 2015 року близько 11 год. 20 хв,. з`ясувати походження листів «Самооборони» та «Правого Сектору», на ім`я міського голови ОСОБА_2 у яких повідомляється про проведення мітингів 5 лютого 2015 року біля Суворовського суду м. Херсона за адресою вул. Маяковського, 6/29; у зв`язку з цим допитати ОСОБА_2 , яким чином ці листи громадських організацій опинились у нього, як у посадової особи, без зазначення вхідних реквізитів міськвиконкому; чому ОСОБА_2 звернувся до голови Дніпровського районного суду м. Херсона, коли в листах «Самооборони» та «Правого Сектору» зазначено, що мітинг буде проводитись біля Суворовського районного суду м. Херсона; і чому ОСОБА_2 не звернувся у відповідні правоохоронні структури з повідомленням про проведення масових акцій 5 лютого 2015 року активістами «Самооборони» та «Правого Сектору» біля будівлі Суворовського районного суду м. Херсона по вул. Маяковського 6/29.
Також слідчому необхідно звернути увагу на обставини, встановлені ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі №821/1552/15-а.
Окрім того, слідчому слід взяти до уваги що, втручання у діяльність судді, відповідно до вимог ст. 376 КК України, може бути здійснене у будь-якій формі, про що було повідомлено потерпілою суддею ОСОБА_1 , і яка вказувала на наявність вимог ОСОБА_2 , щодо прийняття суддею рішення у справі про корупційне діяння, з урахуванням інтересів сторонніх осіб, повідомлення ОСОБА_2 обставин, які мали викликати у судді побоювання щодо здійснення погроз розправою, в зв`язку з неприйняттям певного судового рішення.
Крім того, у постанові про закриття кримінального провадження від 12 березня 2020 року, слідчий поліції, вкотре посилається на докази здобуті з грубим порушенням кримінального процесуального Закону (ст. 65 КПК України), та Основ законодавства України про охорону здоров`я. Вдається до безпідставного аналізу терміну перебування на лікарняному судді ОСОБА_1 , її медичних діагнозів, показань допитаних незаконно у якості свідків медичних працівників.
Обгрунтування рішення про закриття кримінального провадження доказами, які були отримані з грубими порушеннями вимог КПК України, є неприпустимим, оскільки відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я, медичною таємницею є сукупність медичної та немедичної інформації про стан здоров`я фізичної особи- пацієнта, яка не підлягає розголошенню. Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Органам досудового слідства також необхідно взяти до уваги вимоги статті 126 Конституції України, а також Основні принципи щодо незалежності правосуддя, схваленими резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року: незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в Конституції або Законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані поважати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз, або втручання прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження суперечить вимогам статті 126 Конституції України, ст. 376 КК України, є невмотивованою та упередженою за змістом, винесена незаконно та передчасно, прийнята без дотримання вимог статтей 9, 91-93, 110, 284 КПК України і підлягає скасуванню, а кримінальне провадження має бути проведено та завершено з метою встановлення всіх обставин, з прийняттям подальшого рішення у відповідності з вимогами статтей 126, 129-1 Конституції України, а також Кримінального Процесуального Кодексу України.
Керуючись статтями 303, 306, 307 КПК України,
п о с т а н о в и л а:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Голованової Т.А. від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42015230000000024 - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Голованової Т.А. від 12 березня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42015230000000024 від 6 лютого 2015 року.
Матеріали кримінального провадження № 42015230000000024 від 6 лютого 2015 року повернути слідчому для продовження досудового розслідування.
Відповідно до вимог статтей 307, 309 КПК України ухвала слідчого суді за результатами розгляду скарги апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Сокирко Л.М.
Судове рішення № 94717557, Білозерський районний суд Херсонської області було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/7808/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: