Ухвала суду № 94715865, 08.02.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/414/21

Провадження № 1-кс/459/112/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року слідчий суддя Червоноградського міського суду Львівської області Дем`яновська Ю.Д., з участю секретаря Піскляк Ю.О., прокурора Ліцмана М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федоряка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді клопотання старшого слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Мухи А.Ю., погоджене прокурором Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області Ліцман М.В., у кримінальному провадженні за №12021141150000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кімовськ,Тульської області, Російської Федерації, громадянина України, українця, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого, із середньою освітою, одруженого, працюючого в ТзОВ «Багор», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Муха А.Ю. за погодженням з прокурором Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду в рамках кримінального провадження за №12021141150000013 від 06 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання послався на те, що 06.02.2021 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, перебуваючи біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , вирішив таємно заволодіти майном, яке знаходиться в ній. Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, шляхом підбору ключа проникли у приміщення вищевказаної квартири. Близько 19 години 10 хвилин, потерпіла ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 увійшли до власного помешкання, та в цей час із квартири вибігла невстановлена особа чоловічої статті, яка в результаті з місця події втекла. ОСОБА_1 в свою чергу, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , був виявлений у вітальні квартири потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та з метою уникнення затримання, усвідомлюючи, що його дії носять вже відкритий характер, намагався втекти з місця події, застосовуючи відносно потерпілої фізичне насильство, однак на сходовій площадці другого поверху вищевказаного будинку був затриманий потерпілою ОСОБА_2 та іншими мешканцями будинку. В результаті злочинних дій, ОСОБА_1 , спільно із невстановленою особою із квартири АДРЕСА_2 було викрадено майно ОСОБА_2 , а саме мобільний телефон марки «Iphone 4» чорного кольору вартістю 1000 гривень, мобільний телефон марки «Samsung GALAXYGRAND 2» білого кольору вартістю 500 гривень, павербанк «2с» білого кольору вартістю 800 гривень, планшет марки «Asus» вартістю 2000 гривень, золоті вироби: ланцюжок жовтого кольору вартістю 1200 гривень, два жіночі ланцюжки жовтого кольору вартістю 2000 гривень, хрестик кулон (овальний) вартістю 500 гривень, кулон (матінка Божа) дитячий 500 гривень, три золоті обручки, вартістю 2000 гривень, сережки у вигляді квітки, вартістю 600 гривень, сережки з камінчиком «цирконій», вартістю 700 гривень, пірсинг золотий, вартістю 400 гривень, кільце для заручин з камінцем, вартістю 600 гривень, кільце з білим камнем, вартістю 700 гривень, срібний набір сережок і кільця, вартістю 1000 гривень, обручка вартістю 400 гривень, перстень із цирконієм, варістю500 гривень, срібний браслет, вартістю 300 гривень, 4 срібних кільця, вартістю 1000 гривень, ланцюг срібний з кулоном, вартістю 300 гривень, срібний набір сережок і кільця вартістю 450 гривень, годинник «Оріент» механічний чоловічий, вартістю 5600 гривень, годинник жіночий марки «Оріент» вартістю 5200 гривень, годинник чоловічий «Шопард», годинник чоловічий невстановленої марки вартістю 2000 гривень, жіночий годинник «UlysseNardin» вартістю 5600 гривень, годинник чоловічий «UlysseNardin», вартістю 5200 гривень, браслет жіночий з перлинами вартістю 350 гривень, сережки з малахіту вартістю 450 гривень, буси з агату вартістю 300 гривень, пістолет звуковий та патрони до нього в упаковці вартістю 500 гривень, колекційні ложки (позолочені з емаллю та видом країн) 6 шт. вартістю 16000 гривень, срібні монети 3 шт., (по 23, 21 та 25 грам відповідно) - 1922 року випуску вартістю 1500 гривень, біжутерію чеського виробництва вартістю 1000 гривень, а також грошові кошти у сумі 11060 грн., 1600 доларів США, що еквівалентно національній валюті станом на 06.02.2021 року становить 44 608 гривень, 2010 Євро що еквівалентно національній валюті станом на 06.02.2021 становить 66 900 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 спільно із невстановленою слідством особою спричинили ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 183 718гривень. Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1 повідомлено 07 лютого 2021 року. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до реального терміну позбавлення волі, так як ОСОБА_1 загрожує покарання у виді реального терміну позбавлення волі, що може стимулювати його до втечі, в тому числі і на даний час; незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки останній притягувався раніше до кримінальної відповідальності, являється раніше судимою неодноразово особою, що свідчить про системність введення злочинної діяльності, а також не працюючий,тому може забезпечувати власні потреби за рахунок злочинної діяльності; може знищити, спотворити, сховати речові докази, оскільки місцезнаходження іншого викраденого майна не встановлено. А тому вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м`який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання, просить його задовольнити, оскільки підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами, не має міцних соціальних зв`язків, може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Крім цього вказує, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту слід обрати без визначення застави.

Підозрюваний в судовому засіданні відносно обґрунтованості підозри пояснив, що визнає факт перебування на місці події, однак заперечує щодо правової кваліфікації та обставин правопорушення. Щодо клопотання про застосування до нього запобіжного заходу заперечив проти задоволення такого, просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід - домашній арешт в нічний час.

Захисник Федоряк А.В. в судовому засіданні просить обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, так як у денний час підозрюваний працевлаштований. Крім того, в останнього існують міцні соціальні зв`язки, оскільки підозрюваний є батьком трьох дітей, одружений, має постійне місце проживання. Вказує, що ризики не доведені, підозрюваний не судимий в порядку ст.89 КК України. Також він не уникає слідства та відповідальності за фактично вчинене діяння. Наголосив, що у випадку призначення запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, то просить визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, який підтримав таке, підозрюваного, його захисника, які заперечили проти заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення такого частково, виходячи з наступного.

З матеріалів подання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021141150000013 від 06 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Відповідно до протоколу затримання, 06 лютого 2021 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України, а 07 лютого 2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п. с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

Однією з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін обґрунтована підозра і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі К.-Ф. проти Німеччини 27.11.1997 року ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід`ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. с ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність обґрунтованої підозри означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.

При розгляді даного подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яку слідство обґрунтовує: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.02.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 07.02.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.02.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06.02.2021 року; протоколом затримання особи в порядку ст.208 КПК України від 06.02.2021 року; протоколом огляду (речей) від 07.02.2021 року; постановою про визнання речових доказів від 07.02.2021 року; протоколом огляду місця події від 06.02.2021 року; протоколами пред`явлення речей для впізнання від 07.02.2021 року.

Положеннями ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, чи продовжити злочинну діяльність, впливати на потерпілу, оскільки йому інкримінується вчинення тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, не судимий в порядку ст.89 КК України. Окрім цього, суд оцінює критично документи, що подані на підтвердження постійного працевлаштування підозрюваного, оскільки такі не містять конкретних відомостей щодо періоду його роботи, розміру заробітної плати, тощо та не дають можливості об`єктивно встановити наявність трудових відносин. Наявність соціальних зав`язків не нівелює ризики, наведені стороною обсвинувачення. Також слідчий суддя враховує ту обставину, що інша особа, яка причетна до скоєння інкримінованих дій на даний час не встановлена, а тому не виключається спілкування із нею і в такий спосіб перешкоджання слідству.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та майновий стан.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин вчинення злочину та особи підозрюваного.

Відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що на даному етапі слідства застосування насильства підозрюваному не інкримінується, а тому слід при обранні запобіжному заходу у виді тримання під вартою, визначити розмір застави у відповідності до положень ч.3 ст.183 КПК України.

Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, з врахуванням наявних в суду даних про особу, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, який передбачений ст.182 КПК України в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Мухи А.Ю. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО) 820172 Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757 , призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали суду від 08 лютого 2021 року по справі №459/414/21, кримінальне провадження №12021141150000013 від 06 лютого 2021 року).

Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 06.02.2021 року 19 години 20 хвилин.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

У разі внесення застави на відповідний рахунок ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з під варти, в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України, з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м.Червонограда Червоноградського району Львівської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

-не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали до 07 квітня 2021 року 19 години 20 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Ю. Д. Дем`яновська