Вирок № 94716888, 05.02.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 588/884/17

Номер провадження 1-кп/950/16/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2017 року за № 12017200270000133 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, одруженого, судимого:

- 13.02.2017 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці без конфіскації майна;

- 05.07.2017 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна;

- 14.03.2019 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

Неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Севастополь АР Крим, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_2 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_3 , несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження, що присутні в судовому засіданні:

прокурор - Шаповал О.Т.,

обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисник - адвокат Калантаєнко С.В.,

представник сектору превенції Тростянецького ВП - Пальошко З.В.,

представник служби у справах дітей Тростянецької міської ради - Олійник А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 та неповнолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , 29.03.2017 року, у вечірній час, діючи за попередньою змовою між собою, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшли до території ДНЗ «Охтирський центр ПТО», розташованої по вул. Сосновий бір, 6 в м. Тростянець, Сумської області, яка є огородженою та охороняється. Діючи умисно, таємно, з метою незаконного збагачення шляхом викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проникли на територію зазначеного навчального закладу, а в подальшому залізли через вікно до приміщення непрацюючої кухні, звідки викрали: тістомісильну машину марки «МТМ-60» (чан); алюмінієву каструлю ємністю 50 л; м`ясорубку марки «МИМ-300», загальною вартістю 20250 грн., а також викрали: лінію прилавків алюмінієвих; 5 шт. конфорок електроплити; 3 шт. протвиней (жаровень) зі сталі; 12 листів кондитерських з нержавіючої сталі; 5 шт. ванн-мийок алюмінієвих; 102 алюмінієві форми для випікання хліба, вартість яких в ході досудового розслідування визначити не видалося за можливе.

Викрадені речі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винесли з приміщення кухні та за межі території навчального закладу і розпорядилися ними на власний розсуд, чим спричинили ДНЗ «Охтирський центр ПТО» матеріальну шкоду на загальну суму 20250 грн.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Дії неповнолітнього ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Дії неповнолітнього ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 спочатку заперечив факт крадіжки м`ясорубки та тістомісильної машини, але після допиту представника потерпілого, свою винуватість у скоєному визнав повністю та пояснив, що крадіжку запропонував вчинити ОСОБА_3 . Також він вказав, що всім відомо було, що приміщення кухні є непрацюючим об`єктом. Підтвердив, що саме він викликав таксі для перевезення металевих виробів додому до ОСОБА_2 . З переліком викраденого, зазначеним в обвинувальному акті, погоджується повністю.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у скоєному також визнав повністю та пояснив суду наступне. Того дня ввечері він з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 гуляли біля ПТУ і вирішили вчинити крадіжку. З цією метою залізли через вікно до спортзалу та пішли до приміщення кухні. На телефонах були ліхтарі, якими і присвічували. Там виявили велику кількість форм, десь понад 100 шт., які склали один в одну та викрали. Також забрали і велику каструлю, зняли 5-6 алюмінієвих мийок та викрали інші речі, що вказані в обвинувальному акті. Все викрадене винесли тим же шляхом, яким і проникли. Викрадене відвезли до нього додому на таксі, яке викликав ОСОБА_1 . Наступного дня на таксі частину викраденого відвезли і продали як металобрухт. Отримані кошти поділили порівну та витратили на власні потреби.

У скоєному ОСОБА_2 щиро розкаюється.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєному визнав повністю та пояснив суду наступне. Ввечері 29.03.2017 року він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У розмові вони вирішили сходити за металом. Хто саме це запропонував, він не пам`ятає. З цією метою вони розбили скло у вікні спортивної зали приміщення училища і потрапили в середину закладу. Це приміщення він добре знав, бо свого часу там навчався. Також знав і те, що приміщення охороняється, але охоронець не весь час ходить по території. На час проникнення вже було темно, а тому вони користувались ліхтарями. З спортивної зали пішли до приміщення кухні, де виявили різні металеві речі. Брали все, що знаходили. З переліком викрадено, який зазначений в обвинувальному акті, згоден повністю. Викрадене наступного дня продали на металобрухт. Отримані від продажу кошти розділи між собою порівну.

У скоєному ОСОБА_3 щиро розкаюється.

Позовні вимоги ДНЗ «Охтирський центр ПТО» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20250 грн. обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають повністю, проти задоволення позову не заперечують.

Крім особистого визнання обвинуваченими своєї вини, вина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєному також стверджується пояснення представника потерпілої сторони, показами свідка та письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду.

Так, представник ДНЗ «Охтирський центр ПТО» в судовому засіданні просить задовільнити позовні вимоги повністю та стягнути з обвинувачених матеріальну шкоду в тому розмірі, що вказаний в обвинувальному акті. Щодо м`ясорубки та тістомісильної машини пояснив, що вказані прилади до крадіжки були в справному стані. Вони певний час не використовувалися за призначенням, бо на той час приміщення куні там не працювало. Кухня була облаштована у іншому місці. З м`ясорубки була викрадена насадка з ножами, а з тістомісильної машини знята чаша (верхня частина приладу) і без цих комплектуючих прилади не можна використовувати за своїм призначенням. Також їх неможливо відремонтувати, так як комплектуючі, що були викрадені, на сьогодні уже не випускаються. Відносно міри покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 , допитаний в судовому засіданні, показав, що має у власності автомобіль марки ВАЗ 2106, який використовує для перевезення пасажирів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знає давно, бо ті є його постійними клієнтами. В ту ніч 2017 року був дощ і вказані особи його викликали по телефону. Приїхавши на місце, він забрав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Пам`ятає, що з ними також були якісь їх речі.

Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 31.03.2017 та фототаблиці до нього (т. 2 а.с. 11-21) підтверджується, що місцем події є приміщення непрацюючої кухні, розташованої на території відділення відокремленого навчального підрозділу м. Тростянець ДНЗ «Охтирський центр ПТО» по вул. Сосновий бір, 6 м. Тростянець, Сумської області.

Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду від 04.04.2017 та фототаблиці до нього (т. 2 а.с. 26-28) підтверджується, що в господарстві, розташованому по АДРЕСА_4 виявлено речі, викрадені 29.03.2017 року з приміщення непрацюючої кухні ДНЗ «Охтирський центр ПТО».

Фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 19/119/9-3/1406е від 26.04.2017 (т. 2 а.с. 66-71) підтверджується, що ринкова вартість викраденого майна, а саме: тістомісильної машини марки «МТМ-60» (чан); алюмінієвої каструлі ємністю 50 л; м`ясорубку марки «МИМ-300», з урахуванням зносу від експлуатації, станом на 29.03.2017 року, могла становити 20250 грн.

Фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 19/119/6-1/352е від 15.06.2017 (т. 2 а.с. 75-79) підтверджується, що слід пальця руки, розмірами 36x15 мм, відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки, розмірами 111x45 мм, виявлений на поверхні виставленого уламка скла вікна в приміщенні спортивної зали та вилучений 31.03.2017 в ході огляду місця події за фактом викрадення майна ДНЗ «Охтирського ПТО», за адресою: м. Тростянець, вул. Сосновий бір, 6, залишений вказівним пальцем правої руки на дактилоскопічній карті, заповненій на ім`я гр. ОСОБА_1 .

Фактичними даними, які містяться у протоколах проведення слідчих експериментів від 07.07.2017 року (т. 2 а.с. 138-141, т. 3 а.с. 123-126) підтверджується, що під час вказаних слідчих дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен окремо, розповідали та показували на місці як вони та ОСОБА_1 29.03.2017 року вчинили крадіжку металевих деталей, комплектуючих, металевих мийок, форм для випікання хліба та іншого майна з приміщення непрацюючої кухні ДНЗ «Охтирський центр ПТО» за адресою: м. Тростянець, вул. Сосновий бір, 6.

Таким чином, заслухавши пояснення обвинувачених, представника потерпілої сторони, покази свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, те що він є раніше судимим, на обліку у лікаря-психіатра та нарко кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, його сімейний стан, а також те, що завдані ним збитки на даний час не відшкодовані.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Також, ухвалюючи рішення, суд враховує те, що даний злочин ОСОБА_1 вчинив до ухвалення попереднього вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2019 року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна, а тому йому необхідно призначити покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним даним вироком у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. При цьому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 необхідно зарахувати покарання, відбуте повністю за попереднім вироком.

Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, з огляду на наявність пом`якшуючої вину обвинуваченого обставину, а також на позицію потерпілої сторони, яка не наполягає на призначенні суворої міри покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є особою, небезпечною для суспільства, а його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування визначеного судом покарання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_2 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, те що він є раніше не судимим, на обліку у лікаря-психіатра та нарко кабінеті не перебуває, за колишнім місцем навчання зарекомендував себе посередньо, а також те, що завдані ним збитки на даний час не відшкодовані.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, з огляду на наявність пом`якшуючої вину обвинуваченого обставину, а також на позицію потерпілої сторони, яка не наполягає на призначенні суворої міри покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є особою, небезпечною для суспільства, а його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування визначеного судом покарання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звільнити неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі статтей 75, 104 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_3 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, те що він є раніше не судимим, на обліку у лікаря-психіатра та нарко кабінеті не перебуває, за колишнім місцем навчання зарекомендував себе посередньо, а також те, що завдані ним збитки на даний час не відшкодовані.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, з огляду на наявність пом`якшуючої вину обвинуваченого обставину, а також на позицію потерпілої сторони, яка не наполягає на призначенні суворої міри покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не є особою, небезпечною для суспільства, а його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування визначеного судом покарання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 на підставі статтей 75, 104 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також суд вважає необхідним відповідно до статей 118, 122, 124, 126 КПК України стягнути з обвинувачених в рівних частинах кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: № 19/119/9-3/1406е від 26.04.2017 в розмірі 593,22 грн.; № 19/119/6-1/352е від 15.06.2017 в розмірі 989,60 грн.; № 19/119/6-2/420е від 28.04.2017 в розмірі 1581,92 грн.

Цивільний позов ДНЗ «Охтирський центр ПТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20250 грн. задовольнити повністю, стягнувши з обвинувачених дані кошти у солідарному порядку.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає за необхідне:

- чавунну плиту на два отвори у пошкодженому стані, каструлю на 50 л алюмінієву у деформованому стані, 5 алюмінієвих форм для випікання хліба у деформованому стані, які передані на зберігання ОСОБА_6 , представнику потерпілої сторони - вважати повернутими власнику;

- три сліди низу підошви взуття, зафіксовані на трьох фотознімках, що зберігаються при матеріалах справи - залишити при справі;

- гумову рожевого кольору рукавичку, загорнуту до фольги та запаковану до скляної банки об`ємом 0,5 л, поміщеної до поліетиленового пакета, два сліди рук на відрізку липкої стрічки на аркуші паперу, запаковані до спец пакету № 2351042, слід взуття на об`єкті-носії - фрагменті картону, який запаковано до картонного ящика, передані до камери речових доказів Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області - знищити.

- чорного кольору кросівки на шнурівці з написом білого кольору «ATLANTIK», вилучені у ОСОБА_3 , пару ботинок-кросівок на шнурівці з написом «Columbia» по боковій поверхні, вилучені у ОСОБА_1 , пару чорного кольору чоловічих кросівок на шнурівці з білого кольору протекторною підошвою з написом «DooDogs», вилучені у ОСОБА_2 , передані до камери речових доказів Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області - повернути власникам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 14.03.2019 р., відбутого повністю, більш суворим покаранням за даним вироком суду остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов`язавши його відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов`язавши його відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити Неповнолітнього ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов`язавши його відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Позовні вимоги Державного навчального закладу «Охтирський центр професійно-технічної освіти» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20250 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Державного навчального закладу «Охтирський центр професійно-технічної освіти» (вул. Незалежності, 17, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 05537561) матеріальну шкоду в розмірі 20250 грн.

Стягнути у рівних частина з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь держави (ГУК Сум. обл/ Лебединська МТГ/24060300, код 37970404, Казначейство України (ЕАП), р/р UA188999980313050115000018554, код бюджетної класифікації - 24060300, Інші надходження) кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: № 19/119/9-3/1406е від 26.04.2017 в розмірі 593,22 грн.; № 19/119/6-1/352е від 15.06.2017 в розмірі 989,60 грн.; № 19/119/6-2/420е від 28.04.2017 в розмірі 1581,92 грн.

Речові докази:

- чавунну плиту на два отвори у пошкодженому стані, каструлю на 50 л алюмінієву у деформованому стані, 5 алюмінієвих форм для випікання хліба у деформованому стані, які передані на зберігання ОСОБА_6 , представнику потерпілої сторони - вважати повернутими власнику;

- три сліди низу підошви взуття, зафіксовані на трьох фотознімках, що зберігаються при матеріалах справи - залишити при справі;

- гумову рожевого кольору рукавичку, загорнуту до фольги та запаковану до скляної банки об`ємом 0,5 л, поміщеної до поліетиленового пакета, два сліди рук на відрізку липкої стрічки на аркуші паперу, запаковані до спец пакету № 2351042, слід взуття на об`єкті-носії - фрагменті картону, який запаковано до картонного ящика, передані до камери речових доказів Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області - знищити.

- чорного кольору кросівки на шнурівці з написом білого кольору «ATLANTIK», вилучені у ОСОБА_3 , пару ботинок-кросівок на шнурівці з написом «Columbia» по боковій поверхні, вилучені у ОСОБА_1 , пару чорного кольору чоловічих кросівок на шнурівці з білого кольору протекторною підошвою з написом «DooDogs», вилучені у ОСОБА_2 , передані до камери речових доказів Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області - повернути власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Чхайло